Вы здесь

Інтеграційні процеси споживчої кооперації: регіональні аспекти

Автор: 
Пархоменко Наталія Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004089
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ РЕГІОНУ
2.1. Основні тенденції розвитку споживчої кооперації регіону
Результати аграрних реформ, забезпечення продовольчої безпеки держави залежать
від організації цивілізованих інтеграційних процесів між господарюючими
суб’єктами. Найвідповідальнішою частиною роботи з формування багатоукладної
економіки є вибір їх економічного механізму регулювання, взаємоузгодження й
уточнення умов застосування на регіональному рівні. Наукове обґрунтування
програм та інструментів формування інтеграційних процесів сприятиме посиленню
ролі регіонів в управлінні економікою, а також зміцнить тенденції сталого
розвитку регіональних аграрних відносин.
Споживча кооперація, утворена за територіальною ознакою, функціонує в усіх
регіонах України і має вирішальне значення не тільки для власного розвитку, а й
окремих територій. Регіональна структура споживчої кооперації являє собою
складну динамічну, саморегульовану, відкриту соціально-економічну систему, всі
елементи якої взаємопов’язані, виконуючи функції закупівлі, переробки й
реалізації сільськогосподарської продукції та товарів народного споживання,
тобто інтегровану систему господарських комплексів, кожен із яких функціонує як
цілісна територіально-економічна одиниця. Тому особливе значення має посилення
інтеграційних процесів в управлінні підприємствами споживчої кооперації, що
повинно бути зорієнтовано на забезпечення синергетичного ефекту і підвищення
ефективності її функціонування вцілому. Нами проведено економічний аналіз
структурно-динамічних зрушень багатогалузевої діяльності споживчої кооперації
Черкаської області з метою обґрунтування потенційних її можливостей для
здійснення ефективних внутрішніх та зовнішніх інтеграційних процесів у
регіоні.
Оцінка можливостей споживчої кооперації дозволить забезпечити їх баланс з
ринковим попитом, виробити обгрунтовану стратегію розвитку і поведінку на
регіональному ринку, створити відповідну основу для прийняття правильних
управлінських рішень. Аналіз повинен проводитися з точки зору дослідження
динамічних тенденцій розвитку основних галузуй діяльності споживчої кооперації,
формування їх інтеграційних процесів, рівня технічного озброєння,
фінансово-господарської діяльності підприємства, наявності та кваліфікації
персоналу, організаційно-управлінської побудови.
Об’єднання споживчих товариств у районні споживчі спілки, товариства,
облспоживспілки, тобто певну ієрархічну структурну систему, зумовлює
конкурентні переваги організацій споживчої кооперації порівняно з іншими
суб’єктами регіонального продовольчого ринку. Однією з них є багатогалузевий
характер діяльності, що характеризує інтегроване господарство й зумовлено самою
сутністю споживчої кооперації. Саме від масштабів й ефективності функціонування
галузей, оптимізації їх кількості, раціонального територіального розміщення,
типізації підприємств залежить існування споживчої кооперації. У галузевій
структурі споживчої кооперації як Черкаської облспоживспілки, так і Укоопспілки
пріоритетною є торгівля, на яку припадає більше ніж 50% сукупного обсягу. У
2003 р. порівняно з 1991 р. зменшилася значущість заготівельної діяльності
Черкаської облспоживспілки, її питома вага знизилась за цей період на 19 проц.
пункти, дещо зросла питома вага виробництва товарів народного споживання в
сукупному обсязі діяльності споживчої кооперації (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Галузева структура сукупного обсягу діяльності споживчої
кооперації в Україні та Черкаській області за 1991р., 2003 р.
У дореформений період через торговельну та заготівельну діяльність споживча
кооперація регіону здійснювала тісні інтеграційні зв’язки між виробництвом,
споживачами, сільським господарством і промисловістю. Розвиваючи такі виді
діяльності як громадське харчування, промислове виробництва, підсобне сільське
господарства, вона зосереджувала місцеві товарні ресурси, брала участь у
створенні матеріальних благ, а завдяки сформованій інфраструктурі (транспорту,
технічного обслуговування, будівництва, мережі торговельних закладів),
створювала умови для найкращого виконання організаційних функцій у
регіональному АПК. На початку 90-х років в Черкаському регіоні найбільше
значення споживча кооперація мала в сфері обігу як значна торговельна та
виробничо-заготівельна організація. Через роздрібну торгівлю і громадське
харчування споживчої кооперації реалізовувалось понад 25% кінцевої продукції
АПК у регіоні. Частка ж цієї кінцевої продукції у роздрібному товарообороті
споживчої кооперації становила близько 80%. Більшу частину
сільськогосподарської продукції, що заготовлялася споживчою кооперацією,
становила продукція, виготовлена в суспільних господарствах і постачалася
згідно державних планів закупок. Ми вважаємо, функціонування за умов
контролювання плановими органами сировинних зон підприємств, закріплення
постачальників та споживачів продукції, встановлення обсягів і термінів
поставок полегшувало налагодження взаємозв’язків, але не сприяло розвитку
самостійної роботи зі становлення, вдосконалення ефективних інтеграційних
процесів споживчої кооперації в регіоні.
Інтеграційні процеси споживчої кооперації проявлялися також у створенні
районних та обласних агропромислових об’єднань, де кооперативні підприємства
зберігали свою господарську самостійність, мали право юридичної особи,
керуючись у своїй діяльності власними статутами і нормативними актами,
затвердженими керівними органами. Метою таких інтеграційних процесів було
намагання підвищити рівень