Вы здесь

Використання зерна різних технологій консервування і підготовки до згодовування при відгодівлі бичків і свиней.

Автор: 
Стасюк Орися Кирилівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004099
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Базою для проведення дослідів по вивченню продуктивної дії вологого зерна кукурудзи, пшениці і жита різних технологій заготівлі та підготовки до згодовування, збагачених вітаміном Е і селеном та вивчення консервуючої дії нового консерванту мінерального походження Зернол-2, їх вплив на якість одержаної м'ясної продукції, стан структур органів травлення молодняку великої рогатої худоби і свиней при дорощуванні та відгодівлі проводилися в орендно-приватному фермерському господарстві ім. Шевченка с. Копитків, в господарстві "Рівнекомуненергія" с. Ступно Здолбунівського району Рівненської області, Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції, СТОВ "Клекотинське" Шаргородського району Вінницької області, лабораторіях консервування і підвищення поживності кормів, лабораторії зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН та міжкафедральній науково-дослідній лабораторії Вінницького державного аграрного університету.
2.1. Умови проведення дослідів на тваринах
Основним методичним прийомом постановки зоотехнічних досліджень на тваринах, був прийнятий принцип груп-аналогів [183].
При формуванні груп-аналогів ураховували живу масу тварин, вік, стать, породу, вгодованість та тип нервової діяльності. Всі тварини були клінічно здорові і придатні для проведення досліджень. В кожному досліді контрольна група отримувала основний раціон. Дослідним групам вводили досліджуваний фактор як доповнення до основного раціону або як замінник частини основного раціону в залежності від вимоги методики. Годівлю тварин проводили враховуючи вік, живу масу та заплановані середньодобові прирости [101, 107, 181]. Утримання молодняку великої рогатої худоби стійлове, прив'язне. Свиней утримували групами в типових приміщеннях для ремонтного молодняку. Годували тварин два рази на добу.
При складанні раціонів піддослідним тваринам користувалися довідковою літературою [ 43, 101, 107, 181] та даними лабораторії зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН, в яких проводились аналізи зразків використовуваних в дослідах кормів. Під час проведення досліду щодня зважувались корми, задані піддослідним тваринам. Ступінь споживання кормів тваринами визначали щодекадно методом контрольної годівлі протягом двох суміжних днів.
Приріст живої маси тварин визначали, користуючись даними індивідуального зважування, яке проводили вранці до годівлі, при закладанні досліду та в кінці зрівняльного і основного періодів, а також щомісячно. За результатами переважування розраховували середньодобові прирости, а за результатами обліку з'їдених кормів - витрати кормів на 1 кг приросту. Проби крові брали від чотирьох тварин-аналогів з кожної групи.
В першому досліді вивчали продуктивну дію силосованого подрібненого зерна кукурудзи при відгодівлі молодняку великої рогатої худоби, морфологічно-функціональні зміни органів травлення при введенні в раціон вітаміну Е (табл. 2.1). Дослід проводили на двох групах бичків-аналогів чорно-рябої породи по 18 гол. у кожній на протязі 152 днів. Початкова жива маса бичків була 280-283 кг. Тип годівлі силосно-концентратний. У зрівняльний період усім бичкам згодовували корми основного раціону. Ці ж корми поїдали тварини контрольної групи в основний дослідний період.
Таблиця 2.1
Схема досліду
ГрупиКількість тварин, голівХарактеристика годівлі тварин по періодахЗрівняльний період, 30 днівОсновний період, 152 дніКонтрольна
Дослідна18
18ОР
ОРОР
ОР + вітамін Е, 150 мг/гол. за добу Склад основного раціону: силос кукурудзяний - 25 кг, солома пшениці озимої - 2 кг, шрот соняшниковий - 0,5 кг, зерно кукурудзи силосоване - 3 кг, сіль кухонна - 40 г.
В основний період тваринам дослідної групи в складі зернофуражу згодовували вітамін Е в дозі 150 мг на голову за добу з метою компенсації його недостачі в силосованому зерні та силосі з кукурудзи. Поживність раціону складала 7,47 кормових одиниць та 670 г перетравного протеїну, що відповідало встановленим нормам [19]. Вкінці досліду визначали живу масу, середньодобові прирости, витрати кормів на 1 кг приросту, брали кров на біохімічні дослідження і проводили контрольний забій піддослідних тварин з метою вивичення забійних якостей та структури органів травлення піддослідних бичків.
В другому досліді вивчали вплив обробки зерна пшениці в баротермічній камері перед згодовуванням на ріст і розвиток свиней. Дослід був проведений у господарстві Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції на трьох групах свиней-аналогів, що відгодовувалися, по 13 голів у кожній за такою схемою (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Схема досліду
ГрупиКількість тварин,
голХарактеристика годівлі тварин по періодахЗрівняльний, 30 днівДослідний, 92 дніІ контрольна13ОРВ основному раціоні кормосуміш містила 59% сухого зерна пшениціІІ дослідна13ОРКормосуміш містила 59% зерна пшениці обробленої в баротермічній камеріІІІ дослідна13ОРКормосуміш містила 57% сухого зерна ячменю
Свині утримувалися в типових свинарниках для ремонтного молодняку. Годували свиней два рази на добу повнораціонними кормовими сумішками, приготовленими в господарстві перед початком досліду. Поживність раціонів становила 3,4 корм. од. і 397-424 г перетравного протеїну. Дослід тривав 92 дні.
Першій групі згодовували кормосуміш, що містила 59 % сухого зерна пшениці. Другій - 59 % зерна пшениці обробленої в баротермічній камері, а третій - в кормосуміш замість пшениці включили сухе зерно ячменю.
Клейковину в зерні пшениці визначали за методом Б. М. Маленковой і З. И. Хазиной [165]. Наважку зерна пшениці попередньо підсушували в термостаті при 50°С протягом 40 хв, охолоджували при кімнатній температурі, розмелювали в лабораторному млинку і просіювали через шовкове сито. З просіяного зразка брали наважку 25 г і додавали 14 мл води. Замішували шпателем тісто до однорідної маси. Потім руками добре вимішували, слідкуючи щоб на стінках не було залишків борошна. Одержану кульку тіста витримували під кришкою 20 хв. потім відмивали к