Вы здесь

Особливості інтенсивної терапії важких форм алкогольного абстинентного синдрому (" білої гарячки").

Автор: 
Середа Ірина Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004148
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих та критерії оцінки
психоемоційного стану, лабораторні та інструментальні методи
Обстежено 119 хворих (з них: чоловіків-105, жінок-14) з важкими формами
абстинентного алкогольного синдрому, що знаходились на лікуванні у відділені
детоксикації Хмельницької обласної лікарні (головний лікар Пінчук А.К.) та у
відділені інтенсивної терапії Хмельницької психіатричної лікарні № 1 (головний
лікар Демчук В.М.). Вік хворих від 25 до 64 років, в середньому 45±0,9 років.
Найбільший відсоток хворих з ААС припадає на працездатне населення. З
максимальною частотою дана патологія зустрічалась серед населення від 40 до 50
років - 42 чоловіки, приблизно однакова кількість хворих була у вікових групах
від 30 до 40 років та від 50 до 60 років 24 і 26 чоловік відповідно, 12 хворих
склали наймолодшу групу – від 20 до 30 років, а старше 60 років було тільки 15
хворих.
Період зловживання алкоголем становив від 5 до 40 років, в середньому 17±0,7.
До 5 років зловживання алкоголем – 6 хворих, від 5 до 10 років – 36 хворих, від
10 до 15 років – 22 хворих, від 15 до 20 років – 20 хворих, від 20 до 25 років
– 17 хворих, від 25 до 30 років – 13 хворих, від 30 до 35 років – 3 хворих і
більше 35 років –2 хворих.
Більшість хворих поступили з даною патологією вперше, але частина (29,4 %) з
них – неодноразово (до трьох разів). В середньому частота госпіталізації склала
1,3 ± 0,04. Тривалість психозу від одного до п'яти днів, в середньому
2,63±0,087 дні. У всіх хворих були порушення психіки та супутні соматичні
захворювання. (табл. 2.1) Більшість хворих мали одразу декілька супутніх
соматичних захворювань з різним ступенем компенсації. Частина пацієнтів (77)
поступали з дому, а 42 – були переведені з інших відділень. Зокрема, з
відділення нейрохірургії переведено 3, травматології – 6, хірургії – 11,
гастроентерології – 12, пульмонології – 3, опікового – 4 хворих.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих в залежності від супутньої патології
Захворювання
Кількість хворих
Кількість хворих в %
Хронічний гепатит
65
54,62
Цироз печінки
28
23,56
Хронічний панкреатит
81
68,07
Гострий панкреатит
7,6
Пневмонія
6,72
Кардіоміопатія
44
36,97
Порушення серцевого ритму
та внутрішньо серцеві блокади
12
10,08
Набряк головного мозку
Травматичні пошкодження
10
8,4
Всі хворі поступали з вираженими соматовегетативними, неврологічними і
психічними порушеннями, характерними для алкогольного абстинентного синдрому.
Перше обстеження проводилось до призначення терапії. Подальша оцінка важкості
стану велась погодинно до стабілізації вітальних функцій та зникнення
психопродуктивної симптоматики.
В процесі підбору методики і створення системи діагностики використовували
метод опитування як самого хворого, так і його оточення. З’ясовували скарги,
суб’єктивні відчуття. Особливого значення надавали аналізу анамнестичних
показників, в яких конкретизували анамнез алкогольної хвороби та супутніх
хвороб. Методом об’єктивного клінічного дослідження, що складається з
інструментальних методів дослідження визначали соматичний статус. Надзвичайно
важливе значення в верифікації діагнозу має психічний статус хворого, який
визначали за об’єктивними критеріями.
Всім хворим проводились клінічні обстеження, спрямовані на вивчення важкості
стану і прогностичної значимості кожної ознаки. Для визначення ступеня важкості
абстиненції використовувались шкали Dubuk L., DeferG.(табл. 2.2) і CIWA-ar
(додаток А).[123,171].
В залежності від суми балів за шкалою Dubuk L., DeferG автори рекомендують
тактику ведення хворого при ступені важкості 7 балів і вище необхідно
призначати пероральні транквілізатори, вище 14 балів хворий потребує
призначення внутрішньовенної терапії, при ступені важкості 21 бал необхідна
госпіталізація в відділення інтенсивної терапії [123].
Всі обстежені хворі (119) за шкалою CIWA-Ar набрали 50,12±4,79 балів, Dubuk L.,
Defer D-17±0,2 балів.
У відповідності з важкістю стану, що визначалась за шкалами/, хворі були
розподілені на три клінічні групи (рис. 2.1).
Першу групу склали хворі, що мали до 16 балів за шкалою Dubuc L.et DeferD.
Другу групу склали хворі, що мали – від 16 до 17 балів за шкалою DubucL.et
Defer D.
Третю групу склали хворі що мали 18 і більше балів за шкалою DubucL.et Defer D.
Таблиця. 2.2.
Шкала Dubuk L., Defer G. для визначення ступеню важкості абстиненції
Кількість балів
Пульс, ударів за хвилину.
80-99
100-120
>120
Систолічний АТ,мм рт ст
вік 125-134
135-145
>145
Систолічний АТ,мм рт ст
вік 30-50 років
135-144
145-155
>155
Систолічний АТ,мм рт ст
вік >50 років
145-154
155-165
>165
Частота дихання
16-25
26-35
>35
Тремор
долоні
верхні кінцівки
генералізований
Пітливість
долоні
долоні та чоло
генералізований
Стривоженість
стримана
Генералізовавана, але контролюється
генералізована і не контролюється
Порушення відчуттів
Провокується світлом або шумом, свербіння
галюцинації, що піддаються критиці
галюцинації, що не піддаються критиці
Примітка: ступінь важкості абстиненції: 7-13 балів легка
14 –20 середня
21важка.
Кількість хворих
Рис. 2.1
Гістограма розподілу хворих за шкалою DubucL.et Defer D .
До першої групи ввійшло 13 хворих, що за шкалою DubucL.et Defer D набрали
14-15, в середньому 14,5±0,2 балів. Їх вік коливався від 25 до 65 років, в
середньому 44,69±1,9 роки, кількість госпіталізацій з приводу ААС 1,07±0,07
разів. Анамнез свідчить, що всі хворі страждали від алкоголізму тривалий час –
від 5 до 16 років, в середньому – 14,6±1,32 років (табл 2.3). Н