Вы здесь

Клініко-лабораторне обгрунтування застосування антибактеріальної терапії при фіброзно-кістозній мастопатії і раку молочної залози

Автор: 
Помазан Вікторія Олегівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004180
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріалом дослідження послужили хворі на фіброзно-кістозну мастопатію і рак молочної залози, які звернулися в поліклініку й знаходилися на лікуванні в стаціонарі Донецького обласного протипухлинного центру в 1998 - 2001рр. Джерелами інформації були історії хвороби, амбулаторні карти, дані лікарняного і популяційного канцерів-реєстрів.
При розподілі за стадіями використана міжнародна класифікація злоякісних пухлин за TNM. В дослідження включені тільки пацієнтки з T1-4N0-3M0. Хворі з віддаленими метастазами в дослідження не включалися.
Для оцінки результатів застосовувалися відомі методи математичної статистики - екстенсивні й інтенсивні показники, відносні і середні величини. Оскільки в роботі досить часто зустрічалися дані, описувані альтернативним розподілом (розподілом на 2 частини за будь-якою ознакою), у випадках, коли нормальне наближення дає неточні результати, використовувався критерій кутового перетворення або точний критерій Фішера.
Особливий випадок представляє застосування цього перетворення, коли відносна частота зустрічання дорівнює 100% (0%). У цьому випадку для компенсації помилок вводиться поправка Йейтса - поправка на безперервність. Це перетворення застосовувалося для інтервальної оцінки середнього значення (довірчий інтервал задавався на рівні значимості p = 0,05) і для випадку парного порівняння двох розподілів.
У випадку порівняння розподілу безлічі (більше 2-х) ознак використовувався метод аналізу таблиць спряженості. Метод застосовується для аналізу таблиць спряженості m?n, у випадках, коли всі очікувані числа не менше 1 і частка клітин з очікуваними числами менше 5 не перевищує 20%. Даний критерій є аналогом критеріїв для множинного порівняння груп.
При порівнянні пари виборок для кількісної величини, що підкоряється нормальному закону розподілу, використовувався метод порівняння центрів розподілу - t-критерій Стьюдента. У випадку порівняння декількох груп таких виборок з контрольної, або декількох груп між собою при розрахунках враховувалася поправка на множинні порівняння (поправка Бонферроні).
Статистичні розрахунки проводилися з використанням ліцензійного статистичного пакета STADIA 6.1/prof (НПО "Інформатика і комп'ютери").

2.1. Клінічна характеристика хворих на фіброзно-кістозну мастопатію
В дослідження включена 301 хвора на фіброзно-кістозну мастопатію (ФКМ). До нинішнього часу немає класифікацій дисгормональних захворювань молочної залози, які б цілком задовольняли клініцистів. В дослідження увійшли хворі на вузлову мастопатію і кісти молочної залози. Ці дві форми ФКМ обрані не випадково. Досить часто, ці хворі піддаються хірургічному лікуванню. Між тим, локальним впливом усувається тільки наслідок хвороби, а причина, що породила захворювання, залишається. Оскільки ФКМ нерідко супроводжується запальним компонентом, представляється важливим вивчити роль антибактеріальної терапії в комплексному патогенетичному лікуванні ФКМ. Для цього були сформовані 2 групи хворих методом рандомізації.
Досліджувана група сформована із 144 пацієнток, що поряд із патогенетичним лікуванням, одержували антибактеріальну терапію на підставі об'єктивних мікробіологічних, цитоморфологічних, біохімічних і тензіометричних показників, які свідчать про супутній запальний компонент.
Контрольна група склала 157 хворих, які одержували патогенетичне лікування без антибактеріальної терапії.
Патогенетичне лікування включало в себе вітамінотерапію (комплекс вітамінів, які містять вітаміни А, С, В1 ) на протязі 1 - 1,5 міс., перерва 1 - 1,5 місяці; адаптогени (настойка женьшеня по 15-30 крапель 1-2 рази на день, тривалість курсу лікування 1 місяць, перерва 2 місяці); седативна терапія (бромкамфора по 250 мг 2 раза в день протягом 1 місяця, перерва 2 місяці), мікройодтерапія йодит калію 0,25% протягом 6 місяців). При проведенні антибактеріальної терапії використовувався цефазолін по 1,0 г внутрім`язово 2 рази на добу, на протязі 48 годин.
Обидві групи були ідентичними за основними клінічними факторами і не мали явної супутньої патології, включаючи захворювання матки і яєчників. При формуванні груп враховувався також приблизно однаковий характер менструальної функції, акушерський анамнез, тривалість лактації, спосіб контрацепції.
Найбільше число хворих було у віці 40-59 років, що відповідає даним літератури про найбільш часте захворювання на ФКМ у цьому віці. Наймолодшій пацієнтці було 20 років, найстаршій - 62 роки (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на фіброзно-кістозну мастопатією за віком
Вік (роки)УсьогоДосліджувана групаКонтрольна група абс.%абс.%абс. %20-2921 7,096,3127,630-395217,32316,02918,540-4912942,96343,86642,050-599431,24732,64729,960-6951,721,431,9Усього301100,0144100,0157100,0
Захворювання однаково часто зустрічалося як у правій - 52,2% (інтервальна оцінка 46,5%-57,8%, на рівні значимості p = 0,05), так і в лівій молочній залозі. Порівняння локалізації патологічного осередку у хворих на фіброзно-кістозну мастопатію, проведене з використанням критерію , не виявило статистично значимої відмінності (p > 0,05).
У переважної більшості хворих пальпуючі утворення розташовувалися у зовнішніх квадрантах молочної залози: у 83,3% (інтервальна оцінка 76,8%-88,9%, на рівні значимості p = 0,05) хворих ДГ і в 74,5% (інтервальна оцінка 67,4%-81%, на рівні значимості p = 0,05) пацієнток КГ, а саме, у верхньо-зовнішньому квадранті (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Локалізація патологічного осередку в хворих
на фіброзно-кістозну мастопатію
Локалі