Вы здесь

Селекційні основи відтворення ялицевих лісів на північному мегасхилі Українських Карпат

Автор: 
Равлюк Іван Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004182
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ.
ОБСЯГ ВИКОНАНИХ РОБІТ
2.1. Програма досліджень
Метою даної роботи є вивчення сучасного стану та структури ялицевих лісів на північному мегасхилі Українських Карпат, розробка основ підвищення їх продуктивності, стійкості та якості шляхом удосконалення лісовирощування і забезпечення його сортовим та поліпшеним насінним матеріалом. Виходячи з актуальності вибраних напрямків, передбачалось виконання таких програмних питань:
1. Вивчити сучасний стан і структуру ялицевих лісів:
а) типологічну структуру;
б) лісівничо-таксаційну характеристику;
в) внутрішньовидову мінливість, формову і селекційну структуру;
г) особливості природного і штучного лісовідновлення.
2. Охарактеризувати генетичні ресурси ялиці білої, перспективи їх збереження і відновлення в регіоні:
а) генетичні резервати і плюсові насадження;
б) плюсові дерева;
в) клонові лісонасінні плантації;
г) постійні лісонасінні ділянки.
3. Дослідити розвиток селекційного насінництва ялиці білої:
а) вегетативне розмноження селекційного матеріалу;
б) створення клонових лісонасінних плантацій, їх формування і упорядкування.
4. Вивчити цвітіння та насінну продуктивність клонів ялиці білої на плантаціях і особливості півсібсового потомства:
а) інтенсивність чоловічого і жіночого цвітіння;
б) динаміку врожайності клонів;
в) мінливість і морфологічну особливість плантаційних шишок і насіння;
г) особливості росту і розвитку півсібсового потомства.
5. Дати лісівничо-економічну оцінку клоново-плантаційному насінництву ялиці білої.
2.2. Методика досліджень

Оцінка сучасного стану ялицевих лісів проводилась в розрізі усіх лісорослинних угруповань північного мегасхилу Українських Карпат. Під час цього виділялись дубово-буково-ялицеві ліси та буково-ялицеві мішані ліси.
Типологічна структура сучасної формації ялицевих лісів вивчалась на підставі поділяночного аналізу матеріалів останнього лісовпорядкування, порівняння отриманих даних з даними обліку попередніх ревізійних періодів. При цьому, в розрізі окремих типів лісу, досліджувалось представництво головної породи в складі існуючих деревостанів.
Отримані дані дозволили скласти реальну картину нинішнього стану ялицевих лісів, визначити представництво ялиці в складах існуючих деревостанів, спрогнозувати очікувані напрямки змін породного складу лісостанів в ялицевих типах лісу, а також прогнозувати потенційні можливості розширення площі досліджуваної породи.
Для виконання поставленого завдання використано фондові матеріали досліджень УкрНДІгірліс, відомчі матеріали держлісгоспів, статистичні та літературні дані. Основна увага зверталась на інформацію, яка стосувалась причин скорочення площ ялицевих лісів і ефективності застосовуваних заходів з його недопущення. Детальному обстеженню підлягали окремі урочища, де на протязі тривалого періоду часу вдалося зберегти оптимальну, з типологічних позицій, породну структуру деревостанів. В процесі цієї роботи розкриті проблеми відтворення ялицевих лісів та основні шляхи їх вирішення і отримано відповіді на наступні питання, а саме:
- загальна лісівнича характеристика корінних та похідних, чистих і мішаних деревостанів, поширених на даний час в ялицевих типах лісу;
- аналіз проведення рубок головного і проміжного користування та їх лісівнича ефективність з позицій формування оптимальних складів насаджень;
- санітарний стан ялицевих лісів;
- рівень пошкодження природних і штучних ялицевих молодняків біотичними та абіотичними факторами, а також ефективність застосовуваних заходів щодо їх недопущення.
Систему організаційних та господарських заходів щодо розширення площі ялицевих лісів підготовлено на підставі аналізу усіх отриманих матеріалів досліджень, узагальнення відомчих, фондових та літературних даних, а також передового виробничого досвіду.
Розробці пропозицій з інтенсифікації та ефективного використання природного поновлення ялиці білої передували роботи з узагальнення науково-виробничого досвіду, звітних та інших відомчих даних держлісгоспів досліджуваного регіону за останні п'ять років.
Для польових досліджень підбирались зруби без проведених додаткових заходів на них і площі з проведеними роботами із сприяння природного поновлення. Оцінка стану природного поновлення проводилась згідно вимог діючої "Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів". Під час цього визначалась кількість і якість життєздатного підросту, порослі і самосіву головних та цінних супутніх лісоутворюючих порід. Особлива увага, при оцінці стану природного поновлення, зверталась на ділянки молодняків у віці їх переведення у вкриті лісовою рослинністю землі.
Враховуючи доволі широку практику використання природного потомства ялиці білої для створення лісокультурних об'єктів, а також відсутність конкретних вимог до якості лісових дичок, що використовуються для згаданої мети, проводилась закладка спеціального досліду. Суть його полягала в наступному. Під наметом високопродуктивного ялицевого деревостану проводилась викопка лісових дичок ялиці білої. Тут же проводились заміри їх основних біометричних показників і групування в залежності від висоти рослин і діаметру їх кореневої шийки. Для дослідів формували не менше трьох груп рослин. Кожна із них ділилась навпіл. Одна частина дичок висаджувалась безпосередньо на лісокультурну площу, а інша - зашколовувалась в розсаднику. В якості контролів на лісокультурній площі приймались посадки стандартним садивним матеріалом, а в розсаднику - близькі за віком сіянці. На протязі кількох років на обох об'єктах проводились періодичні загальноприйняті спостереження та обліки. На підставі проведених досліджень уточнено оптимальні параметри природного потомства ялиці білої, придатного для використання у лісокультурній практиці.
Оцінка існуючих методів штучного відновлення ялиці, а також розробка пропозицій щодо їх оптимізації в