Вы здесь

Вікові особливості біоритмічної організації функціональної активності серцево-судинної системи людини

Автор: 
Гурова Антоніна Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U004274
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методика вимірювання артеріального тиску і частоти серцевих скорочень у системі моніторингу артеріального тиску

У дослідженні задіяна група з 73 осіб у віці від 20 до 74 років (чоловічої статі), що проходили моніторинг артеріального тиску (МАТ) тривалістю (Т) не менше 7 днів з інтервалом між вимірами (Dt) не більше 1 години. Дослідження були проведені на базі Чорнобаївської військової частини А1604, МЦЦА (Медичний центр цивільної авіації, м. Київ) та геріатричного пансіонату (Херсонська область, м. Гола Пристань). Моніторинг артеріального тиску здійснений за допомогою автоматичних цифрових приладів МТ-40, які призначаються для виміру систолічного та діастолічного артеріального тиску і визначення частоти серцевих скорочень.
Для вимірів артеріального тиску і частоти серцевих скорочень у приладі застосовується осцілометричний метод. Прилад складається з манжети і основного блоку. Манжета накладається на плече та автоматично заповнюється повітрям. Вбудований у прилад датчик реагує на невеликі коливання тиску у манжеті, яке відбувається завдяки розширенню та стисканню артерій при кожному скороченні серця. Амплітуда кожної хвилі вимірюється, переводиться у мм.рт.ст. та відбивається на дисплеї. У пам'яті приладу може зберігатися по 28 останніх результатів вимірів для двох осіб, а також обчислюються середні значення результатів для кожного [53].
Свідоцтво про повірку засобів вимірювальної техніки №178/т від 07.02.2000р., видано Херсонським державним центром стандартизації, метрології та сертифікації.
Точність приладу була також перевірена у клінічних умовах і результати, які були отримані при вимірюванні тиску приладом МТ-40, були ідентичними результатам, які були отримані при використанні звичайного сфігмоманометру. Прилад можна використовувати для аутомоніторування артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.
При використанні приладу необхідно дотримуватися певних правил:
1. Артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень треба вимірювати, коли людина знаходиться у правильній позі, а саме: особі, яку обстежують треба сісти на стілець, руку тримати долонею уверх, вільно. Розташувати руку, яка обернена манжетою так, щоб манжета на плечі знаходилась на рівні серця, а рука від кисті до ліктя лежала на столі нерухомо. Можна проводити виміри, коли особа, яку обстежують, лежить на спині. При цьому плече, яке обгорнуте манжетою повинно знаходитися на рівні серця.
2. Перед виміром артеріального тиску і частоти серцевих скорочень необхідно розслабитися на протязі п'яти хвилин.
3. Вимірювання треба проводити у спокійному стані та обстановці.
4. Не рухатися та не розмовляти під час виміру.
5. Перед виміром треба зняти або послабити одяг, який заважає циркуляції крові у руці.
6. Перед виміром артеріального тиску і частоти серцевих скорочень треба відмовитися від фізичних вправ, приймання їжі, паління, тому що така діяльність впливає на правильність показників.
Особи, яких досліджували, не мали в анамнезі артеріальної гіпертонії, інфарктів міокарду та інсультів. Прийом лікарських препаратів на момент моніторингу артеріального тиску виключався.
Всі обстежені особи під час проведення моніторингу артеріального тиску знаходилися у режимі дня, що припускає нічний сон тривалістю не менше 8 годин у період з 23-00 до 7-00 і денну активність без періодів денного сну. Крім того, обстежені знаходилися на триразовому харчуванні. Більш жорстких обмежень режиму дня не рекомендувалося, оскільки такі могли внести штучні корективи у природний розпорядок дня, властивий тій чи іншій віковій групі.
Оскільки в основу даного дослідження був покладений віковий аспект: вивчення хронобіологічної вікової норми в зрілому, дітородному періоді і наступних процесах дестабілізації і розбалансування хроноструктури, то за основу поділу наявної бази даних на вікові групи, була використана класифікація І.А.Аршавського, що припускає виділення періодів стаціонарного стану (21 - 60 років) та літнього віку (60 - 75 років) [18,19]. Для більш рівномірного поділу вікових груп, особи, які складають зрілий період поділені на дві групи: від 21 до 40 років (група 1) і 41 - 59 років (група 2). Таким чином, обстежені умовно поділені на 3 вікові групи:
I - 21-40 років (N=27, Х=28,5±1,5),
II - 41-59 років (N=25, Х=46,8±0,8),
ІІІ - 60-74 роки (N=21, Х=66,5±1.0).
Усі дослідження були проведені у 2000 році.

2.2. Хронобіологічний та статистичний аналіз результатів моніторингу артеріального тиску і частоти серцевих скорочень.

Хронобіологічний [69,79,180,192] і статистичний аналіз даних був здійснений за допомогою комп'ютерного програмного забезпечення "Statistica", v.6.0. і мав у собі наступний алгоритм дій:
1. Індивідуальний косінор-аналіз спектру біоритмів методом найменших квадратів двома способами:
а) лінійно по частоті, починаючи з частоти 1 цикл за 168 годин (очікуваний циркасептаний ритм) до 1 циклу у 24 години (очікуваний циркадіанний ритм, усього 6 інфрадіанних гармонік), і далі - 7 послідовних гармонік ультрадіанної області спектру, до ритму з частотою 1 цикл у 3 години. Таким чином, усього, включаючи циркадіанний ритм, проаналізовано 14 фіксованих частот спектрального аспекту хроному. Для аналізу була використана уся сукупність наявного часового ряду (Т=168 годин) від особи, яка досліджувалася.
б) лінійно по періоду (віконний метод), використовуючи крок у 1 годину, у проміжку від 168 до 3 годин, для ідентифікації місця розташування піків у спектрі.
2. Нелінійний метод найменших квадратів (здійснений з використанням комп'ютерної програми ) з метою виявлення частот з найкращою апроксимацією, тестування комплексних ритмічних моделей з декількох незалежних періодик.
Величина найбільшої і найменшої частот, доступних косінор-аналізу в отриманому часовому ряді спостережень визначається теоремою Котельнікова-Шеннона, відповідно до