Вы здесь

Еволюція конфіксальної деривації іменника (форманти з матеріально не вираженим другим компонентом)

Автор: 
Стовбур Любов Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004332
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ДИНАМІКА СЛОВОТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ІМЕННИКА ЗА ДОПОМОГОЮ КОНФІКСІВ
З МАТЕРІАЛЬНО НЕ ВИРАЖЕНИМ ПОСТПОЗИТИВНИМ ЕЛЕМЕНТОМ
2.1. Праслов'янські прототипи конфіксів з матеріально не вираженим другим компонентом
У лексикографічних джерелах й авторських розвідках, присвячених праслов'янському етапу розвитку української мови, міститься численна кількість реконструйованих для цього періоду іменникових структур, що утворилися за допомогою складних переривчастих морфем з матеріально не вираженим другим компонентом. Досліджувані конфікси були оформлені різноплановими препозитивними частинами, що дозволяло їм слугувати дієвою словотворчою одиницею на всіх етапах розвитку праслов'янської мови.
Перші компоненти описуваних конфіксів походять із колишніх часток (*ne, *o, *jьz), прийменників (*do, *ob, *bez, *za та ін.), префіксів (*pa-, *o-, *ka-, *sa-, *pro- і под.), які сягають здебільшого індоєвропейської доби. У результаті морфонологічних процесів вони деетимологізувалися, перетворилися на складники форманта і стали надавати похідним іменникам нових лексико-словотвірних значень.
Другий елемент конфікса сформувався на базі матеріально виражених тематичних суфіксів індоєвропейської мови, які згодом перетворилися на нульові морфеми. Суфікси -ъ, -ь, -а в праслов'янській мові мали специфічний характер: вони поєднували в собі дві функції - словотвірну і флексійну, тобто виконували роль дериваційних формантів і одночасно вказували на належність дериватів до певного типу відмінювання. Тематичні суфікси поступово втрачали своє словотвірне значення і повністю поглинулися флексією. Таким чином, виразником словотвірної похідності стала нульова морфема аналогічно до того, як при формотворенні у відповідних випадках виступає нульове закінчення [див. Білоусенко 1993:21].
Частиномовний статус мотиваторів різноманітний: дієслова (дієслівні форми), іменники, прикметники.
Конфіксальні моделі, прототипи яких були започатковані на праслов'янському етапі, набули більшої продуктивності й поширеності у писемний період розвитку української мови.
2.1.1. Структури з формантом *nе-...-o (а)
Перша частина морфеми *ne, *ne походить із заперечної частки, яка етимологічно тотожна лит. ne "ні, немає", лтськ. ne "те саме", д.-інд. na, лат. ne - (nescio), гот. ні. Деякі із наведених випадків слововжитку *ne представляють собою стягнення первісного *ne je "ні, немає", пор. повніший варіант *nestь, що продовжує більш давнє *ne estь, для якого стягнення ее e можна датувати ще часом індоєвропейського діалектного стану (див. ЭССЯ 24:91-93).
Панівна більшість похідних іменників цього типу є девербативами, що зумовлено, певно, семантичною природою препозитивної частини конфікса, яка виконувала роль заперечення при дієсловах. Загальне словотвірне значення, сформоване на базі сполуки "заперечна частка + дієслово", - "те, що є протилежністю чогось, названого мотиватором".
У межах цієї категорії похідних вирізняється ряд лексико-словотвірних груп:
- атрибутивні назви істот: *neboj (ЭССЯ 24 106) "безстрашна людина, сміливець" (bojati se); *necajь (110), пор. д.-р.-укр. Нечаи "особова назва", блр. Нячай "прізвище" (субстантивація форми імператива від дієслівного поєднання *ne cajati); *nedeja (115) "ледача людина" (*dejati); *nedelь/ъ (117) "ледар", пор. д.-р.-укр. недhль "те саме" (*delati); *nedomyslъ (121) "людина недалекого розуму", пор. укр. недомисел (Гр. ІІ 545) "непорозуміння" (domysliti); *nedosegъ, nedosega (122) "дівчинка-підліток", пор. сербохорв. стар. Nedosеg ч. р. "власне особове ім'я" від doseg(a)ti; *negyba (131) "той, хто неохоче пересувається, ледар", пор. ст.-польськ. Niegiba "власна особова назва" (*gybati); *nejьmь (136) "тварина, котра не дається до рук" (*jьmati); *nemьrъ (165-166) "дуже стара жінка, котра не може померти, хоча вже пора" (складення заперечення *ne і безсуфіксного прикметника старого типу, утвореного від основи теперішнього часу дієслова *merti, mьrо); nenagleda / *nenagledъ (168) "мила, дорога, кохана людина" (*nagledati); *neobxaja (176) "неряха" (*ob-xajati), пор. укр. обл. неохая "те саме" (див. Гр ІІ 553); *neposeda (200) "непосидюча людина" (*posedeti); *neroka (25 7) "нянька" (*rekti), пор. *оtъrokъ; *nesluxъ (16-17) "неслухняна людина", пор. укр. неслух "те саме" від *sluxati; neslusь (17) "непокірна, неслухняна людина", пор. блр. неслуш, "те саме", рос. діал. неслуш (slusati); *nesъda (27) "особова назва", пор. д.-р.-укр. Несъда "власна особова назва" (існує три гіпотези щодо словотвірного ґенезису цього іменника: *ne й усічене *sъ-d-(a) від *sъ-de-ti; зворотне іменникове утворення від складення *nesъ-deti; словосполучення *ne *sъdeti - останнє відповідає розгляданому способу творення похідних); nesъdarъ/nesъdara (27-28) "людина без таланту, без здібностей до чого-небудь", пор. укр. нездара "те саме" (або від складення *ne i *sъdarъ, або зворотне похідне від *ne *sъdariti); *nesъdoba (28) "баламут", пор. чеськ. nezdoba "те саме" (*sъdobiti); netelь (38) "молода корова, яка ще не отелилася", пор. д.-р.-укр. нетель (ХІ-ХІІ СлРЯ 11 318) "те саме", укр. нетель (СУМ V 394) "телиця", нетіль (Сизько 61) "ялівка" (*teliti se); netegъ/*netezь (40) "ледача людина", пор. субстантивований прикметник д.-р.-укр. неm#гъ "той, хто ліниться", укр. нетяга (Гр ІІ 560; СУМ V 397; УРС ІІ 742) "неборака, бідняк, одинак" (*ne *tegnоti); *netъkъ (42-43) "особова назва", пор. словен. Netek "ім'я демона" (ne tъknоti, пор. утворення за тією ж моделлю від дієслова з іншим кореневим вокалізмом нетик "Іmpatiens, назва рослини"); *neucь/*neuca (47 ) "людина, що не має практичних навиків, уміння", пор. д.-р.-укр. неуч "молодий необ'їжджений кінь" (*ne *uciti); neugasъ (53) "особова назва", пор. ст.-рос. Неугас "власна особова назва" (*ne *ugasiti); *neukl'udъ/*neukl'uda (55) "незграбна людина", пор. блр. неyклюда "грязнуля, недотепа" (*ne *ukl'uditi); *nevesta (70-76) "наречена; молода жінка; невістка" (*ne+*vestъ, vedeti - праслов'янський новотвір; цьому слову присвячена досить ве