Вы здесь

Облігатні порожнинні і тканинні міази овець Лівобережжя України (епізоотологія, лікування та заходи профілактики)

Автор: 
Скиба Олена Вячеславівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004434
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились протягом 2000-2003 років у лабораторіях арахноентомології, біохімії та на експериментальній базі ІЕКВМ УААН. Вивчення питань епізоотології міазних захворювань овець та визначення ефективності протиміазних препаратів здійснювали у п'яти господарствах: державно-дослідній експериментальній агрофірмі "Асканія Нова" Чаплинського району та племзаводі "Червоний чабан" Каланчацького району Херсонської області (степова зона), дослідному господарстві "Чорноморське" Сакського району Автономної Республіки Крим (степова частина Криму), приватному сільськогосподарському підприємстві племзавод "Руно" Лебединського району Сумської області, фермерському господарстві "Ізумруд" Богодухівського району Харківської області (лісостепова зона).
У ДДЕАФ "Асканія Нова" утримується 3500 голів асканійської тонкорунної породи таврійського типу вовново-м'ясного напрямку. Утримання пасовищно-стійлове. У племзаводі "Червоний чабан" - 7000 голів асканійської тонкорунної породи таврійського типу вовново-м'ясного напрямку. Утримання пасовищно-стійлове. Вівцегосподарства "Асканія Нова" і "Червоний чабан" знаходяться на півдні Херсонської області, у зоні південних сухих степів. Клімат цього регіону помірно континентальний. Зима м'яка, малосніжна, часто бувають відлиги. Літо жарке та сухе з суховіями, бувають пилові бурі. Середня температура січня -3?С, липня +23,5?С. Опадів до 300 мм/рік. Максимум їх припадає на осіннє-літній період, влітку бувають зливи.
У дослідному господарстві "Чорноморське" утримується 2500 голів цигайської породи кримського типу вовново-м'ясного напрямку. Утримання - цілорічне пасовищне. Господарство розташоване у центральній частині Кримського півострову у зоні сухого степу. Літо тут спекотне, сухе, середня температура липня +22+23?С. Зима волога, помірно м'яка. Середня температура січня - 1-2?С. Річна кількість опадів 350-435 мм. Восени та влітку бувають засухи, пилові бурі, взимку - нестійкий сніжний покрив.
У ПСГП племзавод "Руно" утримуються вівці м'ясо-вовнового кросбредного типу з напівтонкою вовною у кількості 4000 гол (на 1.01.02), що знаходяться на стійлово-пасовищному утриманні. Господарство розташоване на півдні Сумської області у лісостеповій зоні. Клімат - помірно континентальний. Середня температура січня - 7,3-8?С, липня +18,6+20?С. Опади - 460-650 мм за рік.
У фермерському господарстві "Ізумруд" утримується 200 голів овець романовської породи, кросбреди та помісі у романовському типі. Утримання - пасовищно-стійлове. Господарство знаходиться у лісостеповій зоні. Клімат - помірно континентальний. Середня температура січня -5-6,9?С, липня +18+21?С. Опади - 460-650 мм за рік.
Поширення естрозу серед овець та його епізоотологічні особливості вивчали на вівцях безпосередньо у господарствах. Роботу починали з вивчення первинної ветеринарної документації, з'ясовували періодичність проведення оздоровчих заходів, асортимент лікарських препаратів, що застосовували для лікувально-профілактичних обробок, терміни їх проведення. Проводячи клінічне обстеження вівцепоголів'я, звертали увагу на загальний стан тварин, вгодованість, стан вовнового покриву, шкіри, видимих слизових оболонок, проводили аналіз раціону, джерел водопостачання та місць напування. Виділяли тварин з ознаками захворювань органів дихання, кульгавістю, підраховували їх кількість. Всього на естроз та вольфартіоз було клінічно обстежено 5870 голів овець.
Головним показником епізоотологічного стану вівцепоголів'я був показник ступеня зараженості отари збудниками ентомозів, тобто екстенсивність інвазії (ЕІ), яка визначалась як частка кількості тварин, в яких було знайдено паразитів від загальної кількості обстежених овець, виражена у відсотках.
Інтенсивність міазної інвазії (ІІ) визначали шляхом підрахунку кількості личинок паразита на одній ураженій тварині.
Проводячи епізоотологічне обстеження поголів'я овець розподілялось за віком і статтю по групам: барани-плідники, вівцематки, баранчики та ярки старше року, молодняк поточного року народження.
Остаточний діагноз на естроз ставили за комплексними даними з урахуванням сезонності захворювання та з обов'язковим розтином голів вимушено забитих або загиблих тварин. Розтин голів проводили за методикою Щербаня Н.Ф. [21]. При цьому за допомогою інструментарію (ножа, молотка, ножиць) розкривали носові порожнини, лобові пазухи та порожнини рогових відростків і візуально досліджували слизові оболонки носових та лобних раковин, проводили видалення личинок та їх підрахунок. Всього було проведено розтин 234 голів від овець різних статево-вікових груп. Дослідження проводили у квітні перед випадінням личинок для перетворення у лялечку та у жовтні після закінчення льоту самок порожнинного овода. Було також проведено поодинокі розтини голів овець упродовж літнього періоду з метою виявлення личинок овечого овода другої генерації.
Під час дослідження зверталась увага на кількість личинок, зібраних від однієї вівці, місця їх локалізації. Вік кожної личинки визначався за її розмірами та морфологічними ознаками, для чого використовувалась методика Груніна К. Я. [35].
Календарні строки першої та останньої появи імаго у природі визначали шляхом огляду стін приотарних приміщень, перегородок базів, предметів, захищених від вітру. Зокрема у травні 2000 р. у племзаводі "Руно" та у 2001 р. у агрофірмі "Асканія Нова" проводили огляд стін кошар, предметів, що знаходились біля місць перебування овець. Для визначення строків нападу самок на тварин проводили спостереження за вівцями двох отар у ПЗ "Руно" (травень-червень 2000 р.) та ДДЕАФ "Асканія Нова" (травень 2001 р.). Поява серед овець самки O. ovis викликала характерну поведінку тварин: вівці були неспокійні, перебігали з місця на місце, ховали носи у руна інших особин, фиркали та чихали.
Для визначення особливостей розвитку овечого овода у стадії лялечки проводили розкопки ділянок ґрунту на пасовищах, що належали