Вы здесь

Відновлення сухожилків згиначів пальців кисті при пошкодженнях в "критичній зоні" в умовах раннього функціонального навантаження (клініко-експериментальне дослідження)

Автор: 
Дараган Руслан Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004560
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Р О З Д І Л 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика клінічних досліджень
На базі міжобласного центру хірургії кисті міської клінічної лікарні № 16 м. Дніпропетровська за період з 1994 по 2003 роки нами проведено лікування 115 пацієнтів з травмами сухожилків згиначів пальців кисті на рівні "критичної зони", з них - 75 (65,2 %) пацієнтів із свіжими та 40 (34,8 %) - застарілими пошкодженнями. Вік хворих становив від 17 до 65 років. Розподіл хворих за віком та статтю представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком та статтю
СтатьВік хворих, ( в роках)
Всьогодо 2021-3031-4041-5051-60більше 60Чоловіки72023216380 (69,6 %)Жінки281095135 (30,4%)Всього:9 (7,8%)28 (24,3%)33 (28,77%)30 (26,1%)11 (9,6%)4 (3,5%)115
(100 %)
Як свідчать дані таблиці, частіше отримували травми особи найбільш працездатного віку - від 21 до 50 років (79,1%). Чоловіки травмувалися майже в 2,3 рази частіше, ніж жінки, що обумовлено переважною їх зайнятістю в роботі з механізмами.
За видом травматизму більшість становили хворі з побутовими травмами - 85 (73,9 %) (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл хворих за видом травматизму

Провідна роль у виконанні ручної праці належить правій кисті. В нашій групі спостережень права кисть травмувалася у 88 (76,5 %) випадках, ліва - у 25 (21,8 %), у 2-х (1,7 %) хворих були травмовані обидві кисті (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Розподіл хворих за локалізацією пошкоджень
В залежності від травмуючого агенту рани у пацієнтів мали різні характеристики, що впливало на вибір тактики оперативного лікування. За характером пошкодження м'яких тканин переважну більшість склали різані (78,3 %) та рвано-чавлені рани (15,7 %). При цьому найчастіше травмуючими агентами були скло, ножі, фрези (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за характером пошкодження м?яких тканин кисті
Характер раниКількість травмованихабсолютна%Різані9078,3Рвано - чавлені1815,7Розчавлені54,3Вогнепальні21,7Всього:115100
Різна значимість у функціональному відношенні пальців кисті та характера втрати функції при множинних травмах привела до необхідності аналізу клінічного матеріалу за локалізацією та характером сполучень пошкоджень сухожилків згиначів. Розподіл хворих в залежності від строків пошкодження сухожилків на окремих пальцях (63 випадки - 54,8 %) та при множинних травмах (52 випадки - 45,2 %) представлено в таблицях 2.3 та 2.4.
Як свідчать дані таблиці 2.3, серед ізольованих пошкоджень сухожилків згиначів пальців кисті переважали свіжі травми (46 випадків - 73,0 %). При цьому найчастіше травмувалися другий (17 осіб - 27,0 %) і п'ятий ( 16 - 25,4 %) пальці.
При множинних травмах найчастіше пошкоджувалися IV - V (15 випадків - 28,9 %) та III - IV пальці (14 випадків - 26,9 %). Свіжі пошкодження сухожилків згиначів пальців кисті мали місце у 45 (86,5 %), а застарілі - у 7 (13,5 %) травмованих.

Таблиця 2.3
Розподіл хворих з ізольованим пошкодженнями сухожилків
згиначів пальців кисті
Локалізація: (палець кисті)Характер пошкоджень (за строками після травми)свіжі та несвіжі застарілівсьогоI9211 (17,5 %)II14317 (27,0%)III448 (12,7 %)IV8311 (17,5 %)V11516 (25,4 %)Всього:46 (73,0 %)17 (27,0 %)63 (100 %)Таблиця 2.4
Розподіл хворих з множинними пошкодженнями сухожилків
згиначів пальців кисті
Локалізація: (пальці кисті)Характер пошкоджень (за строками після травми)свіжі та несвіжізастарілівсьогоI, II2-2 (26,9 %)II, III8210 (19,2 %)III, IV12214 (26,9 %)IV, V13215 (28,9 %)I - III1-1 (1,9 %) I - V1-1 (1,9 %)II - IV213 ( 5,8 %)II - V2-2 (3,8 %)III - V4-4 (7,7 %)Всього:45 (86,5 %)7 (13,5 %)52 (100 %)
Враховуючи те, що анатомічне розташування пошкодження сухожилків згиначів пальців кисті значною мірою визначає характер лікувальної тактики, всі хворі були розподілені на 3 клінічні групи (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Розподіл хворих за локалізацією пошкоджень сухожилків згиначів
пальців кисті
ГрупиАнатомічна локалізація
пошкодженняХарактер пошкодженьВсьогосвіжінесвіжізастаріліIВід дистального міжфалангового суглобу до середньої третини середньої фаланги713
11 (9,6%)IIВід середньої третини середньої фаланги до проксимального міжфалангового суглобу37710
54 (46,9%)IIIВід проксимального міжфалангового суглобу до пальце-долонної складки 31613
50 (43,5%)Всього:75 (65,2%)14 (12,2%)26 (22,6%)115
(100 %)
Хворі II та III клінічних груп із свіжими та застарілими пошкодженнями сухожилків згиначів пальців кисті становили переважну більшість - відповідно 54 (46,9 % ) та 50 ( 43,5 %) пацієнтів.
За строками проведення тенорафії хворі були розподілені таким чином: первинна тенорафія - до 24 годин - у 75 (65,2 %) пацієнтів; первинна відкладена тенорафія - від 24 годин до 3-5 діб - у 14 (12,2 %); рання вторинна тенорафія до 4 тижнів - 16 (13,9 %); пізня вторинна тенорафія від 4-х до 12 тижнів - 10 (8,7 %) (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Розподіл хворих за строками проведення тенорафії
глибоких згиначів пальців кисті

При відновленні цілісності сухожилків використовували шви по Kleinеrt - у 30 (26,1 %) пацієнтів, Кюнео - у 30 (26,1 %), Казакову - у 25 (21,7 %) та запропонований нами розвантажувальний шов - у 30 (26,1 %) хворих.

2.2. Методики дослідження
Для вивчення компенсаційних зусиль в зоні анастомозу сухожилка в умовах його навантаження, проведене математичне моделювання функціональних структур променя кисті. При розрахунках використовували метод численного інтегрування рівнянь руху [ 8, 94].
При побудові програмно-орієнтованого комплексу застосовували метод кінцевих елементів (МКЕ) [43, 84], який дозволяє:
- замінювати складний об'єкт сукупністю простих (кінцевими елементами), які підлягають розрахункам;
- розраховувати зовні різнорідні предмети