Вы здесь

Статистичне оцінювання бідності для регіонів України

Автор: 
Огай Марина Юріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U004670
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОД НЕПРЯМОГО ОЦІНЮВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ
ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

В розділі розкрито підходи до застосування методів непрямого оцінювання показників бідності при розв'язанні проблеми малих територій. Основну увагу автор зосереджує на способах визначення непрямих оцінок показників в залежності від наявної інформаційної бази. Розглянуто особливості їх реалізації при побудові композиційної оцінки бідності.

2.1 Композиційне оцінювання показників бідності

В світовій практиці проблеми недостатньої надійності статистичних оцінок показників за результатами вибіркових обстежень для певної частини генеральної сукупності дістали назву так званих проблем малих територій, локальних територій або малих доменів [1, 9, 18, 31, 49-59]. Останнім часом дослідниками та фахівцями перевага надається саме терміну "малі території" [9, 49-53, 55, 57-59]. Відповідно, методи, за допомогою яких вирішуються ці проблеми, називають методами малих територій.
Проблема малих територій виникає для окремих територій або груп одиниць генеральної сукупності, по яких обсяг та дизайн вибірки не дозволяють отримувати надійні прямі оцінки показників.
Недостатня надійність оцінок показників бідності для регіонів України, про що йшлося в попередньому розділі, є яскравим прикладом проблеми малих територій. Зазначимо також, що аналогічною є проблема оцінювання показників бідності для субрегіонального рівня - окремих міст та міськрад, сільських районів тощо.
Результати аналізу спеціальної літератури, досвід міжнародних та українських експертів свідчать, що науково-методологічні підходи до вирішення проблем малих територій в даний час ще не розроблені остаточно [63, 82]. Тому напрямки діяльності багатьох наукових груп в різних країнах світу спрямовані на дослідження проблем малих територій, розробку відповідних методологічних підходів та методів їх вирішення, а також заходів щодо впровадження відповідних заходів в практику офіційної статистики.
В той же час, існує ряд методологічних підходів, які вже певний час використовуються в міжнародній практиці і навіть отримали назву традиційних методів малих територій [44-46, 76, 83-85]. Ці підходи застосовуються, головним чином, при оцінюванні показників за результатами державних вибіркових обстежень населення (домогосподарств). Зокрема, такі методи використовуються ще з вісімдесятих років у США та Канаді для оцінювання показників доходів, витрат, бідності, зайнятості та безробіття, показників стану здоров'я тощо [45, 50, 85].
Для оцінювання середнього доходу і показників бідності у міжпереписний період в США розроблено спеціальну стратегію оцінювання, яка має назву "Оцінки доходів і бідності для малих територій" (Small Area Income and Poverty Estimates) [45, 50]. У відповідності з цією стратегією, для рівня штатів і графств розраховуються основні показники, аналіз яких дозволяє оцінювати ситуацію з бідністю для малих територій.
На рівні штатів і графств розраховуються наступні чотири показники:
* медіанний доход домогосподарства;
* чисельність населення, яке живе нижче межі бідності;
* чисельність дітей у віці до 18 років, які живуть нижче межі бідності;
* кількість дітей у віці 5-17 років в домогосподарствах, які живуть нижче межі бідності.
При цьому, на рівні штатів додатково визначається ще показник "Чисельність дітей у віці до 5 років, які живуть нижче межі бідності".
Для оцінювання показників застосовуються методика, яка полягає у побудові спеціальних оціночних функцій на базі прямих оцінок показників за результатами вибіркового обстеження та оцінок показників за регресією [52]. Зазначимо, що з часу розробки перших оціночних функцій для уточнення оцінок бідності в США ці підходи пройшли декілька етапів удосконалення. Останній етап було здійснено у 1999 році.
Дещо схожа за змістом стратегія розроблена і впроваджена в Міністерстві праці США. Ця стратегія застосовується для оцінки показників безробіття по окремих адміністративно-територіальних одиницях і має назву "Статистика безробіття для локальних територій" (Local Area Unemployment Statistics) [68].
Для дослідження можливості розробки аналогічних підходів до вирішення проблем малих територій для країн Євросоюзу у 2000 році був створений міжнародний консорціум, який за рахунок коштів спеціального проекту Євростату до 2004 року провів певні роботи з опрацювання існуючих методів малих територій і розробив рекомендації щодо використання цих методів в державній і міжнародній статистиці [84].
З метою подальшого розвитку даного напрямку в Україні "Стратегією розвитку державної статистики на період до 2008 року" передбачені заходи щодо розробки та проведення апробації методичних основ математико-статистичного моделювання для підвищення надійності оцінок показників бідності на регіональному рівні [86]. Це, в свою чергу, дає можливість розвивати методи малих територій для забезпечення статистичної надійності регіональних показників бідності.
Головною ідеєю методів малих територій є те, що для підвищення надійності оцінок показників крім безпосередніх результатів певного обстеження використовується інформація з додаткових джерел даних на рівні малої території, зокрема, дані попередніх обстежень або дані для більших територій, що включають територію, по якій необхідно оцінити показники [46-47, 76, 82-83].
Серед традиційних методів малих територій, які на даний час достатньо глибоко вивчені і які пропонуються автором для застосовування в офіційній статистиці для вирішення проблеми низької надійності оцінок показників, приоритетне значення має метод композиційного оцінювання (composite or shrinkage estimation).
Історично метод композиційного оцінювання виник в результаті пошуку можливостей об'єднання (композиції) прямих і непрямих оцінок показників [44]. В сучасній статистичній практиці цей метод став потужним інструментом у вирішенні проблеми підвищення надійності оцінок показників н