Вы здесь

Використання генетичного потенціалу голштинської породи для підвищення продуктивності тварин західного внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи

Автор: 
Кропивка Юрій Григорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004811
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
При проведенні наших досліджень теоретичною і методологічною основою були
сучасні наукові досягнення з генетики, розведення і селекції
сільськогосподарських тварин у молочному скотарстві та методичні рекомендації з
основ дослідної справи у тваринництві [83, 130, 200, 241, 321, 370].
2.1. Об’єкти і завдання досліджень
Основними об’єктами досліджень були тварини західного внутріпородного типу
української чорно-рябої молочної породи племінного репродуктора цієї породи і
племінних ферм навчальних установ західного регіону України. Основні
експериментальні дослідження проведені на поголів’ї тварин племінного
репродуктора “Селекціонер” Сокальського району Львівської області і племінного
стада навчально-дослідного господарства Бучацького аграрного коледжу
Тернопільської області.
Дослідження в стадах української чорно-рябої молочної породи проведені протягом
1995-2002 років на основі розробленої і схваленої науково-технічною радою
академії програмою. Зокрема, у стаді тварин племінного репродуктора
“Селекціонер” вивчався ріст тварин, формування тілобудови і ступінь прояву
молочної продуктивності у корів української чорно-рябої молочної породи з
різною часткою спадковості голштинської породи, а також особливості перебігу в
них лактації та тривалість сухостійного і сервіс- періодів. На поголів’ї тварин
цього стада вивчався також ступінь реалізації генетичного потенціалу бугаїв
голштинської породи з різною часткою спадковості німецької чорно-рябої породи.
На племінній фермі навчально-дослідного господарства Бучацького аграрного
коледжу досліджували ступінь реалізації генетичного потенціалу бугаїв німецької
чорно-рябої породи з різною часткою спадковості голштинської породи. У
піддослідних тварин в сироватці крові вивчали типи трансферину, амілази і
церулоплазміну та частоту алелів цих локусів. Вивчалися також кількість
загального білка сироватки крові, а в крові активність ферментів окремих ланок
гліколізу.
Програмою досліджень ставилося завдання, що головною метою їх є з’ясування
ефективності голштинізації, яка проводиться сьогодні в стадах української
чорно-рябої молочної породи, зокрема виявлення тварин з найбільш бажаними
кінцевими генотипами, яких доцільно розводити між собою. З цією метою
передбачалося:
? вивчити на основі живої маси в окремі вікові періоди особливості росту і
розвитку телиць української чорно-рябої молочної породи з різною часткою
спадковості голштинської породи;
? на основі величин промірів окремих частин тіла вивчити тип тілобудови в корів
з різною часткою спадковості голштинської породи;
? вивчити рівень молочної продуктивності корів, залежно від величини частки
спадковості у них голштинської породи, а також лактаційну діяльність,
тривалість лактації і сервіс-періоду;
? дослідити за типами трансферину, амілази, церулоплазміну сироватки крові
генетичну структуру окремих груп корів з різною часткою спадковості
голштинської породи та її зміну у тварин при зростанні цієї частки;
? дослідити вміст загального білка і активність ферментів окремих ланок
гліколізу крові, з’ясувати їх кореляційний зв’язок з показниками молочної
продуктивності корів і можливість використання їх як додаткових біологічних
тестів в технології селекційного процесу з молочною худобою;
? з’ясувати ступінь реалізації генетичного потенціалу бугаїв голштинської
породи з різною часткою спадковості німецької чорно-рябої породи і бугаїв
німецької чорно-рябої породи з різною часткою спадковості голштинської породи в
стадах української чорно-рябої молочної породи;
? на основі одержаних даних досліджень розробити рекомендації щодо розведення,
при консолідації західного внутріпородного типу, тварин з бажаними кінцевими
генотипами між собою, а також використання в стадах бугаїв голштинської і
німецької чорно-рябої породи різних генотипів.
Програма проведених наукових досліджень, їх обсяг та шляхи реалізації детально
зображені на рисунку 2.1.
2.2. Характеристика умов, за яких проводилися дослідження
Дослідження проводилися в основному у Львівській області, яка характеризується
здебільшого вологим, м’яким кліматом, що сприяє вирощуванню
сільськогосподарських культур та інтенсивному веденню тваринництва. В області
за рік випадає біля 600-700 мм опадів. Неспекотне літо з середньою температурою
липня біля +18,5-19,4°С супроводжується дощами і значною хмарністю. Зима доволі
м’яка (середня температура січня –4 до –10°С) з низьким сніговим покривом і
сильними відлигами.
Залежно від характеру рельєфу, материнських порід і рівня ґрунтових вод
поширені дерново-підзолисті сірі лісні, чорноземні, чорно-лугові і
слабопідзолисті піскові ґрунти. Розораність земель залежно від рельєфу складає
65-70 %. Основними культурами, які вирощують у господарствах, є пшениця, жито,
ячмінь, кукурудза, цукровий буряк, кормовий буряк, картопля, багаторічні й
однорічні трави. Природні пасовища і сінокоси займають у структурі земельних
угідь 25-30 % площі. У кращі за природнокліматичними умовами і щодо
забезпеченості тварин кормами роки
Використання генетичного потенціалу голштинської породи для підвищення
продуктивності тварин західного внутріпородного типу української чорно-рябої
молочної породи

Рис. 2.1 Схема проведення експериментальних досліджень.
в області на 100 га сільськогосподарських угідь вироблялося 350-400 ц молока і
90-110 ц м’яса. Середній надій молока на корову по області досягав рівня
3000-3100 кг.
В області молочне скотарство є основною галуззю тваринництва, на ча