Вы здесь

Вивчення ефективності використання кнурів великої білої породи, оцінених за фенотипом, в порівнянні з міжпородним схрещуванням для одержання товарної свинини

Автор: 
Офіленко Наталія Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U004889
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ, ЗАГАЛЬНА СХЕМА, МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення роботи, мета та матеріал досліджень.
Виконані дослідження є складовою частиною тематичного плану науково дослідних робіт інституту свинарства УААН.
Експериментальну та аналітичну частину досліджень проведено в умовах племзаводу, товарного репродуктора та відгодівельної ферми ТОВ "Довіра" Велико-Багачанського району Полтавської області, а також в лабораторіях інституту свинарства УААН.
Всі науково виробничі дослідження виконані протягом 2000 - 2002 років. Загальну схему досліджень наведено на рисунку 2.1.
Для досліджень були взяті тварини великої білої породи української і німецької селекції, полтавської м'ясної і великої чорної порід, а також їх помісі відповідно схеми схрещувань.
Метою досліджень було вивчення поєднань свиноматок великої білої породи створюваного заводського типу з поліпшеними м'ясними якостями із кнурами аналогічного генотипу, але різними за скоростиглістю - у порівнянні з результатами схрещування з іншими породами.
Для проведення досліду були сформовані 6 груп свиноматок великої білої породи з поліпшеними м'ясними якостями, характеристику яких наведено в таблиці 2.1.
В середньому продуктивність маток відібраних для досліду на репродукторній фермі ТОВ "Довіра" по всіх групах склала: багатоплідність - 10,55 голів; маса гнізда при досягненні 21-денного віку - 60,1 кг; маса гнізда при досягненні 2-х місячного віку - 167,43 кг; середня маса однієї голови при відлученні - 16,9 кг; збереженість гнізда при відлученні - 93,83%.

Рисунок 2. 1. Загальна схема досліджень.

Таблиця 2. 1.
Характеристика свиноматок, відібраних для досліду.
ГрупиКількість маток в групі, гол.Вік, міс.Показники розвиткуПродуктивністьЖива маса, кгДовжина тулуба, смОбхват грудей, смБагатоплідність, гол.Молочність, кгКількість поросят при відлученні, гол.Маса гнізда при відлученні, кгI102220915113610,560,510,0175,5II102521515513810,257,69,8166,6III102321215313710,861,210,1185,4IV102320815113510,660,99,9160,9V102421715614210,761,010,0180,9VI32221015213710,559,69,8175,3 Парування свиноматок проводилось за схемою, яку наведено в таблиці 2.2. Кнури-плідники великої білої породи, яких використовували у поєднаннях з матками цієї ж породи, були оцінені за власною продуктивністю.
Таблиця 2. 2.
Схема внутріпородних та міжпородних поєднань.
ГрупиПризначення
групГенотипиКількість голів в групісвиноматоккнурівсвиноматоккнурівIКонтрольнаУВБ - 3УВБ - 3103IIДосліднаУВБ - 3УВБ+ - 3103IIIДосліднаУВБ - 3УВБ- - 3103IVДосліднаУВБ - 3ПМ103VДосліднаУВБ - 3ВЧ103VIДосліднаУВБ - 3ВБН32 Всі використані кнури були типові для великої білої породи, а за сумарною оцінкою при бонітуванні віднесені до класу еліта.
2.2. Схеми та методи досліджень.
Відгодівельні якості вивчались за схемою, наведеною в таблиці 2.3.
Таблиця 2. 3.
Схема досліду з вивчення відгодівельних якостей.
ГрупаПризначення
групПоєднанняВідгодівля молодняка свиней, гол.свиноматоккнурівдо живої маси 100 кгдо живої маси 120 кгIКонтрольнаУВБ - 3УВБ - 31010IIДосліднаУВБ - 3УВБ+ - 31010IIIДосліднаУВБ - 3УВБ- - 31010IVДосліднаУВБ - 3ПМ1010VДосліднаУВБ - 3ВЧ1010VIДосліднаУВБ - 3ВБН1010Всього6060 Кнури великої білої породи, яких використовували в досліді, були оцінені за власною продуктивністю в умовах племзаводу ТОВ "Довіра" (табл. 2.4).
Таблиця 2. 4.
Дані оцінки кнурів за власною продуктивністю.
Рівень продуктивностіТривалість відгодівлі до 100 кг, днівТовщина сала на рівні 6-7 ребра, ммСередньодобовий приріст, гВік досягнення маси 100 кг, днівВитрати корму на 1 кг приросту, корм. од.Комплексний індексСередній89,033,7752,5203,03,86268,2Поліпшувач84,533,8775,0198,53,79274,0Погіршувач109,033,6702,0217,54,03256,0 Оцінка кнурців проводилась комбінованим методом. Тобто, їх батьки оцінювались за якістю нащадків, а самі кнурці, яких використовували в досліді - за власною продуктивністю (модифікована методика Березовського М.Д., Хатько І.В.).
Згідно цієї методики за кожним кнуром, які оцінювались по генотипу, було закріплено по 4 свиноматки. Постановку молодняка проводили за такою схемою: від свиноматки відбирали по дві свинки, одного кастрата і одного кнурця (всього 16 голів від 4-х маток). Відгодівлю проводили до живої маси 100 кг. Тварин утримували невеликими групами по 6 - 7 голів у станку.
При досягненні 100 кг кращих кнурців залишали у стаді, або реалізовували як племінних. Таким же чином поступили із свинками. Кастратів забили для визначення м'ясних якостей оцінюваних кнурів і їх сибсів (братів і сестер).
В даному випадку, згідно методики наших досліджень ранжування кнурців на ці три категорії проводилось з використанням оціночного індексу:

І = 100+242?К - 4,13?L, (2.1)

де І - комплексний індекс;
242; 4,13 - константи;
К - середньодобовий приріст, кг;
L - товщина сала над 6 - 7 грудним хребцем, см.
Крім оціночного індексу нами було враховано вік досягнення маси 100 кг і середньодобові прирости кнурців, які ранжувались. З оцінених кнурів були відібрані поліпшувачі, середні і погіршувачі
Всі кнури (поліпшувачі, середні і погіршувачі), а також свиноматки, яких використано в досліді, представляють велику білу породу створюваного заводського типу з поліпшеними м'ясними якостями.
Для одержання помісей ІV і V-ї груп, було використано сперму кнурів полтавської м'ясної і великої чорної порід, яких утримують на станції штучного осіменіння ІСв УААН. Залучення в досліді цих двох порід обумовило вивчення, в умовах се