Вы здесь

Удосконалення технології виробництва м'яса бройлерів бройлерів

Автор: 
Базиволяк Світлана Михайлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004923
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріал, схема досліду і застосовані методи досліджень
Дослідження проведені в 2000 - 2003 роках в умовах ВАТ “Гаврилівський
птахівничий комплекс” (с. Гаврилівка, Вишгородський р-н., Київська область).
Для досліджень використані кури батьківського стада та курчата-бройлери двох
кросів американської селекції “Кобб-500” і “Арбор Айкрес”, завезених у 1994
році у господарство.
Крос м’ясних курей “Кобб-500” був створений для задоволення потреб ринку США.
Кури батьківського стада цього кросу вирізняються високою продуктивністю:
несучість на початкову несучку становить 165-167 яєць, в тому числі
інкубаційних - 150-157, виводимість - 83-84%, вихід курчат на початкову несучку
- 132-140 голів, збереженість курчат - 90-92 %, жива маса бройлера у
42-добовому віці - 2,178 кг [107 ].
Крос м’ясних курей “Арбор Айкрес” створено на однойменній фірмі. Кури
батьківського стада кросу мають високу продуктивність: несучість на початкову
несучку - 170-177 яєць, в тому числі інкубаційних - 160-167, виводимість -
85-86 %. Жива маса бройлера у 42-добовому віці - 2133 г, середньодобовий
приріст - 53,7г, затрати корму на 1 кг приросту живої маси - 1,75-1,92 кг.
Бройлерів характеризують високий вихід грудних м’язів, незначне накопичення
абдомінального жиру; курчата життєздатні, стресостійкі і добре оплачують
витрати корму приростом живої маси [106 ].
Дослідження виконувались за трьома етапами, які наведені у таблиці 2.1. Перший
етап досліджень проведено на курях батьківського стада кросів “Кобб-500” і
“Арбор Айкрес”. Починаючи зі 120-добового віку, було сформовано дві групи
курей, відібраних за принципом аналогів. Курей утримували на глибокій підстилці
із щільністю посадки 4,5 – 5 гол/м2 з вільним доступом до корму і води. Годівлю
та утримання піддослідної птиці здійснювали відповідно до існуючих норм за
рекомендаціями фірм “Кобб Інк” та “Арбор Айкрес”. Комбікорми виготовляли на
Київському комбікормовому заводі.
Умови утримання курей дослідних груп були ідентичні з урахуванням їх віку та
фізіологічного стану і відповідали зоотехнічним нормам. Світловий режим
пташнику відповідав рекомендованим нормам фірм-постачальників кросів.
Таблиця 2.1
Основні етапи досліджень
№ п/п
Назва етапу
Об’єкт і обсяг досліджень
Комплексна порівняльна оцінка родинних форм за продуктивними якостями та
репродуктивною здатністю
Кури кросів “Кобб-500” і “Арбор Айкрес”, по 5 тис. голів.
Дослідження продуктивності курчат - бройлерів за різних режимів вирощування
Курчата-бройлери кросів “Кобб-500” і “Арбор Айкрес”, по 1800 голів.
Виробнича перевірка розроблених технологічних параметрів: щільність посадки та
режиму освітлення
Курчата-бройлери кросів “Кобб-500” і “Арбор Айкрес”, 28800 голів
У дослідних групах враховували показники продуктивності:
живу масу в 120- добовому віці, г; несучість за 56 тижнів життя, шт.; затрати
корму на 1 голову за продуктивний період, г та репродуктивну здатність
(проведено інкубацію по 4600 шт. яєць кожного кросу): вихід інкубаційних яєць
на 1 голову родинного стада за цикл використання, шт.; заплідненість яєць, %;
виводимість яєць, %; вихід молодняку, %. Якість яєць: маса інкубаційних яєць
(щотижня – шляхом зважування на вагах ВЛТК-500), г; вміст каротиноїдів, мкг/г;
вітаміну А, мкг/г; пестицидів, мкг/кг; мікотоксинів, мг/кг; антибіотиків, од/г
– за загальноприйнятими методиками [77].
Для комплексної оцінки родинних форм застосовані селекційні індекси, наведені у
працях Л.І. Тучемського, Г.В.Гладкової [143], В.П. Бородая [13]. Селекційні
індекси розраховували за формулами :
ІП = М / (Д х ВК), (2.1)
де, ІП – індекс продуктивності;
М – середня жива маса молодняку в кінці облікового періоду, г;
Д – діб вирощування;
ВК – витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.
І = ((0,639 х А) + (85,2х М(кг))) – (49,1 х ВК), (2.2)
де, І – складний селекційний індекс;
0,639; 85,2; 49,1 – індексні коефіцієнти для кожної ознаки;
А – вивід курчат, %.
ЕРЕР = (М х Е) / [10х (Д х ВК]), (2.3)
де, ЕРЕР – оцінка міжнародних конкурсних випробувань;
Е – збереженість, %;
Ім = (К х Е х М) / ВК, (2.4)
де, Ім – модифікована оцінка;
К – кількість курчат на 1 голову батьківського стада.
Другий етап досліджень виконували за схемою, що наведена у таблиці 2.2. Для
виконання цього етапу досліджень було сформовано 36 груп курчат-бройлерів
добового віку за принципом груп-аналогів, (жива маса, стать, походження) по 100
голів у кожній. Кожну групу бройлерів утримували в окремій секції (на глибокій
підстилці), відповідно з передбаченою схемою досліду щільністю посадки, з
вільним доступом до корму і води. Для годівлі використовували стандартні
комбікорми, виготовлені на комбікормовому заводі птахо комплексу згідно з
рекомендаціями фірм-постачальників (стартерний комбікорм містив 3100 ккал/кг
обмінної енергії, 23 % сирого протеїну, 1% кальцію, 0,48% фосфору;
відгодівельний – відповідно 3200 ккал/кг обмінної енергії, 20 % сирого
протеїну; фінішний – 3200 ккал/кг обмінної енергії і 18,5 % сирого протеїну).
Переривчасті режими освітлення використовували, починаючи з 14-добового віку
бройлерів. Процес вмикання і вимикання освітлення за заданими програмами
виконувався автоматично шляхом використання приладу ПН – ТТЕ, зблокованого з
реле часу типу 2-РВМ. Потрібної яскравості освітлення досягали за 3-5 хв.
(відповідно режиму “світанок - сутінки”), а при його вимиканні – яскравість
знижувалась до 0 теж за 3 – 5 хвилин.
Зоогігієнічні умови вирощування були ідентичні для всіх груп бройлерів і
відповідали зоотехнічним нормам ВІТу з урахуванням їх віку.
Дослід