Вы здесь

Формування психосексуальної культури студентської молоді 17-19 років.

Автор: 
Гридковець Людмила Михайлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004927
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ II. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ПСИХОСЕКСУАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ СУЧАСНОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
2.1. Процедура і методика визначення рівня розвитку психосексуальної культури у студентів
Дане дослідження проводилося протягом 1996-2004 рр. і охопило вибірку в кількості 1 234 студенти ряду вищих навчальних закладів м. Києва: Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка, Київський національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, Київський національний торговельно-економічний університет, Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут", Київський національний економічний університет.
Проведення лонгітюдного дослідження дозволило вивчити прояви психосексуальної культури студентської молоді, провести порівняльний аналіз розвитку ПСК за різними віковими групами студентів, відстежити зміни, що мають місце в культурному молодіжному середовищі за останні роки.
Результати пілотажного дослідження, що проводилося в Інституті моделювання одягу у 1996 р., виявили важливість проблеми розвитку психосексуальної культури студентської молоді. Це стало причиною ґрунтовного вивчення проблеми цінності та адекватності проявів психосексуальності особистості. В результаті дослідження нами була розроблена система методик з формування психосексуальної культури студентської молоді. Проте її впровадження, хоча й дало позитивні результати, не виправдало очікуваних сподівань. Науковий пошук і ретельний аналіз отриманих у пілотажному дослідженні даних та практика психологічного консультування дозволили висунути нову гіпотезу щодо удосконалення процесу формування психосексуальної культури студентської молоді, що і лягла в основу даного дисертаційного дослідження.
Результати отримані в основній експериментальній вибірці у 1998-1999 роках в подальшому порівнювалися і корегувалися даними контрольних експериментів, які проводилися як у групах психологічного розвитку студентської молоді, так і серед довільної вибірки студентів зазначених ВНЗ за допомогою методів вуличного експрес-інтерв'ю та опитування (таб.2.1.1.).
Таблиця 2.1.1.
Розподіл дослідження за роками
РікВік, курс, ВНЗКількістьВид дослідження199617-18, ІІ30 чол.пілотажне1998-199917-18, ІІ, КНПУ, КНУ130 чол.ґрунтовне200017-18,ІІ:початок навчального року,
17-19, ІІ: кінець навчального року,
групи збірні
19-21, ІУ, травень, КНПУ 20 чол.
18 чол.
23 чол.ґрунтовне
ґрунтовне
ґрунтовне
(подовж.зріз).200117-20, І-У, вересень120 чол.експрес200217-18, ІІ: початок навчального року,
17-19, ІІ: кінець навчального року, групи збірні21 чол.
22 чол.ґрунтовне
ґрунтовне200317-19,ІІ-ІІІ, збірна
17-23, І-У21 чол.
853 чол.ґрунтовне
експрес
Будь-яке дослідження мусить відбуватися на основі "перевірених та виправданих на практиці методологічних принципів" [224, с.25]. Найсуттєвішими серед них є принцип детермінізму, принцип єдності психіки та діяльності, принцип відображення та системно-структурний принцип, різновидом якого є принцип комплексного підходу. Експериментальні методики розроблялися нами на основі засад гуманістичної психології, серед яких:
* теорія А.Маслоу щодо самоактуалізації особистості [177];
* концепція пошуку смислу особистістю власного існування за В.Франклом [272];
* концепція особистісної цінності індивіда за К.Роджерсом [230].
Проте в дослідженні ми використовували окремі наукові розробки і інших вчених, серед яких відомі у психології концепції особистості: І.В.Беха, яка визначає принципи виховання (1998) [18; 19]; Г.С.Костюка ? теорія розвитку індивіда (1969) [150; 151]; С.Д.Максименка ? засади генетичної психології (1998) [172; 173; 174]; В.В.Рибалки ? комплексний підхід до проблеми вивчення особистості (1999) [223; 224; 225]; С.Л.Рубінштейна (1946) [232] ? теорія діяльності; О.В.Киричука та В.А.Роменця (1995) [197] ? концепція вагомості індивідуального відповідального вчинку; З.Фрейда ? про вплив несвідомого та підсвідомого на особистісну репрезентацію індивіда [274; 275; 276], та ін.
Відповідно до розробок презентованих у першому розділі даного дисертаційного дослідження, підбірка дослідницького інструментарію передбачає аналіз проявів психосексуальної культури особистості юнацького віку за основними оціночними сферами: потребово-мотиваційною, когнітивно-інформативною, регулятивно-вольовою, поведінково-результативною, емоційно-почуттєвою за наступними змістовними характеристиками:
1. Потребово-мотиваційна сфера: мотиви початку сексуального життя та утримання від раннього сексуального досвіду, мотиви шлюбної єдності та розриву шлюбу, мотиви збереження вагітності та переривання вагітності, мотиви прийняття власних дітей як вищої цінності та мотиви відмови від своєї дитини, мотиви прийняття власних батьків та розриву з батьками, мотиви прийняття власної статевості як цінності життєтворення та відмови від природної статевості тощо;
2. Когнітивно-інформативна сфера: рівень обізнаності з фізіологією статі людини, рівень володіння інформацією щодо особливостей прояву людської сексуальності, знання про адекватні та неадекватні сексуальні поведінкові прояви, рівень володіння мовними комунікативними засобами статево-зорієнтованого спілкування, рівень володіння інформацією щодо наслідків раннього та випадкового сексуального досвіду, рівень усвідомлення цінності власної статі як чинника життєтворчості тощо;
3. Регулятивно-вольова сфера: особливості статево-нормативних установок у студентів, наявність гуманістичних ідеалів щодо подружнього життя, наявність життєтворчих орієнтирів і цілей статево-рольової поведінки в особистості, вольові прояви у здійснені нормальної сексуальності як умови життєдіяльності, здатність до духовної саморегуляції статево-рольової поведінки на основі добра й краси тощо.
4. Поведінково-результативна сфера: особливості гуманістичного здійснення статево-рольової поведінки сучасної молоді, володіння засобами, прийомами, техніками ґендерної і сексуальної поведінки як умови гармонійної і ефективної житт