Вы здесь

Сучасні інформаційні технології як чинник оптимізації журналістсько-редакційної діяльності

Автор: 
Чілачава Темурі Раулевич
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004977
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ II. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ – ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ВЗАЄМОДІЇ СИСТЕМИ
“ЖУРНАЛІСТИКА – СУСПІЛЬ­СТВО”
2.1. Вплив інформаційних технологій на журналістику й інші соціальні інститути
суспільства
Подвійна роль інформаційних технологій, які, слугуючи одним із чинників
оптимізації журналістсько-редакційної діяльності, водночас змінюють соціум,
потребує окремого розгляду. Впровадження ком­п'ю­­терів у всі сфери людського
знання призвело до того, що на­прикінці минулого сторіччя вперше в історії
цивілізації інформація замінила матеріальне виробництво в ролі основного
предмета праці в суспільному виробництві.
Постійна тенденція відпливу працівників зі сфери матеріального виробництва в
інформаційну сферу є нині найпомітнішою, проте да­леко не єдиною ознакою нового
етапу цивілізаційного розвитку люд­ства, адже таким чином створюється
інформаційна індустрія, виок­рем­люється окремий сектор інформаційних послуг.
Комп'ютери­зація сві­тової спільноти веде до:
1) різкого збільшення щільності запису інформації;
2) мінімальних витрат часу на пошук необхідних даних;
3) мінімальних витрат часу на тиражування даних;
4) нових можливостей роботи з інформацією та її викори­стання.
Громадський ефект від цього процесу полягає в розширенні сфери поширення
інформації, використання даних, що зумовлює пі­двищення рівня знань, зростання
культури, ефективність суспіль­ної праці, а це, у свою чергу, відкриває нові
можливості інформа­тики. [66 Дисплейленд. Сторінки світового огляду: у 2 ч. /
Уклад. О. К. Мелещенко. – К., 1995.]6
На думку практично всіх західних науковців, від кількості в сус­пільстві
загальнодоступних банків і баз даних залежить рівень сво­боди цього
суспільства: чим ця кількість більша, тим суспільство вільніше. Існує також
філософське осмислення як цього унікального явища, так і пов'язаних з ним не
менш унікальних інформа­ційних мереж. Американський філософ і фахівець з
інформаційних техно­логій Дж. Мартін наголошує, що банки даних завдяки своїй
уні­версальній технології проникають буквально в усі сфери людської діяльності,
при цьому змінюючи не лише умови та методи праці, а й навіть спосіб життя
багатьох людей і набуваючи таким чином філо­софського змісту. Появу баз і
банків даних, а також можливостей, пов'язаних з ними, можна оцінити як подію,
що змі­нила природу еволюції суспільства і має, можливо, більше значення, ніж
винахід Гутенбергом друкарського верстата.
У кінцевому підсумку інформаційні технології у глобальному вимірі своїм
бурхливим розвитком можуть завдячувати передусім добре відпрацьованій
технології створення баз і банків даних. Останні стали своєрідними опорними
містками цивілізації, а роз­ви­ток інших технологій – насамперед, інформаційних
мереж – зв'язав ці містки, утворивши комунікативне підґрунтя людської
цивілізації в її новій якості. [67 Мартин Дж. Видеотекст и информационное
обслуживание общества. – М., 1987. – С. 52.
]7
Варто зауважити, що інформаційні мережі, по суті, є своєрід­ними об'єднаннями,
в яких персональні комп'ютери взаємо­діють один з одним і передають інформацію
на будь-яку відстань. Завдяки та­кому об'єднанню персональних комп'ютерів,
журналісти, як і пред­ставники багатьох інших професій, працюють з усіма
елек­тронно-обчислювальними машинами, що утворюють інформа­ційну мережу.
Продовжуючи традицію використання тропів та інших стиліс­тичних фігур М.
Маклюеном, можемо порівняти об'єднані в мережу персональні комп'ютери з
нервовою системою людини, яка миттєво реагує на будь-які впливи ззовні й змушує
людський орга­нізм давати адекватну відповідь. Відомо, що мережі діють на
основі технології інформаційно-пошукових систем, які, у свою чергу, на
програмному рівні тісно переплетені з технологією баз і банків даних. Річ у
тім, що операція пошуку необхідної інформації є однією з найбільш масових і
трудомістких: на неї витрачають значну частину свого часу політична та
бізнес-еліта, науково-технічна й гума­нітарна інте­лі­генція, робітники і
службовці, студенти, школяри й пенсіонери. Хоча інформаційні масиви неймовірно
збільшуються, пошук необхід­них матеріалів у них помітно полегшується завдяки
двом чинникам:
1) можливості безпосереднього звернення до будь-якої сто­рінки інформаційного
масиву без його перегортання, "пере­гляду";
2) пошуковому інформаційному апарату, який повинен додаватися і там же
зберігатися (заголовки, предметні покаж­чики, рекомендації, навчальні системи
тощо).
Справа не лише у проблемах, пов’язаних з пошуком даних, а ще й у тому, що
значна частина людей не може знайти потрібної інфор­ма­ції взагалі.
У науковому середовищі відомі курйозні випадки, коли певне “нове” наукове
відкриття дублює інше, зроблене кілька років тому, бо у науковців-"дублерів"
фізично не вистачило часу прочитати всі джерела зі своєї спеціальності! Отже,
знайти дані – це означає мати можливість їх використання.
Основні ефекти від прискорення пошуку даних полягають у тому, що:
1) скорочуються витрати суспільної праці на пошук даних;
2) підвищується ефективність використання всієї нагро­мад­женої інформації в
тій чи іншій країні.
Водночас це визначає і такі нові можливості, як:
а) статичний перегляд даних;
б) динамічний перегляд даних;
в) поєднання чорно-білого та кольорового зображення й звуку;
а також поєднання таких важливих чинників, як:
1) навчальні програми;
2) величезна машинна пам'ять;
3) інформаційні мережі, що дозволяє створювати ефективні інформаційно-пошукові
системи колективного й індивіду­ального користування;
4) інформаційно-дорадчі й архівні системи;
5) особисті банки і бази даних;
6) навчальні та розважальні системи тощо.
Суспільство вже оцінило