Вы здесь

Структура і динаміка ставлення населення України до екологічних проблем.

Автор: 
Потабенко Марія Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000049
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА РЕЗУЛЬТАТИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ СТАВЛЕННЯ
НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ДО ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ
У Розділі 2 представлено загальну модель ставлення населення до навколишнього
середовища, екологічних проблем та характеру взаємодії суспільства з довкіллям.
Розроблено параметри вимірювання ставлення, проведено аналіз інтегративних
показників ставлення. Досліджено структуру і динаміку ставлення населення
України до екологічних проблем у структурі інших актуальних проблем та
соціально-демографічні особливості ставлення. Розглянуто ставлення населення до
окремих екологічних проблем на прикладі проблеми питної води в м.Києві та
ставлення представників органів влади та громадських організацій до діяльності
екологічних рухів в Україні. Наведено результати інших досліджень з зазначеної
тематики.
2.1. Загальна модель ставлення населення до екологічних проблем. Параметри
вимірювання ставлення

Теоретичними методами екологічної соціології називають системний підхід до
вивчення соціоприродного середовища як цілісного системного утворення,
діалектичний підхід до вивчення взаємозв‘язків і взаємодії компонентів системи,
синергетичну методологію [91, с.398]. Літературний огляд результатів емпіричних
соціологічних досліджень з екологічної тематики дозволяє зробити висновок, що
найчастіше цей метод використовується для дослідження громадської думки з
екологічних питань, діяльності громадських екологічних організацій, вивчення
потреб громадськості в екологічній інформації, дослідження відмінностей у
ставленні до проблем довкілля представників різних соціальних класів [160, 163,
165].
Емпіричне соціологічне дослідження структури і динаміки ставлення населення
України до екологічних проблем доцільно розпочати з обґрунтування параметрів
вимірювання ставлення, яке структурно близьке до поняття екологічної
свідомості. При вимірюванні екологічної свідомості визначають наступні її
показники:
стурбованість станом довкілля у порівнянні з іншими актуальними проблемами;
громадська підтримка заходів, направлених на захист та охорону довкілля,
готовність громадян до персональної участі у природоохоронних заходах;
ставлення й оцінка ефективності діяльності громадських екологічних організацій,
ступінь їх підтримки та готовність до ідентифікації з ними;
готовність до змін у звичному способі життя, змін у структурі та обсягах
споживання задля збереження природних ресурсів;
громадська оцінка ступеню невідкладності вирішення тих чи інших екологічних
проблем;
рівень соціально прийнятного ризику, що знаходить відображення у суспільній
згоді з ризиком, пов‘язаним з експлуатацією та існуванням несприятливих в
екологічному відношенні об‘єктів або явищ [129].
Про характеристику ставлення населення до екологічних проблем свідчить також
оцінка стану довкілля, при цьому “адекватність сприйняття стану довкілля є
надзвичайно важливою”, а оцінка стану довкілля має відповідати дійсності [80,
с.246-247].
На основі попереднього аналізу описано загальну модель ставлення населення до
екологічних проблем та висунуто гіпотезу, що це ставлення можна виміряти за
допомогою наступних параметрів (Рис.2.1):
ставлення до стану довкілля в Україні,
ставлення до екологічних рухів в Україні,
оцінка респондентами власних можливостей впливу на стан довкілля у країні,
ставлення до природи,
оцінка респондентами їхніх дій у випадку, якщо вони стануть свідками
забруднення довкілля.
Дослідження структури ставлення населення України до екологічних проблем
проводилося методом стандартизованого інтерв‘ю з забезпеченням
репрезентативності результатів в рамках дослідження-омнібусу „Громадська думка
в Україні”, що проводилося Київським міжнародним інститутом соціології (КМІСом)
та кафедрою соціології Національного університету „Києво-Могилянська академія”
у листопаді 1999 року.
Таблиця 2.1
Інтегративні показники ставлення до екологічних проблем

Більш екологічно свідоме ставлення

Менш екологічно свідоме ставлення
Індекс
Ставлення до екологічних рухів в Україні („ставлення до рухів”)
Ставлення до стану довкілля в Україні („стан довкілля”)
Оцінка респондентами власних можливостей впливу на стан довкілля у країні
(„можливість допомоги”)
Ставлення до природи („ставлення до природи”)
Оцінка респондентами їхніх дій у випадку, якщо вони стануть свідками
забруднення довкілля („дії на захист довкілля”)
1,00
Вони конкретно допомагають вирішити ті чи інші екологічні проблеми (16%)
Стан довкілля є несприятливим для проживання (53,4%)
Так, я можу надати певну допомогу (8,4%)
Природу треба зберегти у первозданному вигляді для майбутніх поколінь (29,9%)
Удамся до акцій протесту (9,8%)
2,00
Вони привертають увагу громадян та органів влади до тих чи інших екологічних
проблем (45,6%)
Стан довкілля на Україні є більш-менш задовільним (39,8%)
Можливо, якщо я об‘єднаю свої зусилля з іншими громадянами (33,8%)
Людина може використовувати природні багатства, не порушуючи при цьому
природної рівноваги (55,7%)
Повідомлю про це відповідні органи влади, представників ЗМІ або громадські
екологічні організації (56,5%)
3,00
Вони не допомагають вирішувати екологічні проблеми, а лише нагнітають ситуацію
у суспільстві (36,5%)
Стан довкілля є сприятливим для проживання (4,1%)
Ні, зусилля окремої людини нічого не варті (50,0%)
Природа має служити добробуту людини (12,7%)
Не буду вдаватися до жодних дій (17,9%)

НВ
1,9%
2,7%
7,8%
1,7%
15,7%
Всього
100,0% (1770)
В ході дослідження було опитано 1773 респондента віком від 18 років, що
мешкають у селах, селищах міського типу та містах всіх областей України