Вы здесь

Розвиток економіки регіону в умовах реформування податкового механізму

Автор: 
Вознюк Олена Борисівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000063
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Аналіз ефективності податкового механізму в Україні та його впливу на економіку
регіону
2.1. Порівняльний аналіз розвитку економіки регіону
Між ефективністю функціонування податкової системи та економічним зростанням як
результатом розширеного відтворення, існують прямі і зворотні зв’язки.
Підвищення ефективності оподаткування безпосередньо залежить не тільки від
успішної реалізації науково - обгрунтованої податкової політики і запровадження
та сурового дотримання норм податкового законодавства, спрямованого, зокрема,
на забезпечення цивілізованих відносин податкової і виробничої сфер, але й, що
особливо, від збільшення обсягів податкових надходжень за рахунок розширення
бази оподаткування, яка формується переважно у сфері виробництва. У зазначеному
контексті це здійснюється за рахунок підвищення прибутковості й адекватного
зростання податкових надходжень від уже існуючих виробництв; при створенні
нових податкоспроможних підприємств і фірм; за рахунок детінізації економіки,
скорочення кількості необгрунтованих пільг тощо.
З розширеним відтворенням виробництва пов’язане зростання обсягів валової
доданої вартості, прибутку підприємства, доходів населення, які формують
податкову базу. У той же час, розширене відтворення виробництва можливе лише в
умовах економічного зростання країни, а його темпи залежать від стратегії і
тактики соціально-економічного розвитку.
Це визначає актуальність проведення досліджень такого розвитку і його впливу на
ефективність оподаткування із врахуванням як позитивних, так і негативних
моментів [81].
Необхідно зазначити, що при оцінці стану соціально-економічного розвитку,
адаптаційних ринкових можливостей, у тому числі і регіонів, чітко
прослідковується нераціональна структура їх виробництва, недосконалість
технологій, зношеність основних фондів, низька конкурентоспроможність
продукції, низький платоспроможний попит населення [28]. Усе це зумовлює
низький рейтинг більшості областей України за рівнем соціально-економічного
розвитку, наявністю значної кількості депресивних територій.
Адекватне відображення всієї складності процесів економічного розвитку з
погляду їх пріоритетного впливу на формування податкоспроможності та величини
податкового потенціалу країни і її регіонів, що дозволяє підвищити фінансову
стійкість останніх та позитивно впливати на їх економічний розвиток за рахунок
складових регіональної податкової політики вимагає порівняльного аналізу цілої
системи показників, які різнобічно характеризують економічний потенціал
регіонів, суспільну ефективність його використання та його взаємозв’язок із
формуванням податкового потенціалу [75;90]. Виходячи із наведеного, необхідно
вибрати із всієї сукупності ті з них, які є пріоритетними щодо формування
податкової бази країни та її регіонів.
Основними показниками, що характеризують рівень соціально-економічного розвитку
областей у контексті їх потенційної і реальної податкоспроможності є показники
що відображають активність і масштаби економічної діяльності; показники, що
відображають рівень суспільної активності й ефективності економічної
діяльності; показники, що безпосередньо визначають податкову базу регіонів
(рис. 2.1).
За показниками першої групи виділяється п’ять груп областей. До першої групи
областей з високим рівнем економічної активності належать лише три: Київська,
разом із м. Києвом, Донецька і Дніпропетровська; вище середнього – Запорізька і
Харківська; середнього – Полтавська, Одеська, Львівська, АР Крим і Луганська;
нижче середнього – Вінницька, Житомирська,

Миколаївська, Сумська, Чернігівська, Хмельницька і Черкаська. Інші 8 областей
характеризуються найнижчим рівнем активності економічної діяльності (табл.
2.1).
Варіація економічної активності регіонів становила у 2002 році 3,24 одиниці
(різниця між максимальними і мінімальними значення показника). Слід зазначити,
що Донецька, Київська та Дніпропетровська області належать до першої групи
областей з високим рівнем розвитку майже за всіма показниками першого блоку,
крім, звичайно, обсягів сільськогосподарської продукції.
У той же час, варіація за зазначеними показниками є досить значною і становить:
згідно з обсягом промислової продукції – 5,0 од., експорту – 4,75 од.,
інвестицій в основний капітал – 5,11 од., роздрібного товарообігу – 4,6 од.,
пасажирських перевезень 5,1 од. Найбільш чітко прослідковується територіальна
диференціація щодо кредитно-банківської активності, варіація якої становить
майже 12 одиниць. До групи регіонів вище середнього рівня, згідно з цим
показником, належать лише чотири області: безперечний лідер – Київська область,
територіальний індекс якої складає 11,9 од., Дніпропетровська – 3,9 од.,
Донецька – 1,5 од. та Харківська – 1,4 од. області.
У цілому аналіз показників І блоку демонструє невисоку економічну активність
багатьох областей України при суттєвих регіональних відмінностях і досить
велике значення варіації економічної активності регіонів (за обсягами
промислової продукції, експорту, пасажирських перевезень, роздрібного
товарообігу і особливо банківських кредитів).
Проаналізовані у сукупності через розрахунок їх територіальних індексів
показники І блоку відображають рівень зосередження у конкретних регіонах
України промислового, сільськогосподарського, експортного потенціалу, їх
інвестиційну привабливість, діяльність деяких ланок обслуговування населення,
тобто певною мірою демонструють масштаби економічної активності у тих чи інших
регіонах України як важливу передумову їх податкоспроможності. Однак