Вы здесь

Техніко-тактична підготовка стрільців у спортивно-прикладних вправах з пістолета.

Автор: 
Банах Сергій Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000071
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна методика дослідження
У процесі роботи використано наступні методи дослідження:
Електронно-оптичне вимірювання просторово-часових параметрів техніко-тактичних
дій стрільців
Педагогічний експеримент.
Хронометраж.
Математико-статистична обробка даних.
2.1.1. Електронно-оптична реєстрація просторово-часових параметрів
техніко-тактичних дій стрільців з пістолета.
У якості комп’ютерного стрілецького пристрою було обрано тренажер Scatt
(Рис.2.1), у склад якого входить:
електронний блок Scatt;
оптичний давач;
інтерфейсний кабель для з’єднання електронного блоку Scatt і комп’ютера;
кабель живлення для електронного блоку Scatt;
комплект елементів кріплення для оптичного давача;
кріплення мішеней;
блок живлення для електронної мішені;
штатив для кріплення електронної мішені;
дискети з програмним забезпеченням.
Рис.2.1. Відображення коливання проекції вісі каналу ствола
відносно центру мішені.
Згідно технічних параметрів системи Scatt електронний блок дозволяє реєструвати
процес прицілювання і результат влучення на мішені як з реальним пострілом, так
і з імітацією пострілу. При цьому:
точність реєстрації точки прицілювання не гірша 0,1 міліметра;
похибка вимірювання моменту пострілу – не більше 0,3 мілісекунди;
лінійний діапазон реєстрації в межах габариту “1” пістолетної мішені для
пневматичної стрільби;
давач спрацьовує від струсу спускового механізму зброї навіть без пострілу;
передача інформації від електронної мішені до електронного блоку тренажеру
Scatt – оптична. Не використовуються лазерні та інші шкідливі випромінювання;
швидкість передачі даних від приладу в комп’ютер 9600 бод;
вага давача з елементами кріплення не перевищує 48 грам.
До уваги бралися наступні параметри:
зміщення центру пробоїни відносно центру мішені по горизонталі;
зміщення центру пробоїни відносно центру мішені по вертикалі (Рис.2.2);
Рис.2.2. Амплітуда коливань точки прицілювання на мішені.
кількість залікових пострілів;
результат пострілу цілий;
результат пострілу з урахуванням десятих часток очка (як під час фіналу);
середній результат пострілу;
номер пострілу;
середній час пострілу;
зміна результату при зміщенні середньої точки влучення: різниця в результатах
зі зміщеною на центр мішені середньою точкою влученнята вихідної стрільби
(Рис.2.3);
Рис.2.3. Екстраполяція спортивного результату у часі.
відносна стійкість всередині габариту 10,0 навколо центру мішені: демонструє
скільки часу до пострілу точка прицілювання перебувала в межах десятки зі
встановленого часу для аналізу і виражається у відсотках;
відносна стійкість всередині габариту 10,5 навколо центру мішені;
відносна стійкість всередині габариту 10,0 навколо середньої точки
прицілювання;
відносна стійкість всередині габариту 10,5 навколо середньої точки
прицілювання;
довжина траекторіїї;
довжина траекторії по горизонталі;
довжина траекторії по вертикалі;
час стрільби: інтервал від початку першого залікового пострілу до кінця
останнього (Рис.2.4);
Рис.2.4. Графік стабільності темпу стрільби.
поперечник стрільби: відстань між центрами найбільш віддалених пострілів;
стабільність прицілювання: беруться середні точки траекторій, що взяті за
визначений інтервал часу до пострілу, і обраховується поперечник розкиду цих
точок;
точність прицілювання: вираховується середня точка з точок, які описано пунктом
вище, і визначається її віддаленість від центру мішені;
середня довжина траекторії;
коефіцієнт еліпсності (для пострілів): співвідношення середнього поперечника
розкиду пострілів по горизонталі до середнього поперечника розкиду пострілів по
вертикалі (Рис. 2.5).
Рис.2.5. Загальна інформація про виконання стрілецької вправи.
2.1.2. Педагогічний експеримент.
Упродовж дисертаційного дослідження нами було передбачено проведення
педагогічних експериментів.
З метою визначення вагомості основних чинників, які спричиняють значну величину
розсіювання куль при стрільбі з пістолета Макарова (у порівнянні зі суто
спортивними зразками зброї) нами було проведено педагогічний експеримент, зміст
якого зводився до порівняльної характеристики досліджуваного показника під час
імітації пострілу на комп’ютеризованому стрілецькому пристрої з терміновим
зворотнім зв’язком, реального відстрілу зброї з нерухомого станка та виконання
контрольної вправи кваліфікованими стрільцями.
В основу гіпотези було закладене припущення про те, що розробка методики
визначення вагомості чинників розсіювання створить передумови для
цілеспрямованого акцентування у тренувальних програмах власне на слабкіших
ланках техніки виконання влучного пострілу, уникаючи хаотичного вибору
технічних елементів, які потребують негайного втручання. Також, паралельно було
закладено припущення про те, що за умови нівелювання впливу балістичних якостей
ствола на розсіювання куль шляхом імітування пострілу на комп’ютеризованому
стрілецькому пристрої з терміновим зворотнім зв’язком та комплексного відбору
відносно кращих екземплярів пістолета Макарова опосередковано досягається
рівень результатів, характерний для високоякісних спортивних зразків зброї
(Рис.2.6).
Розробивши експериментальний комплекс заходів щодо відбору бойових пістолетів
Макарова для виконання спортивно-прикладних стрілецьких вправ, нами було
висунуто відповідну гіпотезу про те, що застосування вказаного комплексу
дозволить суттєво підвищити рівень спортивних результатів виключно за рахунок
якісного відбору службової зброї.
Рис.2.6. Зображення виконання серії пострілів
на комп’ютерному стрілецькому пристрої Scatt
Для підтвердження даної гіпотези нами було проведено педагогічний експеримен