Вы здесь

Еколого-економічні проблеми розвитку монофункціона-льних міст України

Автор: 
Мельник В\'ячеслав Вікторович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000106
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАЛІ МІСТА В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
2.1. Регіональні особливості соціальне - економічного розвитку малих міст
Соціальне - економічні проблеми розвитку малих міст України мають свою
специфіку, яка потребує ретельного аналізу стосовно кожної з категорій, до якої
можна віднести конкретне мале місто.
В містах України проживають майже 35 мільйонів чоловік, що складають приблизно
64 % від усього населення країни. Чисельність населення малих міст,
визначається шляхом вирахування з загальної чисельності міського населення,
населення найкрупніших, крупних, великих і середніх міст, і складає 10792,8
тис. чол. (рис. 2.1.)
Найкрупніші 21%
Рис. 2.1. Структура населення міст
Створення і функціонування монофункціональних міст продиктовано об’єктивною
необхідністю реалізації регіональної, економічної і соціальної політики з метою
досягнення ефективної територіальної організації розміщення продуктивних сил і
формування виробничого процесу і наукового потенціалу країни.
Моно функціональні мста являють собою складну територіально-організаційну
структуру, в якій на основі багатофункціональних зв’язків зосереджена
сукупність народногосподарських елементів, які утворюють органічну сутність.
Малі міста, з загальною чисельністю населення до 50 тис. чоловік, мають
особливе значення у поселенській мережі та виробничій структурі України. Їх
кількість, на сучасному етапі, становить 345 міст (додаток 1). Це три чверті
загальної кількості всіх міських поселень, де проживає майже 32% міського
населення та 20,7% всього населення України. Так згідно постанови Кабінету
Міністра України від 17.03.2000 р. №52 “Про основні напрями забезпечення
комплексного розвитку малих монофункціональних міст”, “на цей час в Україні
нараховується 345 малих міст, з них з монопромисловою структурою виробництва -
122” [96, с.34-36]. І за чисельністю малі міста можна поділити на певні групи
(Додаток 8).
Тому неможливо прогнозувати, розбудовувати економічний і соціальний розвиток
країни без врахування такої важливої складової як малі міста та прилеглі до них
території.
Малі міста України - це міста, головною ознакою яких є перевищення середнього
по Україні рівня зайнятості в галузях матеріального виробництва, таких, як
переробка с/ г сировини, промисловість, енергетика.
Оскільки місце і роль окремого поселення, а звідси і умови життя населення
залежать від виконуваних ним функцій, то необхідно провести функціональну
типологію монофункціональних міст України.
Дуже важливо сформувати структуру малих міст на основі функціональної типології
міських поселень, що відображає народногосподарські та територіальні функції
цих міст. При визначенні функцій міста варто відокремити зайнятих в
містоутворюючих галузях, тих, хто працює на зовнішній ринок, тому що тільки
вони повинні враховуватися при визначенні функцій міста. Цю частину жителів
міста різні науковці і фахівці називають “базовим” або “функціональним”
населенням. Водночас, слід зазначити, що цей поділ має деяку зумовленість, бо
деяка частка промислових підприємств обслуговує місто (заводи, підприємства по
виробництву безалкогольних напоїв та ін.). для подолання цієї умовності при
укрупнених розрахунках 10% зайнятих в промисловості відносять до
містоутворюючих кадрів [87, с.24].
Взагалі, типологія таких міст використовується для раціонального розвитку
об'єктів виробничої та соціальної інфраструктури, ефективної територіальної
організації та культурно-побутового обслуговування населення. Г.М.Лаппо вважає
тип міста його сталою характеристикою свого роду формулою [56, с.40].
Для характеристики функціональної структури малих міст використовують показники
галузевої структури промисловості, соціально-економічні та організаційно
господарські показники.
Отже, за ознаками функціональної типології формується наступна структура малих
міст з монофункціональною структурою виробництва (Додаток 2).
Тобто роблячи аналіз функціональної типології монофункціональних міст України
можна зробити висновок, що вони можуть розвиватися не тільки, як промислові,
але і як промислово-транспортні, лікувально-оздоровчі центри, центри туризму,
відпочинку, господарські центри місцевого значення, центри агропромислових
комплексів.
Практика свідчить, що чим менше за чисельністю населення місто, і чим вище його
спеціалізація, тим, при всіх інших умовах, складніша в ньому ситуація. В
додатку 8 наведенні данні про розміри малих міст України в розрізі її
територіально-адміністративних одиниць. Класифікація міст за чисельністю
населення важливо, як орієнтир для вибору і розвитку місто утворюючої бази, і
визначення її функціонального значення.
Містоутворююча галузь формує містоутворюючу базу та обумовлює виникнення і
розвиток монофункції міст.
Профілюючим у містоутворюючій базі частіше за все виступає одне або декілька
одно профільних підприємств, на яких базується однакова соціальна сфера та
трудові ресурси, які визначають кількість зайнятих у місті Містоутворююча база
монофункціональних міст створюється за рахунок промисловості, будівництва,
зовнішнього транспорту, середніх та спеціальних навчальних закладів (іноді
вищих), лікувальних і рекреаційних установ, адміністративних організацій.
Характер народногосподарського профілю, особливості розвитку монофункціональних
міст, їхнє місце і значення в системі розселення та інші конкретні умови
безпосередньо впливають на співвідношення місто утворюючої, обслуговуючої та
несамодіяльної груп населення.
Ці типи малих міст сформувалися внаслідок історичного розвитку, протягом
певного періоду часу. Перспективи їх подальшого розвитку пов'язані з
розширенням і