Вы здесь

Комплексне управління активами і пасивами комерційного банку в умовах ринкової трансформації економіки.

Автор: 
Корнієнко Тетяна Валеріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U000138
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОГО УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ І ПАСИВАМИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
2.1. Аналіз активно-пасивних операцій як основа процесу управління банком
При нормальному режимі роботи аналіз фінансового стану банку повинен бути
основою для прийняття її менеджерами всіх управлінських рішень. Мета аналізу –
отримання кількісної оцінки економічного потенціалу банку, за рахунок якого
буде здійснюватись подальший розвиток, виявлятимуться причини виникнення
підвищених ризиків, що загрожують збереженню капіталу, визначатиметься
ефективність діяльності установи в цілому, його окремих підрозділів і операцій
тощо. На висновках аналізу базуються як поточні управлінські рішення, так і
процес планування діяльності банку, у ході якого відбираються варіанти
розвитку.
Аналіз, як невід’ємна складова управлінського процесу, відіграє особливо
важливу роль у формуванні системи управління комерційним банком, а підвищення
ефективності економічної роботи банку до рівня, якого вимагають ринкові
відносини, неможливе без застосування сучасного аналітичного інструментарію.
Г.Панова, дослідивши питання аналізу фінансового стану комерційного банку в
російських умовах, приходить до висновку, що воно не було предметом
спеціального дослідження, а ті публікації , що з’являлися в останні роки, дають
оцінку окремих сторін діяльності банку, демонструючи різницю в підходах
центрального банку, комерційних банків і незалежних експертів. При цьому
використовується не лише різний набір показників для аналізу, але й різні
цільові установки по застосуванню [84, с.9].
Автором дисертації наголошувалось на необхідності того, щоб керівництво та
особи, котрі приймають рішення, визначились щодо найсуттєвіших, базових
показників прибутковості, які потрібно постійно відстежувати та контролювати,
оскільки кількість коефіцієнтів, які можна використовувати при аналізі
фінансового стану, обмежена лише кількістю балансових рахунків. Нами відмічався
той факт, що в різних банках по-різному розуміють перелік балансових рахунків,
які слід включати до розрахунку конкретного показника, що призводить до
непорівняності результатів. Хоча з переходом банківської системи України на
міжнародні стандарти бухгалтерського обліку з’явилися нові можливості для
розкриття сутності банківських операцій та відповідного відображення їх у
звітності, цей потенціал використовується не сповна. Зокрема, необхідно
розробити загальноприйнятну методику розрахунку конкретних показників,
уніфікувати термінологію [59, с.24].
Поглиблює цю проблему Л.В.Примостка, зазначаючи, що у вітчизняній науці аналізу
фінансових аспектів діяльності банку в контексті здійснення управлінського
процесу належної уваги донедавна не приділялось. Незважаючи на різноманітність
сучасної літератури, присвяченої банківській тематиці, питання аналітичної
роботи в банку розглядаються авторами вкрай рідко, тому проблеми формування
методологічних засад аналізу банківських активів і пасивів з позицій приймання
управлінських рішень залишаються найменш дослідженими. Більш докладно прикладні
аспекти аналізу висвітлені в роботах зарубіжних авторів, але й там теоретичні
положення не доведені до робочого методичного інструментарію, формалізованого
на математичній основі. Отже, дослідження та розробка аналітичного
інструментарію управління фінансовою діяльністю кредитних установ на сучасному
етапі розвитку банківської системи України залишається досить актуальною
науковою та практичною проблемою [102, с.23-24].
У зв’язку з дослідженням проблем розробки аналітичного інструментарію, що
застосовується при управлінні банками, слушним є спостереження В.Максимова,
який вбачає “парадокс в тому, що керівники цікавляться рішенням проблеми
незалежно від методу, що використовується, а аналітики зайняті ускладненням
методу незалежно від можливості використання результатів при рішенні проблеми.”
Звідси він робить висновок, що керівників треба орієнтувати на засвоєння
наукового підходу, а аналітиків - на формалізацію цінностей керівників [74,
с.40].
Традиційно аналіз діяльності банка складається з аналізу:
обсягів операцій;
активів і пасивів та їх узгодженості;
банківських ризиків;
капіталу банку та його достатності;
ефективності діяльності банка.
Стартовим показником для розгляду діяльності банку є обсяг його операцій
(валюта балансу). За розміром активів вітчизняні комерційні банки поділені на
чотири групи: до групи І відносяться банки з активами більше 2000 млн.грн., до
групи ІІ – з активами більше 900 млн.грн., до ІІІ – з активами більше 300
млн.грн., до ІV - з активами менше 300 млн.грн. Найбільш численною, що включає
98 банків (приблизно 62% загальної кількості), є ІV група малих банків, але
питома вага їхніх активів у загальній сумі активів банківської системи за
станом на 01.04.2004р. складає близько 12%. Навіть судячи з одного цього
показника, стає очевидною проблема капіталізації українських банків.
Аналіз характеристик окремого комерційного банку проводиться шляхом порівняння
з аналогічними показниками банків тієї групи, до якої він належить. Ознакою
динамічного розвитку кредитної установи є поступове зростання середніх обсягів
активів. Різкі зміни валюти балансу свідчать про проведення значних операцій
або наявність крупних клієнтів, які можуть істотно впливати на роботу банку і
рівень його ризиків. Зменшення валюти балансу свідчить про згортання операцій,
можливу втрату клієнтів, фінансові проблеми, з якими зіткнувся банк.
Важливим моментом, на який необхідно звернути увагу керівництва банку, є
співвідношення темпів зростання валюти балансу і середньорічних темпів
інфляції: