Вы здесь

Поширення та діагностика вірусу шарки сливи на півдні України

Автор: 
Ратушняк Лілія Костянтинівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000221
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово–кліматичні умови за роки проведення досліджень
Польові дослідження проводились на базі господарств "Плодове" Біляївського
району та "Овідіопольське" Овідіопольського району в Одеській області.
Ґрунтовий покрив дослідних господарств представлений важко суглинковим, глибоко
закипаючим південним чорноземом. Глибина гумусного шару сягає 55 – 65 см. Він
темно-бурого забарвлення, перехід по кольору і щільності поступовий. За даними
інституту “Укрземпроект” за останні 20 років вміст гумусу в орному шарі
зменшився в середньому по області з 3,8 до 3,4%. Ці ґрунти вільні від засолення
і мають нейтральну реакцію (рН сольового витягу 6,8–7,0). Поглинаючий комплекс
насичений кальцієм та магнієм. Є недостача в мобільних сполуках цинку, вміст
мікроелементів в межах норми. Рівень залягання ґрунтових вод – 15–20 м. Ґрунти
мають добру аерацію, слабко запливають від зливових дощів і мають добрі
фізико–хімічні властивості.
Одеська область розташована в південній частині степової зони України. Клімат
степової зони відрізняється найбільшою континентальністю і посушливістю в
порівнянні з іншими зонами. Помірно континентальний клімат формується головним
чином під впливом вологих атлантичних, середземноморських, а також сухих
континентальних повітряних мас.
Зима м’яка і відносно коротка, тривалістю близько двох місяців (70–85 днів).
Протягом зими спостерігаються часті відлиги, після яких наступають різкі
похолодання. Найбільша кількість морозних днів приходиться на січень. Середня
багаторічна температура січня на південному заході Причорноморського степу –
2–30С, абсолютний мінімум –280С.
Літо жарке, триває з травня по вересень. Для літа типові високі температури.
Середня місячна температура липня (найбільш жаркого місяця) +230С. Максимальні
температури коливаються в межах 380С – 410С. По кількості тепла Одеська область
займає на Україні друге місце після Криму. Теплозабезпеченість району добра.
Сума активних температур досягає 32500С. Тривалість безморозного періоду – 200
днів.
Сильні північно – східні, східні та південно – східні вітри, що характерні для
Причорноморського степу України, викликають різке зниження відносної вологості
повітря влітку. Ці вітри часто викликають суховії.
Кількість днів з опадами – 70. Середньорічна кількість опадів 430 мм.
Максимальна кількість опадів випадає в липні місяці. Основним джерелом
забезпечення рослин вологою протягом всього вегетаційного періоду є запаси,
накопичені в ґрунті в осінньо – зимовий та весняний періоди.
Погодні умови в роки досліджень
Табличний матеріал метеорологічних показників за 2000 – 2003 роки в зоні
проведення досліджень представлений в додатках 1– 7.
В Одеській області зима 2000 року була відносно теплою та нетривалою, загальна
сума мінусових температур склала –730С, а весна характеризувалася нестабільним
зволоженням. За березень – травень випало 72,4% опадів середньої багаторічної
норми. Початок літа був також сухим, а в третій декаді червня та протягом липня
і серпня випала значна кількість опадів, що майже була на рівні кліматичної
норми. Всього за вегетацію випало 98,9% дощів.
Відносна вологість повітря протягом вегетаційного періоду була в межах норми з
незначними відхиленнями в квітні, травні та липні.
За температурними показниками вегетаційний період (квітень –вересень)
характеризувався певною позитивною температурною аномалією: середньодобова
температура повітря за цей період складала 18,50С при кліматичній нормі 17,50С.
В серпні температурний максимум складав 34,5 – 35,50С, а середньодобова
температура перевищувала норму на 1,5 – 20С. На поверхні грунту в окремі дні
температура досягала 310C – 600С.
Температура осені також характеризувалася значними відхиленнями від норми. Так,
вересень місяць був прохолоднішим на 1 –40С за середньобагаторічний показник,
жовтень – в межах норми, а в листопаді спостерігалося значне підвищення
температури.
Такі погодні умови в цілому були сприятливими для розвитку кісточкових порід,
але дещо здержували розвиток та розмноження попелиць–переносників вірусу
шарки.
Зима 2001 року також була м’якою з сумою негативних температур –690С, весна
почалася рано. Перші два місяці характеризувалася підвищеною температурою
повітря. Практично увесь травень та червень спостерігалася прохолодна погода, а
в липні відбулося різке підвищення температури на 40C – 50С. В цілому за
вегетаційний період середньодобова температура складала 20,80С, що на 3,30С
вище кліматичної норми (17,50С). В липні – серпні спостерігалася безперечна
позитивна температурна аномалія при незначній зволоженості. Опадів за цей
період випало всього 23,6 % від норми, а денні температури досягали відмітки 37
– 430С. Всього за вегетацію випало 56,4% опадів по відношенню до кліматичної
норми.
І в той же час осінь характеризувалася різкими відхиленнями від норми за
кількістю опадів: вересень був вологим, в жовтні опадів практично не було,
листопад був в межах норми.
Зима 2002 року була значно ( в 2,5 рази ) холоднішою за попередні два роки і
характеризувалася сумою негативних температур на рівні –1780С. В той же час
весна була дружньою та теплою, за виключенням першої декади квітня. В цілому за
весняні місяці (квітень – травень) температура повітря перевищувала норму на
10С – 1,80С. У подальшому позитивна температурна аномалія зберігалася, а в
липні перевищила рівень кліматичної норми на 2,1– 4,70С. В цілому за
вегетаційний період середньодобова температура складала 18,90С, що на 1,40С
вище середніх багаторічних показників.
Зволоженість вегетаційного періоду також була нерівномірною. За весняні місяці
випало всього 12