Вы здесь

Адаптивні можливості серцево-судинної системи дітей шкільного віку та шляхи їх оптимізації.

Автор: 
Богдановська Надія Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000317
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
. Методи дослідження
Для практичної реалізації поставленої мети й завдань дослідження нами
використані такі методи:
Методи визначення основних антропометричних показників.
Методи визначення показників центральної гемодинаміки під час проведення
масових обстежень.
Методи визначення показників центральної гемодинаміки під час проведення
поглиблених обстежень.
Метод варіаційної пульсометрії.
Метод амплітудної пульсометрії.
Методи визначення адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму.
Авторський метод визначення адаптивних можливостей серцево-судинної системи
організму.
Методи математичної статистики.
Методи визначення основних антропометричних показників
У межах цього дослідження в усіх обстежених осіб визначали довжину тіла (ДТ,
см) за допомогою стандартного ростоміра й масу тіла (МТ, кг) за допомогою
медичних терезів.
2.1.2. Методи визначення основних показників центральної гемодинаміки під час
проведення масових обстежень
Величину ЧСС (уд/хв) визначали за допомогою електрокардіографа, для чого в
другому стандартному відведенні записувалася електрокардіограма
(не менше 5-6 кардіоциклів) і використовувалася формула:
ЧСС = 60 / R-R, (2.1)
де R-R – тривалість інтервалу, виражена в секундах.
Величину артеріального тиску (АТ, мм рт. ст.) реєстрували методом
М.С. Короткова за допомогою тонометра і фонендоскопа. Визначали такі види
артеріального тиску: систолічний (АТс, мм рт. ст.), діастолічний
(АТд, мм рт. ст.), пульсовий (АТп, мм рт. ст.) і середній (АТср., мм рт. ст.).
Значення пульсового артеріального тиску розраховували за формулою:
АТп = АТс – АТд, (2.2)
де АТп – пульсовий артеріальний тиск, мм рт.ст.; АТс – артеріальний тиск
систолічний, мм рт.ст.; АТд – артеріальний тиск діастолічний, мм рт.ст.
Величину середнього артеріального тиску визначали за формулою:
АТср. = АТд + 1/3 АТп, (2.3)
де АТср. – середній артеріальний тиск, мм рт.ст.; АТд – артеріальний тиск
діастолічний, мм рт.ст.; АТп – пульсовий артеріальний тиск, мм рт.ст.
Систолічний об’єм крові (СОК, мл) розраховували за розробленою нами формулою:
СОК = 0,53ґАТс+0,617ґДТ+0,231ґМТ–1,07ґАТд–0,698ґВ–22,64, (2.4)
де СОК – систолічний об’єм крові, мл; АТс – артеріальний тиск систолічний,
мм рт.ст.; ДТ – довжина тіла, см; МТ – маса тіла, кг; АТд – артеріальний тиск
діастолічний, мм рт.ст.; В – вік, роки.
Хвилинний об'єм крові (ХОК, л/хв) розраховували за формулою:
ХОК = ЧССґСОК (2.5)
де ХОК – хвилинний об’єм крові, л/хв; ЧСС – частота серцевих скорочень, уд/хв;
СОК – сістоличний об’єм крові, мл.
2.1.3. Методи визначення показників центральної гемодинаміки під час проведення
поглиблених обстежень
Проведення додаткових поглиблених обстежень було пов'язано з необхідністю
оцінки ступеня кореляційної залежності між розмірами адаптаційних потенціалів
серцево-судинної системи, розрахованих за різними методами, з інтегральними
параметрами апарату кровообігу, визначеними не розрахунковими, а
експериментальними методами.
Для оцінки функціонального стану системи центральної гемодинаміки під час
проведення поглиблених обстежень у цьому дослідженні використовувався метод
тетраполярної реографії, реалізація якого здійснювалася за допомогою
автоматизованого діагностичного комплексу “Кардіо+” (канал РЕО)
науково-виробничого підприємства “Метекол”
(місто Ніжин).
Відповідно до методу тетраполярної реографії два електроди фіксуються на шиї, а
два – на грудній клітці обстежуваного на рівні мечоподібного відростка. При
цьому вимірювальні електроди розташовуються усередині відносно токовим.
Розмір СОК (систолічного об'єму крові, мл) розраховувався за формулою
М.І. Тищенко у модифікації Ю.Т. Пушкаря:
СОК = (0,45ґQ 2 ґ L ґ Ad ґ Tв) / Z 2, (2.6)
де Q – величина периметра грудної клітки, см; L – відстань між електродами
напруги по передній поверхні грудної клітки, см; Ad – амплітуда систолічної
хвилі диференційної реограми від її нульової лінії до піку, Ом/с, Tв – термін
вигнання, який визначається відстанню між початком підйому диференційною
ламаною до нижньої точки інцізури, с; Z – базовий опір, який визначається за
шкалою реографа, Ом.
Розмір хвилинного об'єму крові (ХОК, л/хв) визначався за формулою:
ХОК = СОКґЧСС, (2.7)
де СОК – розмір систолічного об'єму крові, визначеного за допомогою методу
тетраполярної реографії, мл; ЧСС – частота серцевих скорочень, уд/хв.
Дані визначення СОК і ХОК реографічним методом дозволили обчислити ряд
комплексних гемодинамічних показників:
Об'ємна швидкість вигнання крові:
ОШВ = СОК / Тв, (2.8)
де ОШВ – об'ємна швидкість вигнання крові, мл/с; СОК – систолічний об'єм крові,
мл; Tв – термін вигнання, с.
Потужність лівого шлуночка серця:
Плш = ОШВ ґ СДТ ґ 133 ґ10 -6, (2.9)
де Плш – потужність лівого шлуночка серця, Вт; ОШВ – об'ємна швидкість вигнання
крові, мл/с; СДТ – середній динамічний тиск, мм рт. ст.
Серцевий індекс:
СІ = ХОК/ (МТ 0,425 ґ ДТ 0,725 ґ 0,007184), (2.10)
де СІ – серцевий індекс, л/хв/м2; ХОК – хвилинний об'єм кровообігу, л/хв; МТ –
маса тіла, кг; ДТ – довжина тіла, см.
Ударний індекс:
УІ = СОК / (МТ 0,425 ґДТ 0,725 ґ 0,007184), (2.11)
де УІ – ударний індекс, мл/м2; СОК – систолічний об'єм крові, мл; МТ – маса
тіла, кг; ДТ – довжина тіла, см.
Загальний периферичний опір:
ЗПО = ((АТд + 0,33 ґ (АТс – АТд)) ґ 1333 ґ 60)) / (ХОК ґ1000), (2.12)
де ЗПО – загальний периферичний опір, динґсґсм -0,5; АТд – діастолічний
артеріальний тиск, мм рт. ст.; АТс – систолічний артеріальний тиск, мм рт. ст.;
ХОК – хвилинний об'єм кровообігу, л/хв.
Питомий периферичний опір:
ППО = ЗПО ґ МТ 0,425 ґ ДТ