Вы здесь

Біологічне обгрунтування використання бак-терій роду Bacillus для захисту суниці від сірої гнилі па плодів яблуні при зберіганні

Автор: 
Лапа Світлана Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000487
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали та методи досліджень
Мікробіологічні аналізи зразків грунту, рослин суниці а також дослідження
бактерії штаму Bacillus subtilis проводились у відділі антибіотиків Інституту
мікробіології і вірусології Національної Академії Наук України та на кафедрі
фітопатології Національного аграрного університету.
Вегетаційні та польові досліди здійснювались на Дослідному полі Інституту
садівництва Української академії аграрних наук, Києво-Святошинського району,
Київської області сумісно із співробітниками відділу захисту рослин Інституту
садівництва УААН.
У спостереженнях за розвитком збудника хвороби при визначенні його
морфологічних ознак та чутливості до екологічних умов використовували методи
мікроскопічних досліджень, наведених у роботах М.К.Хохрякова [81;93].
Тривалість інкубаційного періоду досліджували шляхом штучного ураження частин
рослин з урахуванням умов температури та інших факторів.
У дослідах з вивчення наявної інфекції в різних органах квітів суниці
використовували по 100 зразків різних складових частин квітів. Зразки
витримували в термостаті у вологій камері при температурі 22оС. Облік ураження
проводили через 24 і 48 год. З метою визначення стійкості ягід до сірої гнилі
залежно від їх дозрівання, проводили штучне ураження споровою суспензією
фітопатогенних грибів (1млрд.кл/мл) з подальшим витримуванням їх при
температурі від 20оС до 22 оС.
Стійкість сортів до хвороби вивчали в умовах природного і штучного інфекційних
фонів. Ягоди відбирали дозрілі, без механічних пошкоджень і розкладали у вологі
чашки Петрі. Штучне ураження здійснювалось шляхом нанесення 1 млрд. суспензії
клітин та спор інфекційного матеріалу на ягоди суниці. Після цього на них
піпеткою наносили краплі суспензії досліджуваних бацил з різною концентрацією.
Чашки витримували при температурі 20оС. Обліки ураженості ягід проводили через
24-48 і 78 год., за п’ятибальною шкалою, наведеною у “Визначнику…" [93]:
0 - ураження відсутнє – ознак ураження немає – 0 %;
1 - слабке ураження – окремі невеликі плями, іноді зливаються - уражено
від 0,1 - 10% поверхні ягід;
- середнє ураження – невеликі, розпливчасті плями, зливаються - уражено від
11-25% поверхні ягід;
- сильне ураження – великі, розпливчасті плями, зливаються - уражено від 26-
50% поверхні ягід;
- дуже сильне ураження – великі плями, з інтенсивним спороношенням гриба -
уражено понад 50%.
Хімічний аналіз ягід суниці з ділянок, оброблених фунгіцидами, та не оброблених
(контроль) проводили в Інституті екогігієни і токсикології ім.Л.І.Медведя
(ЕКОГІНТОКС) ДП МОЗ України. Вміст цукру визначали за В.Л. Вознесенським [105],
аскорбінової кислоти визначали за Муррі [105].
У всіх польових дослідах обліки і оцінку уражених і неуражених ягід проводили у
всі строки збору врожаю. Здорові і хворі ягоди після кожного збору зважували.
Біологічну ефективність захисних заходів оцінювали за методикою І.Я.Полякова та
ін. [112] зіставленням ураженості рослин на оброблених ділянках і на
контрольній з наступним використанням формули Е = (Рк - Ро)10:Рк, де Е -
біологічна ефективність, %; Рк - розвиток хвороби в контролі, %; Ро - розвиток
хвороби в досліді.
Дані обліків ураження ягід і врожайності по всіх варіантах досліду були
оброблені методом дисперсійного аналізу [36].
У дослідах з вивченням ефективності хімічних заходів захисту суниці від сірої
гнилі були використані такі фунгіциди: еупарен М, 50% з.п. (2кг/га); топсін М,
з.п. (1,0 кг/га і 1,5 кг/га); еупарен М, 50% з.п. (2 кг/га) + топсін М, з.п. (1
кг/га); бордоська рідина (1%); в одному з варіантів використовували вапно
(10%). За еталон брали байлетон 25% з.п., 0,24кг/га; контроль - без
обприскування.
Досліди були поставлені в 4 кратній повторності з використанням сортів
Коралова-100, Ясна і Зенга-Зенгана. Цикл вирощування суниці – трьохрічний.
Розмір облікової ділянки 60м2. Обприскування проводили двократно (на початку та
в кінці цвітіння) при допомозі тракторного обприскувача ОН-400-1 та ранцевого
обприскувача «Ера 1». Норма витрати робочої рідини 400-500л/га.
Штами бацил, виділення і ідентифікація. В роботі використано 158 штамів роду
Bacillus, які належали до 13 видів. Виділення та ідентифікацію штамів аеробних
спороутворюючих бактерій – бацил, проводили згідно визначника Бергі [60] та за
методами, які були розроблені в Інституті мікробіології і вірусології НАН
України і викладені в "Методичних рекомендаціях…" [80].
Морфологію клітин і спор вивчали розглядаючи під мікроскопом мазки 48год.
(тижневих для визначення спор) культур мікроорганізмів окрашених по Граму.
Утворення глобул полі-бета-оксимасляної кислоти у протоплазмі визначали
мікроскопуванням добових культур після росту на МПА з 1% глюкози.
За реакцією Фогес-Проскауера встановлювали наявність ацетоіну, проміжного
продукту розкладу глюкози. Для здійснення реакції Фогес-Проскауера (в
модифікації Барріта) культури вирощували на середовищі Кларка 3 доби при 37оС.
Потім 1 мл культуральної рідини переносили в пробірку і додавали 0,6 мл
альфа-нафтолу (5% розчин в абсолютному спирті) та 0,2 мл 40% КОН з подальшим
перемішуванням. При позитивній реакції через 2-5 хв. спостерігали рожеве
забарвлення. У штамів, які дають сильну реакцію, забарвлення ставало
інтенсивним і через 30 хв.-1 год. переходило в малинове. У випадку негативного
забарвлення рожевого кольору не спостерігали і розчин набував кольору міді.
Редукцію нітратів досліджували після росту культури на бульйоні з нітратами
протягом 24-72 год. В пробірки додавали реактив Грісса. В присутності нітратів
спостерігали зміну забарвлення.