Вы здесь

Фінансовий механізм управління філіями банку.

Автор: 
Криклій Олена Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U000509
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПОБУДОВИ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ФІЛІЯМИ
БАНКУ
2.1. Визначення сутності та структури фінансового механізму управління філіями
банку
Одним із завдань даного дослідження є обґрунтування та побудова фінансового
механізму управління філіями банків. Таке завдання ставиться вперше і для його
реалізації слід, по-перше, визначити та проаналізувати зміст та функціонування
фінансового механізму управління; по-друге, визначити основні складові
фінансового механізму управління та особливості їх застосування на рівні філій
банку.
Отже, нашим завданням є детальне вивчення сутності та структури побудови
фінансового управління на рівні філій, в основі якого лежить фінансовий
механізм. Більшість фахівців при вивченні даного питання досліджують фінансовий
механізм управління на рівні певного суб’єкта господарської діяльності
(підприємства, банку, страхової компанії), а не його структурних підрозділів.
Тому проаналізуємо відомі підходи та, врахувавши особливості функціонування
філій банків, що були виділені в попередньому розділі, розробимо та
запропонуємо структуру фінансового механізму управління ними.
На сьогодні можна виділити два основні підходи до визначення поняття “механізм”
- структурно-організаційний та структурно-функціональний. За першим підходом
механізм характеризується як сукупність певних складових елементів, що
створюють організаційну основу певних явищ та процесів. За другим підходом при
визначенні механізму того чи іншого процесу, явища увага акцентується не тільки
на організаційній основі його побудови, але й на його динаміці, реальному
функціонуванні. Більшість вчених віддають перевагу саме
структурно-функціональному підходу, і, з огляду на це, в загальному плані
механізм управління ми будемо визначати як організацію практичного здійснення
управління.
Досліджуючи питання саме фінансового механізму управління, потрібно зазначити,
що, незважаючи на близькість поглядів багатьох науковців, сталого поняття
фінансового механізму управління та єдиного підходу у визначенні його складових
в економічній літературі напрацьовано не було.
Роберт Н. Холт, розглядаючи фінансовий механізм управління, поділяє позиції Дж.
К. Ван Хорна [[lxix]] щодо його визначення як способу організації та
функціонування фінансового управління, що знаходить своє вираження у висуненні
обґрунтованих цілей, у створенні та розвитку керуючої системи, яка покликана
здійснювати під час управлінського процесу досягнення цілей” [[lxx]].
І. Балабанов [[lxxi]] розглядає фінансовий механізм управління як складну
систему управлінських органів, організованих відповідно до визначених принципів
для здійснення завдань фінансового управління.
Для Б. Коласса [[lxxii]] фінансове управління є реально існуючою організацією
безпосередньої реалізації управлінських цілей, які “матеріалізуючись” у
механізмі управління, втілюються у системі цілеспрямованого впливу суб’єктів
управління на об’єкти управління.
На наш погляд, сутність категорії фінансового механізму управління найбільш
повно визначена у формулюванні Бланка І., який, розглядаючи фінансовий механізм
управління, визначає його як взаємодію керуючої та керованої систем в процесі
використання об’єктивних економічних законів останньої [[lxxiii]].
Ми вважаємо, що саме цей підхід є найбільш обґрунтованим, і саме на ньому ми
будемо базуватись при визначенні категорії фінансового механізму управління
філіями банку. Виходячи з наведеного вище, ми пропонуємо наступне визначення:
фінансовий механізм управління філіями – сукупність форм організації внутрішніх
відносин, способів формування фінансових ресурсів та їх використання з метою
досягнення поставлених перед мережею філій банку цілей з врахуванням мінливих
умов зовнішнього середовища.
Важлива роль фінансового механізму в управлінні розвитком філії в умовах
трансформаційної економіки характеризується тим, що по мірі впровадження
фінансових методів управління відбувається зміна системи цінностей, пріоритетів
та тенденцій розвитку. Виконуючи функції мобілізації фінансових ресурсів, їх
розподілу та стимулювання розвитку тих чи інших філій, фінансовий механізм
повинен забезпечити відтворювальний процес шляхом покриття витрат за рахунок
отриманих доходів (самоокупність) та отримання прибутку, достатнього для
подальшого розвиту та розширення діяльності як філій, так і банку в цілому
(самофінансування). Перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою фінансового
механізму дозволяє здійснити регулювання розвитку мережі філій банку шляхом
цілеспрямованої зміни темпів розвитку діяльності як окремої філії, так і мережі
в цілому, а також зміни структури мережі та напрямків її діяльності.
Потрібно зауважити, що будь-який механізм управління, в тому числі і
фінансовий, має дві взаємопов’язаних сторони: об’єктивну та суб’єктивну.
Об’єктивна сторона фінансового механізму проявляється в тому, що він будується
у відповідності з вимогами об’єктивних економічних законів. З іншого боку,
фінансовий механізм має суб’єктивний характер, оскільки розробляється органами
фінансового управління підприємством чи банком для вирішення тих задач, які
стоять перед ним на тому чи іншому етапі функціонування.
Органічне поєднання цих сторін дозволяє характеризувати механізм управління
рухом грошових коштів економічними категоріями. Так, механізм перерозподілу
прибутку філій банку повинен бути адекватним рівню розвитку філії та її внеску
в формування прибутку, характеризувати стан філії та сприяти його зміцненню. В
іншому випадку фінансовий механізм буде представляти таку сукупність складових,
що не відповідатимуть реальним економічним