Вы здесь

Методологічні засади статистичного спостереження за нефінансовими послугами малих підприємств України

Автор: 
Коваль Світлана Петрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U000641
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУЦІЛЬНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА НЕФІНАНСОВИМИ ПОСЛУГАМИ
Як відомо, статистичне спостереження здійснюється в три етапи [137, с.14]:
підготовка спостереження;
реєстрація статистичних даних;
формування бази даних.
Щоб підготувати проведення статистичного спостереження, необхідно розробити
його програмно-методологічне та організаційне забезпечення. Для
програмно-методологічного забезпечення потрібно:
сформулювати мету та завдання даного виду спостереження;
визначити об’єкт спостереження, одиниці статистичної сукупності, одиниці
спостереження (одиниці обліку);
затвердити програму даного спостереження у формі звіту, що включає:
перелік ознак, запитань, на які потрібно дати відповіді;
розробку інструкції або роз’яснень щодо програми спостереження.
Організаційне забезпечення полягає у визначенні місця та часу проведення
обстеження, джерел і способів одержання даних, у наявності кадрів, відповідної
матеріально-технічної та фінансової бази органу, що проводить дане обстеження
із забезпеченням точності результатів [137, с. 15-19].
З наукової точки зору під час підготовки спостереження першочерговим є
вирішення основних методологічних питань, пов’язаних із переліком запитань
обстеження. На основі сформованого переліку ознак розробляється статистичний
інструментарій - набір форм звітності, а також інструкцій і роз’яснень щодо
проведення статистичного спостереження та реєстрації даних [137, с. 17].
До основних функцій інтерпретації результатів статистичного аналізу даних,
отриманих шляхом проведення спостереження, належить оцінка динаміки розвитку
економічних індикаторів як визначальних показників розвитку досліджуваних
процесів. Одним із найважливіших завдань статистики нефінансових послуг є
вивчення змін у часі обсягів реалізації послуг, тобто динаміки цих показників,
а тому з метою подальшого аналізу реалізації нефінансових послуг пропонується
використовувати індексний метод.
У процесі організації статистики послуг вирізняють два види спостережень:
суцільні та несуцільні. Суцільне статистичне спостереження провадиться щодо
всіх без винятку одиниць сукупності, яка вивчається. Несуцільне - це
спостереження лише за окремими одиницями досліджуваної сукупності. Тобто,
статистичні спостереження здійснюються органами державної статистики через
збирання статистичної звітності, проведення одноразових обліків, переписів
(опитувань), вибіркових та інших обстежень [116, с. 609].
Застосування на практиці того чи іншого виду спостереження залежить від
специфіки об’єкта, що досліджується. Так, функціонування виробництва послуг має
безперервний характер, а тому відслідковування процесу виробництва потребує
систематичного обліку його результатів.
Головна мета обстеження підприємств сфери нефінансових послуг полягає в тому,
щоб регулярно надавати дані про структуру її виробничої системи, проводити
аналіз основних показників економічної діяльності цих підприємств. Крім цього,
щорічні обстеження надають вихідні дані для складання національних рахунків на
річній основі, оскільки на даний час Держкомстат України розробляє статистику
послуг з урахуванням вимог системи національних рахунків (СНР) і рекомендацій
Статистичної Комісії Європейського Союзу (Положення Ради ЄС №1165/98 від 19
травня 1998 року "Щодо кон’юнктурних статистичних спостережень", Постанова Ради
ЄС №696/93 від 15 березня 1993 року "Про статистичні одиниці спостереження та
аналізу виробничої системи Європейського Союзу" [73]).
2.1. Методологічні підходи до побудови показників статистики нефінансових
послуг
У розв’язанні завдань статистики нефінансових послуг важливе місце належить
методології побудови показників, які дозволяють отримати різносторонню
характеристику даної сфери, оцінити, як вона розвивається в цілому і за
окремими видами діяльності, що є важливим напрямком і метою статистичного
дослідження. Без цього неможливо визначити роль нефінансових послуг у
макроекономічних процесах, їх вплив на розвиток суспільного благоустрою.
На даний час виникла нагальна необхідність вирішення теоретичних і
методологічних проблем статистичної науки і практики стосовно формування
короткострокових і річних показників з урахуванням різних видів послуг. Це
пов’язано з багатьма передумовами, зокрема [68, с. 14]:
У теоретичних дослідженнях сутності і наукових основ статистики послуг в умовах
переходу до ринкових відносин відбуваються певні зміни. Розвиток статистичної
науки базується на вивченні та узагальненні вітчизняного і зарубіжного досвіду
стосовно статистики послуг, що вимагає поглибленого дослідження теоретичних
проблем переходу національної статистики до міжнародних стандартів обліку.
Суттєвого удосконалення потребують теорія і методологія статистичних
показників, що характеризують сферу послуг у нових умовах. У зв’язку з цим
необхідно науково обґрунтувати комплексний перелік статистичних показників і
методологію їх обчислення на загальнонаціональному, регіональному і місцевому
рівнях, а також пов’язати з системою первинних показників підприємств.
В умовах переходу національної статистики до міжнародних стандартів методологія
розрахунку показників статистики послуг у межах статистики підприємств має
спиратися на принципи і методи системи національних рахунків [66, с. 107].
Розробка методології показників ринку нефінансових послуг дасть можливість
диференціювати показники для накопичення інформації з метою встановлення
закономірностей розвитку окремих поточних процесів у цій сфері для прийняття
конкретних оперативних рішень.
З наукової точки зору розробка методології показників передбачає визначення їх
змісту