Вы здесь

Індивідуально-психологічні особливості когнітивно-стильових характеристик навчальної діяльності студентів.

Автор: 
Напрасна Ольга Борисівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000670
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Підбір та обґрунтування методів дослідження когнітивно-стильових
характеристик особистості
Поняття “стиль”, спочатку введене як глобальний параметр — “стиль вивчення
реальності”, у сучасній психології використовується для визначення
міжіндивідуальних розходжень в процесах переробки інформації, диференціації
типів особистості в залежності від особливостей їх когнітивної організації. КС
— це стійка характеристика особистості, яка проявляється у різних сферах
пізнавального функціонування, зокрема у навчальній діяльності.
Перш ніж обрати конкретні методи емпіричного дослідження необхідно визначити
певні методологічні засади.
Аналізуючи різні дослідження, ми з`ясували, що пізнавальні стратегії можуть
бути описані за допомогою наборів дихотомічних змінних, серед яких основними є
наступні:
Диференційованність “поля”, яка визначалася в термінах
“полезалежність/поленезалежність” (ПЗ – ПНЗ). Спочатку вона трактувалася як
аналітичний (глобальний) спосіб сприйняття, потім як можливість особистості
переборювати вплив контексту або залежати від стимульного “поля”.
Тип реагування визначався по шкалі “рефлективність/ імпульсивність”. Мається на
увазі, як стабільна тенденція особистості виявляти в ситуаціях із високою
невизначеністю повільну реакцію та схильність до аналітичної відповіді, на яку
необхідна була більш тривала підготовка (рефлективність), або швидку реакцію
при меншому ступені обстеження стимульного “поля” (імпульсивність) і,
внаслідок, більшої кількості помилок при виконанні завдання.
Міру здатності особистості переборювати интерферуючі фактори та орієнтуватися
на них у реальних способах дій визначалася в термінах “гнучкість/ригідність”.
При ригідному контролі особистості схильні переоцінювати зовнішні ознаки
стимульного “поля” і, навпаки, особистості з гнучким контролем більш
диференційовано оцінюють зовнішню ситуацію. В залежності від мети досліджень,
цей параметр здобував різне трактування: схильність до автоматизації
пізнавальних зусиль, характеристики мислення, творчий потенціал особистості,
залежність від соціально-психологічних факторів.
Міра понятійної диференціації, різноманіття та упорядкованості категорій, яка
застосовується особистістю для створення класифікації об'єктів зовнішнього
світу і соціального оточення визначалася терміном “когнітивна
диференційованість”.
Узагальненість категорій, яка представлена як широкий чи вузький “діапазон
еквівалентності”, відображує детальність категорізації досвіду. Особистості
характеризуються вузьким спектром еквівалентності, якщо згруповують знайомі
об'єкти на більшу кількість груп із малим обсягом. Відповідно, при широкому
діапазоні утворюють менше груп з великою кількістю об'єктів.
Концептуалізація визначається в параметрах “абстрактність/ конкретність”, які
розглядаються як рівень концептуальної диференціації. При формуванні понять
“абстрактні” особистості схильні до пошуку цілісних глобальних ознак, а
“конкретні” особистості дотримуються до визначення багатьох парціальних ознак.
Відповідно, розрізняють цілісні та парціальні стратегії поведінки особистості.
Необхідно відзначити, що багато вітчизняних психологів, які розглядають стилі
як способи пізнання, констатують полістильовий характер пізнавальної активності
особистості, що, безсумнівно, приводить до більш пластичного трактування
когнітивних стилів. Поняття когнітивного стилю як своєрідної системи переваг у
пізнавальній діяльності особистості характеризує стиль сприйняття та пізнання
явищ і подій навколишнього світу.
Сучасні вітчизняні дослідження визначили новий підхід до розуміння когнітивних
стилів.
Стильова сфера особистості розглядається як цілісне утворення, структуру якого
становлять стилі (параметри КС), які взаємодіють між собою. Стильова сфера
істотно впливає на діяльність особистості, зокрема, навчальну і є важливою
характеристикою життєдіяльності в цілому.
Слід зазначити, що серед існуючих стилів пізнавальної діяльності когнітивні
стилі відносять до формально динамічних утворень психіки, які не пов'язані зі
змістовною стороною останньої. При цьому на передній план виходять
інструментальні характеристики. Таким чином, когнітивний стиль є визначальним
фактором у процесі впливу мотиваційної, афективної сфер на пізнавальну
діяльність (навчальна діяльність розглядається як складова пізнавальної
діяльності особистості).
Сучасні дослідження когнітивних стилів в цілому характеризуються особливою
увагою до стратегіального підходу, який спрямований на виявлення та формування
особистістю засобів реалізації пізнавальних стратегій. Це зумовлено, по-перше,
переорієнтацією цих досліджень від кореляційних до експериментальних схем
аналізу розв'язання пізнавальних задач, а, по-друге, досягненням сучасної
психології пізнання, які розглядають більш диференцируючі гіпотези щодо
базисних змінних, які лежать в основі функціональних механізмів пізнання.
Визначення структури діяльності проектувальника автоматизованих систем, яка
являє собою систему взаємоповўязаних функціональних компонентів або підсистем
та складається з когнітивного, емоційно-комунікативного та регулятивного
компонентів, поширює знання про когнітивно-стильову організацію особистості.
Специфіка науково-технічної проблеми вимагає визначеного складу учасників її
вирішення та центра керівництва, який, в свою чергу, повинен забезпечувати
виконання трьох основних функцій у групі (когнітивної, емоційно-комунікативної
та практичної), що буде сприяти ефективності функціонування.
Психологічні особ