Вы здесь

Особливості діагностики і лікування кашльового варіанту бронхіальної астми

Автор: 
Мартин Марія Богданівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000695
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Клінічна характеристика, методи обстеження
і лікування хворих
2.1. Загальна характеристика хворих
Нами було обстежено 126 хворих (42 чоловіків, 84 жінок), середній вік (41,1 ±
12,7) років, єдиними скаргами яких були напади сухого надсадного кашлю вдень, а
також пов’язані із нападами кашлю пробудження вночі та раніше звичайного.
Тривалість кашля у обстежених хворих становила від 3-х місяців до 5-ти років.
Усім обстеженим пацієнтам раніше не виставлялись діагнози будь-яких захворювань
дихальної системи, зокрема бронхіальної астми, і вони ніколи не отримували
протизапального антиастматичного лікування та інгібіторів
ангіотензин-конвертуючого ферменту. На протязі останніх 4-х тижнів у цих хворих
не було гострих респіраторних захворювань, загострень хронічних захворювань
верхніх та нижніх дихальних шляхів.
2.2. Методи обстеження та лікування
Обстеження хворих проводилось в три етапи.
2.2.1 Перший етап обстеження хворих.
Перший етап – скринінговий, під час якого виключались інші захворювання, що
спричиняли тривалий кашель (хронічний фарингіт, інші захворювання ЛОР?органів,
запальні захворювання легень, ХОЗЛ, гастроезофагеальний рефлюкс, пухлини,
туберкульоз, тощо).
На цьому етапі у дослідження включались хворі, які відповідали критеріям
включення – невключення.
Критерії включення в скринінговий період:
Чоловіки та жінки у віці – 18 - 65 років, які здатні виконувати інструкції щодо
проведення дослідження;
Скарги на напади сухого непродуктивного кашлю вдень, пов’язані із нападами
кашлю пробудження вночі та раніше звичайного;
Тривалість захворювання >3 місяців;
Відсутність ГРВІ, грипу, інфекційних захворювань органів дихання на протязі
останніх 4-х тижнів перед початком дослідження;
Відсутність веріфікованих хронічних захворювань верхніх та нижніх дихальних
шляхів, захворювань шлунково-кишкового тракту;
Відсутність протизапальної терапії (глюкокортикостероїди, кромони) на протязі
останніх 3-х місяців перед початком дослідження.
Критерій невключення в скринінговий період:
Веріфіковані захворювання дихальних шляхів: бронхіальна астма, ХОЗЛ, пневмонія,
туберкульоз, саркоїдоз, інші;
Веріфіковані захворювання верхніх дихальних шляхів (хронічні риніт, фарингіт,
ларингіт);
Прийом інгібіторів АПФ (можуть викликати кашель, як побічна дія);
Неврологічна та психічна патологія;
Веріфікований гастроезофагеальний рефлюкс.
Під час першого етапу проводились:
клінічне обстеження (індивідуальний та родинний анамнез з акцентом на атопію,
алергічні захворювання); визначення рахунку кашлю, сезонність, періодичність
протягом доби, чинники, що викликають кашель, попереднє лікування, що
проводилось;
фізичний огляд, перкусія та аускультація легень, загальний аналіз крові та сечі
проводились загальноприйнятими методиками;
огляд отоларинголога (передня риноскопія, фарингоскопія, ларингоскопія) та
гастроентеролога (для виключення патології верхніх дихальних шляхів та
гастороезофагеального рефлюксу);
рентген-обстеження (для виключення патології легень). Характер змін у
бронхолегеневому апараті визначався методом багатовисівої рентгенографії та
поліпозиційної флюорографії (обладнання фірми “Siemens”, Голандія);
дослідження функції зовнішнього дихання (“MasterLab” фірми Erich Jaeger,
Німеччина) з аналізом кривої “потік-об’єм” [1, 70] форсованого видиху.
Дослідження ФЗД є невід’ємною складовою діагнозу захворювань легень, шо
супроводжуються порушенням дихання (бронхіт, бронхіальна астма). Хворі на
бронхіальну астму часто недооцінюють як свої симптоми, так і ступінь важкості
захворювання [62]. Оцінка задишки, свистячого дихання хворим та лікарем також у
великій мірі є суб’єктивною. Дослідження ж функції зовнішнього дихання, зокрема
зворотності бронхообструкції, є безпосереднім, прямим засобом оцінки обмеження
(обструкції) дихальних шляхів, і є невід’ємною ланкою в діагностиці
бронхіальної астми [70]. Запалення дихальних шляхів при БА, як правило,
супроводжується варіабельною обструкцією дихальних шляхів.
Існує багато методів дослідження ступеню обструкції дихальних шляхів, однак
найрозповсюдженішими є вимірювання об’єму форсованого видиху за першу секунду
(ОФВ1), зв’язаної з ним форсованої життєвої ємкості легенів (ФЖЄЛ) та
вимірювання пікової об’ємної швидкості видиху (ПОШвид) (пікфлоуметрія). Ці
обидва методи дослідження базуються на концепції обмеження дихальних шляхів,
безпосередньо зв’язаного з їх калібром та еластичними властивостями легеневої
тканини, що їх оточує (альвеолами) [70].
ОФВ1 та ФЖЄЛ вимірюються під час проведення маневру форсованого видиху при
спірометрії (комп’ютеризований апарат “MasretScope”, Erich Jaeger, Німеччина).
Існують визначені стандарти проведення цієї процедури [137, 138].
Методика проведення спірометрії.
Дослідження проводиться зранку, після легкого сніданку.
При проведенні спірометрії необхідно, щоб пацієнт перед дослідженням
утримувався від прийому бронхолітиків - b2-агоністів короткої дії на протязі
6-ти годин, пролонгованих b2-агоністів – 12 годин, пролонгованих теофілінів –
24 години.
Дослідження проводиться у спеціальному приміщенні, температура повітря в якому
повинна бути не нижче +17°С (нижча може викликати холодову реакцію) та не вище
+40°С (пацієнт також може зреагувати на занадто високу температуру, до того ж
апаратура не гарантує точності вимірювання при значно високих температурах).
В комп’ютер вносяться дані про температуру оточуючого середовища, атмосферний
тиск, висоту над рівнем моря; дані пацінта – паспортна частина, стать, дата
народження, зріст, етнічна приналежність. Апарат необхідно калібрувати зранку,
перед проведенням досліджень та по мірі забруднення сітки датчика.
Ця процедура відтво