Вы здесь

Агрохімічна оцінка застосування добрив під кукурудзу на зерно у сівозміні на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті Лісостепу України

Автор: 
Присташ Ірина Валеріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U001108
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Погодно-кліматичні умови проведення досліджень
Нормальний розвиток кукурудзи, як і інших рослин, може відбуватися тільки за
умови, що рослини найповніше забезпечені необхідними факторами зовнішнього
середовища (світло, волога, тепло, повітря, елементи живлення) протягом усього
періоду вегетації.
Кліматичні умови впливають на ефективність добрив і урожай навіть більше, ніж
ґрунтові [31]. Найвищі врожаї кукурудза дає при рівномірному розподілі опадів
протягом періоду вегетації і за достатнього запасу вологи в ґрунті [7].
Кукурудза – теплолюбна культура. Насіння проростає при температурі близько
10єС. Найбільш сприятливі в період сходи – викидання волоті для кукурудзи
середньодобові температури складають +20–23єС [5]. Формування, налив і
дозрівання зерна може відбуватися при середньодобовій температурі +11–12оС і
максимальній денній +15оС [50]. Сума середньодобових температур за весь період
росту складає близько 4000оС [115].
Кукурудза відноситься до засухостійких культур. Добре використовує опади другої
половини літа, що практично безплідні для інших зернових. На 1 кг сухої
речовини кукурудза витрачає 250–300 кг води (транспіраційний коефіцієнт) [5].
Споживання води посилюється із збільшенням листкової поверхні й підвищенням
температури. М'який і жорсткий водний стрес зменшує врожай зерна кукурудзи на
63 і 85 % відповідно [181].
Загальноприйняте вважати критичним щодо вологи періодом у кукурудзи 30-денний
період (10 днів до початку цвітіння, 10 днів цвітіння і 10 днів після
цвітіння). Перед достиганням, у зв'язку із засиханням листя, транспірація
вологи слабшає і на час достигання зводиться до мінімуму [1].
Поліпшення водного режиму ґрунту в період вегетації створює умови для повнішого
використання внесених добрив, а удобрення сприяє використанню вологи ґрунту
[7].
Кукурудза – світлолюбива культура. Це рослина короткого дня. Краще розвивається
з 8 до 17 годин, а ранкові й вечірні години освітлення в північних широтах
затримують розвиток [115].
Дослід розташовано на території Васильківського району у північній частині
Лісостепу України. Васильківський район знаходиться на території
помірно-теплого, помірно-зволоженого агрокліматичного підрайону Київської
області. Тривалість безморозного періоду складає 165 днів, періоду з
температурою понад 0оС – 245 днів, понад 5оС – 200 днів, понад 10оС – 160 днів
і понад 15оС – 110 днів. Сума позитивних температур понад 10оС у
Васильківському районі складає 2550оС, середня температура повітря о 13 годині
в липні становить +23оС. Абсолютний мінімум температур повітря за рік припадає
на січень-лютий і складає –35оС, максимум – на липень-серпень і досягає +370С.
Сума опадів за рік становить 550 мм, за період із температурами понад 10оС –
320 мм. Тривалість періоду зі сталим сніговим покривом – 95 днів. Сталий
перехід середньої добової температури через 10оС у більшості районів Київської
області відбувається наприкінці квітня. Ґрунт прогрівається до 10–12оС на
глибині загортання насіння приблизно в першій декаді травня [182].
Вцілому, Агрономічна дослідна станція знаходиться в зоні достатнього зволоження
(гідротермічний коефіцієнт складає 1,2) із позитивним балансом вологи за
вегетаційний період.
Основним лімітуючим фактором у Лісостепу є кількість опадів. Учені вважають
оптимальним для кукурудзи 260–300 мм опадів за вегетаційний період, головну
масу яких рослини повинні отримати в 30-денний критичний щодо вологи період
[1,108]. Тому велике значення для вирощування кукурудзи мають опади другої
половини червня й липня. В Лісостепу України на чорноземних ґрунтах при
достатній кількості поживних речовин врожайність частіше за все залежить від
кількості опадів, їх розподілення протягом вегетації й наявності вологи в
ґрунті [1,5].
Погодні умови, що склалися у роки проведення досліджень (табл. 2.1, рис. 2.1,
рис. 2.2), свідчать, що кількість опадів розподілялась нерівномірно протягом
року і періоду вегетації. У 2002 р. до початку періоду вегетації кукурудзи
(січень–квітень) опадів випало лише 45% від середніх багаторічних значень за
даний період. Це негативно вплинуло на накопичення достатніх запасів вологи в
ґрунті. У червні сума опадів в 2,5 разів перевищила середню багаторічну. Але в
цей період споживання вологи рослинами кукурудзи є ще невисоким і велика
кількість опадів в деякі періоди призводила до значного перезволоження ґрунту,
що негативно впливало на ріст і розвиток кореневої системи рослин кукурудзи.
До початку періоду вегетації кукурудзи у 2003 і 2004 рр. кількість опадів була
вищою і складала 65% від середніх багаторічних показників, що сприяло
накопиченню запасів вологи у ґрунті. Однак у травні–квітні 2003 р. випало дуже
мало опадів, що поряд з дещо вищою за середню багаторічну температурою повітря
призводило до висушування ґрунту і могло негативно вплинути на ріст і розвиток
рослин.
У період найбільш інтенсивного споживання рослинами кукурудзи вологи у 2002 і
2003 рр. кількість опадів була майже вдвічі меншою за середні багаторічні дані,
що призводило до погіршення умов вирощування кукурудзи.
Температурні умови 2002–2003 рр. наближались до середніх багаторічних. Деяке
підвищення температури повітря у липні порівняно з середніми багаторічними
даними не перевищувало оптимальної для кукурудзи у цей період середньомісячної
температури (20–23°С) і не могло бути лімітуючим фактором.
Таблиця 2.1
Метеорологічні умови у роки проведення досліджень (за даними метеопосту
Агрономічної дослідної станції НАУ)
Показник
Середні дані за місяць

За період вегетації
За рік
II
III
IV
V