Вы здесь

Фітомеліорація девастованих ландшафтів в умовах Львівщини

Автор: 
Мануїлова Галина Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U001145
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
програма, методика та Об’єкти досліджень
Гірничодобувні роботи у західному регіоні України були приурочені головним
чином до зручних для добування первинної сировини покладів корисних копалин. До
таких переважно належать верхньоміоценові шари пісків, мергелів, вапняків тощо.
В залежності від якості цих гірських порід та їх обсягів залежав розвиток їх
видобутку. Особливе значення при цьому мала безпосередня близькість до великих
населених пунктів та промислових центрів, що потребували розбудови. Тож не
дивно, що в околицях Львова та його приміській зоні здавна були розміщені
цегельні заводи, підприємства по виготовленню скла, вапна, гіпсу тощо.
Відповідно вони мали свої кар’єри для видобутку промислової сировини. В окремих
місцях були локалізовані потужні поклади сірки. Тому саме там були зосереджені
особливо масштабні гірничодобувні роботи.
Майже повсюдно на місцях видобутку гірської породи склалася несприятлива для
рослинності екологічна ситуація. Виїмки кар’єрів здебільшого заповнилися водою,
сміттям та заросли очеретом. По берегах, довкола на суходолі сформувалися
трав’янисто-чагарникові пустища з переважанням рудералів. Для наших досліджень,
у зв’язку з їх територіальною обмеженістю, вони виявилися мало
репрезентативними. Тому ми обрали для досліджень лише територіально найбільші
кар’єри гірничодобувних робіт, де найбільш широко представлені різні варіанти
порушених територій та склалася особливо складна екологічна ситуація. Бралася
до уваги і можливість використання даних девастованих територій для лісового
господарства та рекреаційних цілей.
2.1. Програма досліджень
В програму досліджень входило вирішення наступних наукових питань:
узагальнити стан вирішення питання, враховуючи існуючий досвід біологічної
рекультивації та фітомеліорації техногенно-девастованих земель;
вивчити природно-техногенні особливості територій порушених відкритими
гірничими роботами, зокрема агроекологічні особливості техногенних
ґрунтосумішей;
дослідити рослинний покрив девастованих земель гірничодобувних підприємств
(флористичну та екологічну структуру, ценотичну організацію,
просторово-біометричні особливості, динаміку та розвиток, природній процес
заростання девастованих земель);
вивчити та охарактеризувати стан і особливості росту існуючих лісових культур
деревних порід на відвалах та у кар’єрах, а також штучних деревостанів на
еродованих землях;
розробити еколого-типологічну класифікацію девастованих ландшафтів для потреб
фітомеліорації та обґрунтувати шляхи комплексної фітомеліорації девастованих
земель гірничодобувних підприємств;
показати фітомеліоративну, протиерозійну, санітарно-гігієнічну, рекреаційну,
соціальну та естетичну роль природних та антропогенних біоценозів на
девастованих ландшафтах, на основі чого визначити можливі шляхи їх
господарського використання та напрямків фітомеліорації кар’єрно-відвальних
ландшафтів.
2.2. Методика досліджень
Для вирішення вищевказаних питань проводились експедиційні виїзди, лабораторні
досліди, вивчались ґрунтосуміші та рослинність, які утворились на ділянках
промислових розробок.
Вивчення поширення в Західному регіоні кар’єрно-відвальних ландшафтів проводили
на основі картографічних матеріалів та матеріалах організацій, пов’язаних з
розвідкою та експлуатацією родовищ корисних копалин.
Були використані дані маркшейдерських та технологічних служб підприємств, які
займаються розробкою корисних копалин на даних об’єктах [77, 145, 203]. На їх
основі та за допомогою маршрутних методів досліджені межі та площі відвальних
та кар’єрних систем, а також зони різного рівня деградації природної
рослинності та відновлених фітоценозів.
Вихідні фізико-механічні та хімічні властивості гірських порід узагальнювали на
основі кернових проб, свердловин, технічної документації та інших матеріалів
підприємств, яким належать дані об’єкти.
Для вивчення впливу процесів вивітрювання та життєдіяльності біоти на стан
субстрату визначались актуальні фізико-механічні та агрохімічні показники [6,
52, 167].
При вивченні властивостей порід надрудної товщі відбирались зразки за методом
квадрату з уступів кар’єрів, а також із змішаних порід внутрішніх та зовнішніх
відвалів окремо у верхній, середній та нижній частинах схилу та платоподібних
ділянках на глибині 0-10, 10-20 та 20-30 см. Відбір зразків та всі аналізи
проводили у трикратній повторності. Аналізи ґрунтових зразків для визначення
фізичних властивостей виконані в лабораторії ґрунтознавства кафедри екології та
ландшафтної архітектури, аналізи агрохімічних властивостей - у лабораторії
відділу аналітичного контролю Державного управління екології та природних
ресурсів у Львівській області.
У відібраних та підготовлених для аналізу зразках визначались:
фізичні властивості ґрунтосумішей:
польова вологість ваговим методом згідно ГОСТ 26951-86;
густина твердої фази ґрунту пікнометричним методом;
загальна пористість ґрунту розрахунковим методом;
агрохімічні показники ґрунтосумішей:
рН (1н. КСl) згідно ГОСТ 26483-85;
вміст гумусу за Тюріним згідно ГОСТ 26213-84;
сума обмінних основ згідно ГОСТ 27821-88;
гідролітична кислотність за Каппеном;
обмінна кислотність згідно ГОСТ 26484-85;
рухомі форми алюмінію згідно ГОСТ 26485-85;
рухомі форми кальцію та магнію згідно ГОСТ 26487-85;
рухомі форми фосфору та калію згідно ГОСТ 26204-84;
нітрати згідно ГОСТ 26488-85;
амоній згідно ГОСТ 26489-85;
загальний азот згідно ГОСТ 26107-84;
хлор згідно ГОСТ 26425-85;
сульфати згідно ГОСТ 26426-85;
рухома сірка згідно ГОСТ 26490-85;
бікарбонати згідно ГОСТ 26424-85;
важкі метали Zn, Pb, Cu, Fe, Cr, Ni, Cd, Mn, Co, Sr – атомно-абсорбційним
методом.
Досл