Вы здесь

Статистичне оцінювання рівноваги платіжного балансу

Автор: 
Єрін Дмитро Леонідович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U001275
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СТАТИСТИЧНІ ІНДИКАТОРИ СТАНУ
ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
Сальдо рахунку поточних операцій у системі макроекономічних показників
За економічним змістом платіжний баланс - це макроекономічна модель, що
характеризує масштаби, структуру і характер зовнішньоекономічних операцій
країни з іншим світом, рівень пристосування національної економіки до світової.
Зважаючи на зовнішньоекономічний характер операцій платіжного балансу, його
рівновагу називають зовнішньою. Як агрегована макроекономічна модель платіжний
баланс пов’язаний з іншими макроекономічними показниками, а тому оцінювання
його рівноваги здійснюється у контексті макроекономічної рівноваги, тобто у
поєднанні із внутрішньою рівновагою.
Макроекономічну рівновагу визначають як «магічний чотирикутник», сторонами
якого є: сталі темпи економічного розвитку, низькі темпи інфляції, високий
рівень зайнятості та рівноважний стан платіжного балансу. Забезпечення
макроекономічної рівноваги - основна функція органів державного управління. За
визначенням В. Шевчука [146, с.18] макроекономічна рівновага досягається тоді,
коли:
зовнішня рівновага є самодостатньою з погляду відповідності сальдо рахунку
поточних операцій (СА) довгостроковим потокам капіталу (К), забезпечуючи
рівність (СА + К) = 0;
внутрішня рівновага характеризується рівноважним значенням доходу, тобто коли
підтримуються стійкі у довгостроковій перспективі темпи зростання доходу з
мінімальним безробіттям.
Щодо оцінки зрівноважених темпів зростання доходу в перехідних економіках, то
вони залежно від позицій авторів коливаються в межах 3-7% приросту реального
ВВП [63, с.21]. Поточний рівень доходу через дисбаланс між внутрішнім попитом і
пропозицією може відхилятися від рівноважного. Диспропорції, дисбаланси
товарного і грошового ринків впливають на потоки платіжного балансу, порушують
його рівновагу. З іншого боку, стан платіжного балансу впливає на внутрішню
рівновагу.
На рис.2.1 схематично представлено взаємозв’язок зовнішньої і внутрішньої
рівноваги. Зовнішня рівновага це рівновага рахунків платіжного балансу – сальдо
поточного рахунку (горизонтальний потік) і сальдо рахунку операцій з капіталом
та фінансовими інструментами (вертикальний потік). Внутрішня рівновага
(чотирикутник) – це баланс між внутрішнім попитом і пропозицією. Сполучними
ланками між внутрішньою і зовнішньою рівновагою є оптимальне співвідношення
чотирьох ключових макроекономічних характеристик, а саме: темпу зростання
(зменшення) ВВП (ІQ), рівня інфляції (ІР), рівня процентних ставок (r) і
обмінного курсу валюти (L).
Характер впливу окремих характеристик на стан платіжного балансу різний:
Від рівня доходів залежить індивідуальна і загальнонаціональна потреба в різних
видах товарів і послуг. Отже, у випадку підвищення доходів можна очікувати
зростання споживання імпортних товарів. Імпорт, у свою чергу негативно впливає
на платіжний баланс, збільшуючи потребу в іноземній валюті. Звідси випливає, що
здійснюючи програму стимулювання зростання національного доходу слід очікувати
погіршення стану платіжного балансу. При уповільненні чи навіть призупиненні
зростання національного доходу платіжний баланс країни покращується.
З підвищенням рівня інфляції знижується конкурентоспроможність вітчизняних
товарів і послуг, внаслідок чого скорочується обсяги експорту; імпортні товари,
навпаки, виявляються більш привабливими для покупців, що веде до зростання
обсягів імпорту.
Величина процентних ставок визначає умови надання кредитів, що впливає на
міжнародні потоки капіталу: з підвищенням реальних (не пов’язаних з інфляцією)
ставок збільшується приплив підприємницького капіталу; зниження ставок,
навпаки, тягне за собою відплив капіталу.
На торговельні потоки кардинально впливає підвищення (зниження) курсу
національної валюти: високий курс погіршує конкурентоспроможність експортних
товарів і послуг і робить привабливими імпортні товари і послуги, що сприяє
зростанню обсягів імпорту, низький курс, навпаки, – сприяє зростанню обсягів
експорту.
В контексті макроекономічної рівноваги зовнішня рівновага - це такий стан
платіжного балансу, за яким дефіцит поточного рахунку забезпечується
довгостроковим фінансуванням внаслідок припливу капіталу, при цьому має місце
економічне зростання, спостерігається тенденція до стабілізації цін і країна
спроможна сплатити свої борги у повному обсязі.
В оцінюванні стану платіжного балансу першорядне значення має сальдо рахунку
поточних операцій. Від того, активний чи пасивний баланс поточних платежів,
залежать обсяги і структура зовнішніх запозичень та стан офіційних резервів.
Саме баланс поточних платежів визначає потреби країни у зовнішньому
фінансуванні і водночас є фактором зовнішньоекономічних обмежень у внутрішній
економіці. Відношення сальдо поточних платежів до ВВП - основний індикатор
міжнародної фінансової позиції країни і один з критеріїв оцінювання державного
ризику.
Як показано в 1.3, на рахунку поточних операцій агрегуються усі надходження від
експорту і витрати на імпорт, а також чисті доходи від інвестицій і чисті
поточні трансферти. Сальдо рахунку поточних операцій має три складові:
торговельний баланс, баланс інвестиційних доходів і баланс поточних трансфертів
(див. додаток Г). В Україні характер динаміки цих балансів різний, що видно на
рис. 2.2.
Рис. 2.2. Динаміка складових балансу поточних операцій
Так, баланс інвестиційних доходів стабільно від’ємний, баланс поточних
трансфертів, навпаки, додатній і в останні роки завдяки виплатам остарбайтерам
розмір цього активу зростав. Торговельний баланс за період 1997-2002 рр. змінив
знак «мінус» на «плюс», що істо