Вы здесь

Організаційно-економічний механізм реалізації стратегії конкуренції підприємствами борошномельної промисловості

Автор: 
Відоменко Ірина Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U001428
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ БОРОШНА ТА ВИБІР ВІДПОВІДНОЇ СТРАТЕГІЇ
2.1. Характеристика ринку борошна України
Для того, щоб охарактеризувати галузевий ринок, спочатку розглянемо етапи його
розвитку та історичні передумови, які впливають на теперішній його стан.
Ринок борошна можна розглядати як класичний приклад: він виник дуже давно й
об’єктом купівлі-продажу завжди було борошно в сучасному його вигляді,
щоправда, з дещо різними пекарськими характеристиками.
Так, спочатку ринок борошна в Україні носив дещо „стихійний” характер – кожна
селянська сім’я сама вирощувала пшеницю та жито й молола його на місцевому
млині по мірі необхідності, і лише деякий надлишок вивозила на ярмарок.
Кількість конкурентів була величезна і їх частки на ринку були дуже малі. Таким
чином, можна сказати, що це був не ринок борошна, а скоріше ринок послуг, які
здійснювали млини. Після 1917 по 1940 рік почалася епоха становлення
борошномельної галузі. В той час найбільший акцент робився на кількість борошна
– будувалися борошномельні підприємства, нарощувалися обсяги виробництва. Слід
зазначити, що саме на Україні була найбільша серед республік СРСР концентрація
зернопереробних підприємств, це було пов’язане з територіальною близькістю
сировини (зерна), тому вона забезпечувала борошном усе населення велетенської
держави. Ринкові відношення були замінені директивним розподілом продукції
борошномельних підприємств.
Велика Вітчизняна Війна не тільки зупинила темпи розвитку даної галузі, а й
відкинула її на виток спіралі назад – багато підприємств було зруйновано, тому
по її закінченні знову почалося нарощування обсягів. З точки зору хронології
розвитку виробництво борошна цікаво розглянути рис. 2.1 та 2.2. Як видно,
минуло більш ніж 10 років по закінчення війни, перш ніж виробництво борошна
(рис. 2.1 за даними [83]) досягло рівня 1940 року. Період з 1955 по 1985 роки
характеризується більш-менш стабільними обсягами виробництва, й хоча видно
незначний ріст, однак, виробництво на 1 особу скорочується (рис. 2.2 за даними
[83]). Початок 90-років ознаменувався ростом виробництва – це найвища точка на
кривій, яка зображає виробництво борошна за період з 1940 по 2003 роки. Далі
йде період після розпаду СРСР, який характеризується руйнуванням господарських
зв’язків та переходом до ринку, і як наслідок – значне скорочення обсягів
виробництва борошна.
Таким чином, ми підійшли до періоду, коли виникає ринок борошна України. Тепер
галузь характеризується наявністю надлишкових потужностей з переробки зерна.
Великі підприємства, виробництво яких було розраховано на забезпечення усього
населення СРСР, стали неефективними, оскільки вони використовують свої
потужності лише на 20-30 %, працюють з перебоями. Відповідно до цього
з’являються міні-млини, які можуть більш ефективно використовувати свій
потенціал. Держава відійшла від директивного розподілу, поступово знижуючи
держзамовлення. В період з 1992 по 2000 роки була проведена часткова
приватизація зернопереробних підприємств.
З 1999 по 2003 роки в борошномельній галузі намітилася тенденція – обсяги
виробництва хоча й скорочуються (рис.2.1, 2.2), однак незначними темпами, а
таким чином, можна говорити, що ринок борошна близький до рівноваги.
В той же час кількість виробників постійно зростає і внаслідок цього
конкуренція на ринку посилюється.
Таким чином, можна стверджувати, що на ринку борошна існує досить значна
конкуренція. Розглянемо її більш детально.
Здійснюючи аналіз ринку з точки зору конкуренції, перш за все визначається
територіальна приналежність об’єктів дослідження.
У зв’язку з цим виникає питання ”Що являє собою галузевий ринок борошна –
єдиний національний ринок чи сукупність регіональних (обласних) ринків?” Для
відповіді на це запитання розглянемо в якій мірі збалансовані виробництво та
споживання борошна в окремих областях України, а також в АРК.
Спочатку виконаємо ряд розрахунків стосовно споживання борошна, виходячи з
фактичного споживання таких харчових продуктів, як хліб і хлібобулочні вироби,
макаронні та кондитерські вироби (основною сировиною для яких є борошно)
[83-84] і відповідних норм витрат борошна (табл.2.1), а також із фактичного
споживання борошна безпосередньо населенням (дод. А: табл. А1, А2 та А3). Ці
розрахунки потрібні через відсутність статистичних даних про обсяги споживання
борошна.
Таблиця 2.1
Норми витрат борошна на виробництво інших
продовольчих товарів( у відповідності з [85])
Вид виробництва
Норма потреби борошна на 1 кг готової продукції, кг
1. Хліб і хлібобулочні вироби
0,87
2. Кондитерські вироби:
2.1. пряники, галети та крекери
2.2. печиво
2.3. торти та тістечка
2.4. інші
0,7
0,576
0,605
0,8
3. Макаронні вироби
0,8
Враховуючи виробництво та потреби в борошні складемо порівняльні табл.2.2 та
2.3.
Таблиця 2.2
Виробництво та споживання борошна в Україні за областями в 2001 році, тис. т
 
Вироб-ництво борошна
Споживання борошна у виробництві
Спожи-вання борошна населен-ням
Дефіцит (надлишок) борошна
хліба і хлібобулоч-них виробів
мака-ронних виробів
конди-терських виробів
тис. т
АРК
146
106,1
3,3
9,7
9,2
17,7
12,09
Області:
Вінницька
175
70,5
5,2
7,4
9,0
82,9
47,39
Волинська
70
39,2
3,9
6,2
5,3
15,4
22,04
Дніпропетровська
227
165,3
0,2
7,7
11,5
42,3
18,62
Донецька
281
261,9
3,6
8,1
6,5
1,0
0,34
Житомирська
71
72,2
0,2
5,7
3,5
-10,6
-14,98
Закарпатська
23
19,1
3,1
4,9
6,6
-10,8
-46,76
Запорізька
92
88,7
4,3
6,2
6,7
-14,0
-15,18
Івано-Франківська
32
19,1
6,5
7,8
7,3
-8,7
-27,09
Київська
292
314,1
10,2
16,7
12,3
-61,2
-20,96
Кировоградська