Вы здесь

Дослідження висхідного контролю діяльності головного мозку людини через дію нерелевантних олфактивних подразників

Автор: 
Крижановський Сергій Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U001922
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Контингент учасників дослідження
В дослідженнях як обстежувані брали учать 163 добровольців віком від 18 до 24
років, обох статей (116 жінок та 47 чоловіків), практично здорових. На момент
проведення експериментів у обстежуваних не було відмічено виражених ринальних
патологій. Всі учасники були студентами 1-3 курсів біологічного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Для заохочення
добровольців їм надавались додаткові бали до рейтингу з загальних курсів
“Анатомія людини” (біологічний факультет, 2 курс) та “Фізіологія людини і
тварин” (біологічний факультет, 3 курс). Всього було проведено понад 300
обстежень, з яких після відбраковки для подальшого аналізу було використано
263.
2.2. Олфактивні подразники
Для олфактивної стимуляції було обрано ефірні олії лимону (Citrus limonium
Risso) (ЕОЛ) та меліси лікарської (Melissa officinalis L.) (ЕОМ), виготовлені
фірмою Bergland-Pharma GmH&Co (Австрія). Запахи цих двох олій є досить
подібними за сприйняттям та суб’єктивною оцінкою. Однак, в той же час дані
літератури свідчать про суттєві відмінності в ефектах їх дії на функціональний
стан та поведінку людини. ЕО лимону приписують загальноактивуючі ефекти [60],
тоді як для ЕО меліси, як вважається, більш характерною є заспокійлива,
розслаблююча чи оптимізуюча дія [156]. Такі особливості застосованих запахових
подразників дозволяють очікувати специфічності результатів нерелевантної
одоростимуляції саме в тих випадках, коли олфактивна інформація пройде аналіз,
достатній для ідентифікації природи стимулу.
Одорування приміщення здійснювали ефірними оліями в дозах 0.6 мг/м3, тобто на
порозі нюхової чутливості [60, 69]. Для цього розраховану в залежності від
об’єму приміщення кількість олії наносили на предметне скельце, яке розміщували
під безшумним вентилятором на відстані 2 см. Вентилятор розташовувався за
межами поля зору обстежуваного. Температура повітря в приміщенні під час
експерименту становила 18-22оС. Таким чином, за рахунок потоку повітря
постійної інтенсивності та температури досягалась стала швидкість випаровування
ефірної олії.
2.3. Визначення показників продуктивності діяльності
та вибіркової уваги
В першій частині дослідження визначали швидкість розпізнавання зорових
вербальних стимулів та параметри вибіркової уваги за допомогою тесту
“коректурна проба” Бурдона в модифікації Іванова-Смоленського. Дана методика
була обрана нами в зв’язку з тим, що вона дозволяє (хоч і опосередковано, за
результативністю діяльності) оцінити поточний рівень стійкості та концентрації
уваги [9, 12, 40]. Відмітимо, що для вирішення задач нашого дослідження саме ці
показники уваги є найбільш інформативними, оскільки вони характеризують,
зокрема, стан функції уваги людини в залежності від складності сенсорного
середовища [40, 92]. Таким чином, за допомогою даного варіанту тесту ми можемо
встановити, чи впливає фонова олфактивна стимуляція на загальний рівень
захищеності мозкових функціональних систем від сторонніх подразників.
Щоб відділити ефекти дії запахів від інших коливань показників уваги, було
застосовано схему подвійного контролю. Для цього усіх обстежуваних було
розділено на три групи: контрольну (К, 56 осіб), групу, в якій застосовували
ЕОЛ (Л, 54 особи) та групу, в якій застосовували ЕОМ (М, 53 особи). Зміни
показників, зареєстровані в контрольній групі, розглядались нами як результат
розвитку втоми, ефектів навчання та інших факторів, що не були предметом
дослідження. Відповідно до цього в групах, де проводили одорацію ефірними
оліями, аналогічні зміни не включались до числа ефектів дії запаху.
Крім того, кожне обстеження складалось з двох послідовних виконань коректурної
проби. При цьому перше тестування також виступало по відношенню до другого в
якості контролю. Такий підхід застосовувався для врахування вихідного стану
обстежуваних – зокрема, рівня показників уваги.
Схема обстеження представлена на табл. 2.1. Перше виконання тесту тривало 9
хвилин, після чого робилась двадцятихвилинна перерва на відпочинок. Далі
коректурна проба виконувалась другий раз, також протягом 9 хвилин.
Таблиця 2.1
Схема проведення дослідження з тестом “коректурна проба”
Етап обстеження
Тривалість, хв.
Позначення етапів
Контроль
Лимон
Меліса
тренування
Перше тестування
до зашумлення
КІ 1
ЛІ 1
МІ 1
на фоні шуму
КІ 2
ЛІ 2
МІ 2
після зашумлення
КІ 3
КІ 3
МІ 3
Перерва на відпочинок
20
тренування
дистилят
одорація
одорація
Друге тестування
до зашумлення
КІІ 1
ЛІІ 1
МІІ 1
на фоні шуму
КІІ 2
ЛІІ 2
МІІ 2
після зашумлення
КІІ 3
ЛІІ 3
МІІ 3
Примітка:
в таблиці виділено позначення етапів, на яких тестування проходило на фоні дії
ефірних олій.
Перед початком кожного тестування обстежувані протягом двох хвилин проходили
тренування, в результаті якого вони ознайомлювались з поточним завданням та
певною мірою автоматизували свої реакції. Одоростимуляція починалась під час
тренування перед другим виконанням коректурної проби (див. табл. 2.1.), завдяки
чому подальше тестування не супроводжувалось розвитком орієнтувальної реакції
на запах у обстежуваних. В контрольній групі процедуру одорації приміщення
повністю відтворювали, але замість ефірних олій застосовували дистильовану
воду.
В дослідженні використовували комп’ютерну реалізацію тесту Бурдона. Коректурна
таблиця розміром 20 на 20 літер, що складалась із чорних літер на білому фоні,
виводилась на екран монітора (17??, роздільна здатність 800*600 пікселів) при
постійних значеннях яскравості та к