Вы здесь

Інтраплевральна торакопластика в лікуваннірозповсюджених форм туберкульозу легень

Автор: 
Мадяр Володимир Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002098
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ
СПОСТЕРІГАЄМИХ ХВОРИХ
2.1. Загальна характеристика спостерігаємих хворих
В основу дослідження покладено дані про 401 хворого з розповсюдженим
деструктивним туберкульозом легень, оперованих протягом 1976 – 2001 рр.
Дана група хворих відповідає, на нашу думку, наступним клініко-рентгенологічним
особливостям.
Розповсюджений деструктивний туберкульоз легень характеризується наявністю
каверн або туберкулом із розпадом та зоною фіброзу в оточуючих тканинах,
специфічними та неспецифічними ураженнями бронхів, цирозом; ателектазом ділянок
легеневої тканини, бронхоектазами, часто двобічним ураженням.
Низька ефективність консервативного лікування у значної частини хворих
пов’язана з резистентністю МБТ до протитуберкульозних препаратів,
медикаментозною непереносимістю, супутньою патологією паренхіматозних органів
(гепатити, амілоїдоз, виразкова хвороба шлунку, алергози).
Особливості клінічного перебігу захворювання у цього контингенту хворих
характеризується бактеріовиділенням, резистентністю МБТ, кровохарканням та
кровотечами, специфічним ендобронхітом, амілоїдним переродженням внутрішніх
органів, пригніченням імунітету, дихальною недостатністю.
Знання початкового патофізіологічного фону дозволяє проводити корегуючу
терапію, направлену на нормалізацію або покращання деяких показників порушених
функцій, що створює більш сприятливі умови для проведення оперативного
лікування та зменшення числа післяопераційних ускладнень та летальних
випадків.
Усі хворі були розподілені на 2 групи. До основної групи увійшли 134 хворих, до
яких разом із операціями резекційного характеру застосовувались інтраопераційні
корегуючі торакопластики, здійснювались декортикації та плевректомії,
формувався як до- так і післяопераційний пневмоперитонеум.
До групи спостереження було включено 267 хворих із ідентичними по характеру та
розповсюдженості процесами специфічного генезу, яким були виконані операції
тільки резекційного характеру.
Ідентичність досліджуваних груп хворих досягалась шляхом урахування:
характеру та розповсюдженості процесу;
віку та статі хворих;
давності захворювання;
функції зовнішнього дихання та серцево-судинної системи;
характеру та інтенсивності передопераційної підготовки;
масивності бактеріовиділення;
особливості резистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів;
стану слизової оболонки бронхів;
особливості оперативних втручань;
перебігу післяопераційного періоду.
Репрезентативність досліджень забезпечувалась єдиною технологією лікування і
дослідження хворих обох груп.
Наводимо стислу характеристику оперованих форм туберкульозу легень, оскільки
вона має чітко визначати необхідність хірургічного етапу в комплексному
лікуванні туберкульозу легень.
Циротичний туберкульоз легень характеризується значним розростанням рубцевої
тканини, серед якої зберігаються активні туберкульозні вогнища, що обумовлюють
періодичні загострення та можливе мізерне бактеріовиділення. Циротичний
туберкульоз легень характеризується розвитком сполучної тканини в легенях і
плеврі в результаті інволюції фіброзно-кавернозного, хронічного дисемінованого,
масивного інфільтративного туберкульозу легень, уражень плеври, туберкульозу
внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, що ускладнився бронхолегеневим ураженням.
До циротичного туберкульозу відносять процеси, при яких зберігаються
туберкульозні зміни в легенях з клінічними проявами активності процесу,
схильність до періодичних загострень, часом спостерігається незначне
бактеріовиділення. Циротичний туберкульоз буває сегментарний і лобарний,
обмежений і поширений. Однобічний і двобічний, він характеризується розвитком
бронхоектазів, емфіземи легень, спостерігаються симптоми легеневої та
легенево-серцевої недостатності.
Циротичні зміни, при яких встановлюється наявність фіброзної каверни з
бронхогенним відсівом і повторним тривалим бактеріовиділенням, слід відносити
до фіброзно-кавернозного туберкульозу. Від циротичного туберкульозу слід
відрізняти цироз легень, що є посттуберкульозними змінами ознак активності.
Цироз легень відносять до залишкових змін після клінічного одужання.
Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень характеризується наявністю фіброзної
каверни, розвитком фіброзних змін в легеневій тканині, що оточує каверну,
вогнищ бронхогенного відсіву різної давнини у тій же та, або протилежній
легені, постійним або періодичним бактеріовиділенням, хронічним хвилеподібним,
як правило прогресуючим перебігом. Найбільш часто вражаються бронхи, які
дренують каверну. Виникають й інші морфологічні зміни в легенях: пневмосклероз,
емфізема, бронхоектази. Формується фіброзно-кавернозний туберкульоз із
інфільтративного або дисемінованого у разі прогресуючого перебігу хвороби.
Поширеність змін в легенях може бути різною, процес буває одно- і двобічний з
наявністю однієї або багатьох каверн.
Розрізнюють 3 клінічні варіанти перебігу фіброзно-кавернозного туберкульозу
легень: обмежений і відносно стабільний, коли завдяки хіміотерапії наступає
певна стабілізація процесу і немає загострень протягом декількох років;
прогресуючий перебіг, що характеризується зміною загострень та ремісій, періоди
між якими можуть бути короткими або довгими, в період загострення виникають
нові ділянки запалення з появою додаткових каверн, іноді спостерігається повне
руйнування легені. При неефективному лікуванні прогресуючий перебіг процесу
завершується розвитком казеозної пневмонії; фіброзно-кавернозний туберкульоз з
наявністю різних ускладнень. У цих хворих часто розвивається легенево-серцева
недостатність, амілоїдоз, мають місце повто