Вы здесь

Флороміграція бджіл та хімічний склад бджолиного обніжжя в умовах Лісостепу України

Автор: 
Сташенко Віталій Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002158
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2
Умови, матеріалИ І методи досліджень
2.1. Умови та схеми проведення дослідів
Дослідження по темі дисертаційної роботи виконані на кафедрі бджільництва ім.
В.А. Нестерводського Національного аграрного університету упродовж 1980-2000
років. Досліди по вивченню поведінки та флороміграції бджіл, видового та
хімічного складу бджолиного обніжжя проведено на Голосіївській
навчально-дослідній пасіці, а фенологічні дослідження з оцінки стану,
розповсюдження, періодів квітування та запасів пилку рослин-пилконосів – в
Кагарлицькому міжгосподарському пасічницькому підприємстві Київської області та
на території Кагарлицько-Гребінківського фізико-географічного та
Канівсько-Ржищівського ерозійного лісостепового районів. Загальна схема
досліджень наведена на рис. 1.
Фенологічні дослідження вивчення стану та формування кормової бази бджіл у
Лісостеповій зоні проведено на території Кагарлицького району Київської області
впродовж шести сезонів. Під час спостережень вели облік наявності різних видів
рослин-пилконосів, їх розповсюдженість, термінів квітування, відвідування
бджолами та поведінку бджіл на квітках рослин. Реєстрували також вплив
природно-кліматичних факторів (температура повітря, вологість, опади, сонячна
радіація) на розвиток (квітування) різних видів рослин-пилкноносів цієї зони та
загальний стан кормової бази для бджіл. На основі одержаних даних планувалося
створити календар квітування основних медоносів Лісостепової зони.
Досліди по вивченню впливу відбирання обніжжя на вирощування розплоду та
розвиток бджолиних сімей проводили на базі Голосіївської навчально-дослідної
пасіки НАУ. Спостереження проводили протягом п’яти сезонів.

Рис. 2.1. Схема досліджень
В дослідах використовували бджолині сім’ї місцевої української степової породи
частково метизовані бджолами сірої гірської кавказької та карпатської порід.
З метою вивчення впливу відбору бджолиного обніжжя, що надходило у вулик, на
розвиток розплоду та видовий склад пилку було поставлено дослід на 24 бджолиних
сім’ях 18 з яких були дослідними та 6 - контрольними. Дослідні сім’ї
розподіляли на 3 групи – сильні, середні та слабкі по 6 сімей в. При цьому
враховували вік матки, кількість запечатаного розплоду, кількість меду та перги
в гніздах.
В сильних сім’ях знаходилося 10-12 вуличок, в середніх – 5-6, у слабких – 3-4
вулички. У всіх сім’ях матки були одного року народження, а в гніздах
знаходилося не менше 6 кг запечатаного меду та однієї рамки перги. Піддослідні
сім’ї доглядали за загальноприйнятими методами [14]. Флористичні умови району
досліджень характеризувались як типові для Лісостепової зони України.
Збір обніжжя розпочинали за допомогою пилковловлювачів на другий-третій день
від початку квітування клена ясенелистого. З цього моменту і до закінчення
квітування гречки також було проведено 9-10 обліків кількості запечатаного
розплоду.
Досліди по вивченню співвідношення різних видів бджолиного обніжжя, що
надходило у вулик, проведені на базі Кагарлицького міжгосподарського
пасічницького підприємства Київської області протягом семи сезонів
спостережень.
З цією метою було відібрано три групи бджолиних сімей різної сили (сильні,
середні, слабкі) по три сім’ї-аналоги в кожній. В завдання досліду входило
встановити основні періоди (терміни) масового надходження обніжжя у вулик
залежно від сили бджолиної сім’ї та наявності кормової бази. Дослідженнями
передбачалось відбір та визначення видового складу обніжжя від сильних,
середніх та слабких бджолиних сімей у ранньовесняний (квітування клена
ясенелистого), початок, середина та кінець квітування плодових дерев і початок,
середина та кінець квітування гречки протягом семи сезонів.
Відбір бджолиних сімей у групи проводили за принципом аналогів з урахуванням
сили бджолиної сім’ї, віку матки, кількості корму та розплоду. Визначали
видовий склад та середню масу бджолиного обніжжя, що надходило у вулик.
Для цього застосовували внутрішньовуликові та навісні пилковловлювачі [27, 84],
виготовлені в Кагарлицькому міжгосподарському бджоло підприємстві та
Національному аграрному університеті за розробкою співробітників кафедри
бджільництва ім. В.А. Нестерводського. Вибірку пилкової продукції проводили
через 1-12 годин роботи пиловловлювачів у відповідності до завдання досліджень.
В дощову погоду, а також під час квітування білої акації пиловловлювачі не
використовували.
Для визначення маси обніжжя, сформованого бджолами з пилку різних рослин,
протягом семи років були проведені спеціальні дослідження, що передбачали
взяття обніжжя із прильотної дошки. З цією метою відловлювали бджіл та знімали
обидва обніжжя, які бджоли формували на обох ніжках.
Зважували обніжжя на торсійних (ВТ-1000) та лабораторних (ВЛА-200М) терезах. В
тих випадках, коли бджоли приносили дуже мало обніжжя (1,2-2,0 мг), його
знімали з бджіл після наркозу ефіром. Обніжжя знімали за допомогою щіточки,
визначали його видову належність під мікроскопом та зважували. Інколи масу
обніжжя визначали як різницю між масою бджоли з обніжжям та без нього.
Відбір обніжжя проводили протягом двох-трьох днів на початку, в середині та в
кінці квітування окремих пилконосів. В перші дні квітування рослин визначали
час надходження обніжжя, сформованого з пилку даного виду. Для цього з 7-8
годин ранку, в залежності від стану погоди, через кожні 30 хвилин перевіряли
колектори пилковловлювачів сильних, середніх та слабких сімей. Після початку
надходження обніжжя у вулик заданого виду рослин товарна продукція після
кожного огляду в