Вы здесь

Фінансовий механізм функціонування підприємств пасажирського автотранспорту в сучасних умовах.

Автор: 
Слободяник Юлія Борисівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U002191
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ПАСАЖИРСЬКОГО
АВТОТРАНСПОРТУ
2.1. Аналіз діяльності підприємств пасажирського автотранспорту
та передумови побудови фінансового механізму їх функціонування
Неправильно обрані концепції ринкових трансформацій у суспільстві та
непослідовність реформ призвели до втрати контролю держави над стратегічно
важливими сферами виробництва, зовнішньоекономічною діяльністю та джерелами
бюджетних надходжень, викликали спад виробництва, поглибили диспропорції,
загострили фінансову кризу та мали багато інших негативних
соціально-економічних наслідків. У свою чергу, економічна криза та зниження
життєвого рівня населення спонукали значне скорочення обсягів транспортних
послуг і створили ситуацію, коли пропозиція на ринку транспортних послуг стала
значно перевищувати попит. Соціально-економічне становище в Україні залишається
дуже складним. Набагато знизилась ділова активність у промисловості, сільському
господарстві, будівництві та на транспорті.
Падіння обсягів виробництва не могло не позначитися на стані магістрального
транспорту, що особливо відчувається на фоні загальносвітової транспортної
кон'юнктури. Світовий транспорт в цілому у 90-х роках ХХ ст. розвивався досить
успішно, але в Україні спостерігалися цілком протилежні тенденції.
Як зазначають вітчизняні дослідники Д. Богиня та Г. Волинський, за технічною
оснащеністю засобами виробництва і рівнем технології Україна на 50 років
відстає від розвинутих країн: 40 % основних фондів функціонує більше 20 років,
ще 40 % – від 10 до 20 років. Ступінь їх зносу становить 43 %, а для
промисловості і капітального будівництва відповідно 48 % та 61 % [25]. У
транспортній галузі має місце значний спад обсягів перевезень, критичного рівня
досяг фінансовий стан галузі, зношується матеріально-технічна база, що
призводить до зростання потреб у реконструкції, ремонті та технічному
обслуговуванні, відбувається скорочення транспортних парків, оскільки старі
пасажирські автобуси виходять з експлуатації, а нові практично не надходять.
Парк автомобільного транспорту потребує значних змін шляхом збільшення його
кількості, створення оптимальної структури за пасажиромісткістю і переведення
його на споживання екологічно ефективних видів палива. Великий відсоток
збиткових підприємств у загальній їх кількості, а також їх зростання говорить
про критичний стан галузі.
В таблиці 2.1 наведені основні показники діяльності автотранспортних
підприємств за роками, аналіз яких дозволяє оцінити загальну ситуацію, що
склалася в галузі.
Проведений аналіз стану галузі автотранспорту свідчить про поступовий її
занепад [194]. Пасажирооборот з 1990 по 2003 роки скоротився на 46 %, в тому
числі пасажирооборот на автотранспорті скоротився майже на 56 %. Причинами
цього стали:
скорочення кількості маршрутів в приміському сполученні у 2,5 раза, у
міжміському – у 2,1 раза (за даними Державтотрансндіпроекту);
скорочення кількості рейсів майже в 1,6 раза;
зниження життєвого рівня населення і, як наслідок, скорочення платоспроможного
попиту на послуги автотранспортних підприємств.
Проте в умовах падіння головного показника обсягу роботи транспортної системи,
її внутрішня структура в цілому залишається незмінною, зберігаючи лідируюче
місце за автомобільним транспортом, питома вага якого в 2003 р. склала 87,11 %.
Автомобільний транспорт лідирує не тільки за питомою вагою пасажирських
перевезень в країні, але й за темпами ринкових перетворень. Починаючи з 1993
р., Міністерство транспорту проводить цілеспрямовану політику роздержавлення
підприємств автотранспорту, і цей процес найбільш інтенсивно проходив на
автотранспорті загального користування. До 2000 р. було практично завершено
процес приватизації державних підприємств і зараз тут працює понад 70 тисяч
зареєстрованих транспортних операторів [18].
Таблиця 2.1
Основні показники роботи автотранспорту України у 1990-2003 рр.
(за даними Державного комітету статистики України)
Найменування
показника
Роки

1990
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
Пасажирооборот транспорту загального користування, млрд. пас.-км

Всі види транспорту
225,5
120,2
116,1
111,3
109,9
108,2
113,6
113,4
117,2
121,2
в т.ч. автомобільний
90,3
34,8
34,8
27,3
26,3
26,8
29,3
30,9
36,0
40,1
Відправлення (перевезення) пасажирів за видами сполучення окремими видами
транспорту, млн. пасажирів

Всього автобусне сполучення
8331
3483
3305
2512
2403
2502
2604
2722
3068
3297
Міжміське сполучення
461
215
202
176
149
149
154
174
167
178
В т.ч. автобуси
311
131
126
107
95
97
97
116
114
114
Внутрішньо-міське сполучення
11304
4924
5180
5859
6435
6640
6499
6397
6429
6414
В т.ч. автобуси
5394
2187
2273
1704
1603
1731
1789
1946
2262
2494
Приміське сполучення
3212
1677
1385
1147
1165
1122
1174
1086
1115
1119
В т.ч. автобуси
2626
1165
906
701
705
674
718
660
692
689
Індекси обсягу відправлення (перевезення) пасажирів транспортом загального
користування, % відносно 1990 року

Всі види транспорту
100
46
45
48
52
53
52
51
51
51
Автомобільний (автобуси)
100
42
40
30
29
30
31
33
37
40
Середньомісячна заробітна плата працівників за галузями економіки

Всього
Крб.
Грн.

244
73
126
143
153
178
230
311
Транспорт
258
90
160
167
196
235
340
480
Автомобільний транспорт
251
63
109
118
127
133
161
216
Дефіцит фінансових ресурсів викликаний великою часткою пас