Вы здесь

Особливості прояву пост травматичних стресових розладів у працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України.

Автор: 
Садковий Володимир Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002284
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ТА МЕТОДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
У цьому розділі дається обґрунтування використаних у дисертації методів
дослідження, етапів його організації та вибірки досліджуваних, які брали в
ньому участь.
2.1. Побудова дослідження й загальна характеристика учасників дослідження
Робота над дисертаційним дослідженням проводилася в кілька етапів.
Перший етап полягав у постановці завдань, виборі методів дослідження й аналізі
літературних джерел.
На другому етапі проводилося емпіричне дослідження пожежників-рятівників
зведених загонів під час участі їх у ліквідації надзвичайної ситуації з метою
визначення виникнення у них тензійних станів. За результатами цього дослідження
була виділена група «підвищеного ризику», представники якої брали участь у
подальшому нашому дослідженні. Також на цьому етапі проводилося дослідження
пожежників-рятівників, що становили контрольну групу.
На третьому етапі у представників виділеної групи «підвищеного ризику» ми
діагностували наявність посттравматичних стресових розладів і з'ясовували
особливості їхнього прояву саме у працівників пожежно-рятувальних підрозділів.
Четвертий етап включав кількісну й аналітичну обробку отриманих даних,
написання тексту дисертації, формулювання висновків і рекомендацій.
Другий етап дослідження проводився безпосередньо в зоні ліквідації надзвичайної
ситуації, що трапилась 6 травня 2004 року в Мелітопольском районі Запорізької
області. Для ліквідації сформованої надзвичайної ситуації було залучено більше
300 чоловік особового складу зведених загонів міст Запоріжжя й Мелітополя. На
цьому етапі нами було обстежено 150 пожежників-рятівників, з яких ми відібрали
62 чоловіки, які брали участь у подальших дослідженнях.
До цієї вибірки були включені чоловіки віком від 28 до 30 років, що мають стаж
роботи в пожежних частинах 5-9 років. Практично всі (крім чотирьох чоловік)
мали родину й середню, середню спеціальну й 23 % - вищу освіту. Зазначені особи
склали експериментальну групу.
Контрольна група формувалася за аналогічними вимогами: кількість людей у ній -
60, вік й освітній рівень приблизно той же. До контрольної групи увійшли
пожежники-рятівники із шести районних пожежних частин м. Харкова. Таким чином
загальна кількість учасників дослідження за групами становила 210 чоловік.
Крім того, у дослідженні взяли участь експерти – співробітники
пожежно-рятувальних управлінь у Харківській і Запорізькій областях, що
прослужили не менш 10 років і виконують функції керівників різного рівня: від
районного до обласного. До групи експертів також входили п'ять чоловік
професійних психологів. Разом група експертів-фахівців складалася з 15
чоловік.
Третій етап дослідження був проведений через місяць після закінчення
пожежно-рятувальних робіт у Запорізькій області.
Із огляду на основне завдання нашого дослідження – з’ясувати особливості прояву
посттравматичних стресових розладів у пожежників-рятівників, ми розуміли, що
для цієї мети необхідне порівняння їх з особами з інших служб, у яких також
діагностовано прояв аналогічних постстресових реакцій. Для реалізації цього
завдання ми використали дані дисертаційної роботи Т.П.Паронянца [104]. У цій
роботі ним були вивчені постстравматичні стресові розлади, що проявляються у
працівників ОВС України, які в складі спецпідрозділів ОВС брали участь у
бойових діях у колишній Югославії.
Т.П.Паронянц досліджував цих осіб через місяць після повернення із зони бойових
дій, тобто в той же термін, що й у нашій роботі. Позитивним також виявилося те,
що цей автор використав цілий ряд тих же методів, які застосовувалися й у
нашому дослідженні. Саме ця обставина, з одного боку, дає можливість
порівнювати кількісні дані, отримані в міліціонерів, з пожежниками-рятівниками.
А, з іншого боку, це дозволяє визначити особливості прояву цього синдрому в
останніх, що необхідно для вирішення поставленого завдання.
Крім того, для порівняльного аналізу були використані дані, отримані в
дисертаційній роботі С.В.Харченко [145]. Вона вивчала особливості прояву
симптомів посттравматичного стресового синдрому у ветеранів війни в
Афганістані. У нашому дослідженні для порівняння зі змінами в психіці
пожежників-рятівників ми використали дані С.В.Харченко, отримані нею у двох
групах: перша група – це ветерани війни, у яких були виявлені порушення в
психіці, що діагностуються як посттравматичні стресові розлади; а друга група –
це теж ветерани війни, але із хронічними змінами особистості, які виникли
внаслідок перенесеної катастрофи.
С.В.Харченко вивчала прояви симптомів посттравматичних стресових розладів у
осіб з обох зазначених груп у 2000-2001 роках, тобто через кілька років після
закінчення війни. Для порівняння кількісних даних із нашими ми брали тільки ті,
які були отримані за допомогою аналогічних методів дослідження.
2.2. Обґрунтування методів дослідження
Екстремальні й надзвичайні ситуації, у яких доводиться працювати працівникам
пожежно-рятувальних підрозділів із психологічних позицій характеризуються
сильним впливом, що травмує, психіку цієї категорії працівників.
Аналіз літератури про використовувану методичну базу для діагностики й
визначення ступеня прояву посттравматичних стресових розладів, що виникають
внаслідок дії професійних стресогенних факторів, показав, що певні методики із
цією метою застосовувалися в системі правоохоронних органів, спецпідрозділів,
підрозділів пожежної охорони.
На наш погляд, для дослідження необхідно було, насамперед, підібрати такі
методики, які дозволяють оцінити вплив різних факторів професійної діяльності
саме у пожежників.
Така методика була розроблена