Вы здесь

Ріст, будова та формоутворення кісток скелета під впливом загального опромінення та солей важких металів (анатомо-експериментальне дослідження).

Автор: 
ПОГОРЄЛОВ МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002297
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Проведені в 1989-1992 році Новомосковські експедиції виявили підвищення
радіаційного фону на 15-20% та збільшення концентрації в воді та ґрунті міді,
цинку, хрому, марганцю і свинцю на 60-80% в Шосткинському, Середино-Будському
та Ямпільському районах Сумської області [33].
З метою вивчення росту та формоутворення довгих кісток скелета в умовах
опромінення та навантаження солями важких металів проведено дослідження на 372
безпородних щурах-самцях 4-місячного віку масою 100-150г, що знаходилися в
стаціонарних умовах віварію. Ці тварини відмічаються однотипними реакціями на
вплив різноманітних середовищних чинників та безперервними процесами росту
кісток скелета, що дає можливість прослідкувати особливості росту, будови та
формоутворення кісткової системи на всіх етапах дослідження.
Перед початком експерименту тварин оглядали, враховуючи їх локомоторну
активність та стан шкіряного покриву. Після відбраковки щурів з аномаліями
поведінки тварин вводили в експеримент. Під час дослідів у віварії
підтримувалася постійна температура, тварини отримували належний догляд.
Постановка експерименту здійснювалася згідно з Правилами проведення робіт з
експериментальними тваринами [57]
В залежності від виду та режиму дії несприятливих чинників усі тварини були
поділені на V серій (табл. 2.1).
I серія (90 щурів) - загальне опромінення на установці "Rocus" (енергія квантів
- 1,25 МеВ, потужність дози - 60 Р/хв.) протягом місяця в сумарній дозі 0,1 Гр.
Перша група тварин (R1+С1) одночасно отримувала з питною водою солі цинку
(ZnSO4 x 7H2O) – 5мг/л та міді (CuSO4 x 5H2O) – 1 мг/л (Ямпільський район).
Друга група тварин (R1+С2) отримувала солі марганцю (MnSO4 x 5H2O) - 0,1мг/л,
свинцю (Pb(CH3COO)2) – 0,1мг/л та міді (CuSO4 x 5H2O) – 1 мг/л
(Средино-Будський район) Третя група тварин даної серії (R1+С3) протягом місяця
отримувала солі цинку
Таблиця 2. 1
Розподіл піддослідних тварин
І серія
Строки спостереження
група
1 доба
1 тиждень
2 тиждень
3 тиждень
4 тиждень
R1+C1
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
R1+C2
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
R1+C3
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
ІІ серія
Строки спостереження
група
1 доба
1 тиждень
2 тиждень
3 тиждень
4 тиждень
R2+C1
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
R2+C2
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
R2+C3
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
ІІІ серія
Строки спостереження
група
1 доба
1 тиждень
2 тиждень
3 тиждень
4 тиждень
R3+C1
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
R3+C2
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
R3+C3
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
ІV серія
Строки спостереження
група
1 доба
1 тиждень
2 тиждень
3 тиждень
4 тиждень
R1+C3+CR
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
R2+C3+CR
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
R3+C3+CR
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
6 тварин
V серія
[контроль]
4 місяці
5 місяців
6 тварин
6 тварин
(ZnSO4 x 7H2O) – 5мг/л, хрому (K2Cr2O7) – 0,1мг/л і свинцю (Pb(CH3COO)2) –
0,1мг/л (Шосткинський район).
II серія (90 щурів) - опромінювалася протягом місяця в сумарній дозі 0,2 Гр.
Перша група тварин (R2+С1) додатково отримували з питною водою солі важких
металів Ямпільського району, друга група (R2+С3) - Средино-Будського району і
третя група (R2+С3) - Шосткинського району.
III серія (90 щурів) - опромінення в сумарній дозі 0,3 Гр протягом місяця. Дана
серія розбита на три групи (R3+С1, R3+С2, R3+С3) відповідно до вживання з
питною водою солей Ямпільського, Средино-Будського та Шосткинського районів.
IV серія (90 щурів) - корекція морфофункціональних змін в кістковій системі
препаратом "Ербісол", який вводили внутрішньом'язево в дозі 0,2 мл один раз на
добу протягом усього експерименту. В даній серії використовували тільки групи
тварин R1+С3, R2+С3, R3+С3, в яких спостерігаються найбільш виражені зміни.
V серія (12 щурів) -контрольна, яку склали інтактні щури віком 4 та 5 місяців
по 6 тварин у кожній групі. Цей термін відзначається максимальним ростом довгих
кісток. [141]
Група експериментальних та контрольних тварин забивалася під ефірним наркозом
шляхом декапітації через 1 день, 1, 2, 3 та 4 тижні після закінчення досліду.
На дослідження забиралися плечові, стегнові та великогомілкові кістки.
Для дослідження використовували такі методики:
Кістки зважували на аналітичних вагах з точністю до 1 мг та вимірювали
штангенциркулем за методикою W. Duerst [218] з точністю до 0,1 мм. Остеометрія
для довгих трубчастих кісток включала в себе наступні показники: найбільша
довжина кістки, найбільша ширина проксимального та дистального епіфізів,
найбільша ширина та передньо-задній розмір середини діафізу.
Гістологічне дослідження діафізу та наросткового хряща. Досліджувалися
дистальні наросткові хрящі плечової і стегнової кісток і проксимальний -
великогомілкової, за рахунок яких іде найбільший ріст кістки в довжину.[41, 72]
Для цього брали ділянки кісток із епіфізів та середини діафізу, фіксували в 10%
розчині нейтрального формаліну, проводили декальцинацію в розчині Трилону Б
протягом двох місяців, зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації та
заливали в целлоідин. Готували гістологічні зрізи товщиною 10-12 мкм та
забарвлювали їх гематоксилін-еозином та за Ван-Гізоном. [110]
Морфометрія діафізу проводилася за такими параметрами: площа діафізу, площа
кістковомозкової порожнини, ширина зон зовнішніх та внутрішніх генеральних
пластинок, ширина остеонного шару, діаметр остеонів та їх каналів. В
наростковому хря