Вы здесь

Системний аналіз становлення і формування медико-профілактичного факультету та гігієнічної науки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

Автор: 
Гринзовський Анатолій Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002313
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Програма, матеріали та методи досліджень
Програма дослідження сформована на основі методу системного підходу, а в
структуру проведеної роботи покладений принцип етапності (таблиці 4, 5). Метою
першого з них став добір джерел інформації та літератури з проблеми, в тому
числі матеріалів центрального державного архіву громадських об’єднань,
центрального державного архіву вищих органів влади та управління, державного
архіву Служби безпеки України, архівів м. Києва та музею історії медицини
України.
Другий етап був присвячений складанню найбільш повного опису шляху становлення
гігієнічної науки та розвитку системи підготовки фахівців профілактичного
профілю в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця. Приводом
до цього стали зміни у політичному устрої держави, у суспільній свідомості
наукової громадськості, раніше встановлені розбіжності, з різних причин
допущені окремими авторами. Це призводило до певних помилкових трактувань і
оцінок подій та діяльності гігієністів НМУ.
Метою третього етапу стало усунення однобічного висвітлення впливу
науково-педагогічної школи НМУ на розвиток вітчизняної медицини, що становило
одну з "білих плям" історико-медичного минулого України.
Методи досліджень.
В процесі вивчення та розробки історико-медичних питань, як і будь-якої
наукової проблеми, одним з перших необхідних компонентів виступає методологічне
забезпечення. І.П. Павлов зазначав: “Метод – самая первая, основная вещь. От
метода, от способа действия зависит вся серьезность исследования” [309].
Сьогодні наукова методологія в рамках існуючої системи пізнання дає можливість
осягати якісно нові, раніш невідомі властивості об’єктивного світу [56].
Серед усіх перипетій сучасної науки можливо найскладнішими виглядають проблеми,
споріднені з історією, її правом на істину [208]. Тому методологічні під-
Таблиця 4
Програма та обсяги проведених досліджень
Етапи
Напрямок діяльності
Обсяги досліджень
І. Збір інформації
Бібліотеки:
Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського,
Понад 1 000 одиниць зберігання
Державна наукова медична бібліотека України
Понад 1 200 одиниць зберігання
Бібліотека Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Понад 1 500 одиниць зберігання
Архіви:
Державний архів громадських об’єднань,
53 одиниці зберігання
Державний архів м. Києва,
Фонд університету св. Володимира
12 058 одиниць зберігання
Фонд вищих жіночих курсів
6 157 одиниць зберігання
Фонд Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
22 245 одиниць зберігання
Державний архів Київської області,
861 одиниця зберігання
Державний архів СБУ,
186 одиниць зберігання
Архів музею медицини,
35 одиниць зберігання
Архів Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
8 одиниць зберігання
ІІ. Вивчення та опрацювання інформації
З’ясування та аналіз впливу загально історичних подій на розвиток гігієнічної
галузі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Понад 420 одиниць зберігання
Визначення головних наукових напрямків діяльності гігієністів Національного
медичного університету імені О.О. Богомольця
Понад 18260 одиниць зберігання
Визначення етапів формування науково-педагогічних гігієнічних шкіл
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Понад 22870 одиниць зберігання
ІІІ. Аналіз та викладення отриманої інформації
Написання публікацій та дисертації, за темою “ Системний аналіз становлення
гігієнічної науки та формування медико-профілактичного факультету Національного
медичного університету імені О.О. Богомольця”, участь в науково-практичних
конференціях
За матеріалами дослідження 27 робіт, 8 статей у фахових наукових виданнях,
визначених ВАК України, 19 робіт в інших журналах, збірниках наукових праць,
матеріалів і тез з’їздів, конференцій.
ходи до вивчення та викладення історіографії мають бути різноманітними [249].
Взаємозв’язок і взаємодія багатьох методів дослідження дають найбільш позитивні
результати [312]. Кінцевим продуктом такого синтезу є рівень, де “ …методология
становится своего рода путеводителем по различным сферам научного исследования.
При этом обеспечивается связь элементов знания в процессе возникновения
последующих знаний из предыдущих” [319]. За думкою В.П. Петленка, максимальних
результатів можна досягти не тільки від диференціації наукових знань, а й від
їх широкої інтеграції [312]. Саме на цих положеннях сьогодні ґрунтується
міждисциплінарна методологія, яка стала доробком сучасної історіографії [249].
Завданням нашої роботи стояло відтворення історичної дійсності реально
пройденого шляху в світлі подій, що відбулися. У відтворенні історії медицини
необхідно обов’язково використовувати історичні методи досліджень, врахувати
розвиток медичних знань. Працюючи на стику двох наук, історія медицини змушена
загострювати свій меч с двох боків. Специфічних методів, які використовують
тільки історики медицини, немає [315]. Виходячи з цього, дослідник історії
медицини повинен володіти медичною методологією та термінологією, тобто мати в
своєму “багажі” медичні знання. В протилежному випадку неможливо адекватно
оцінити значення і вплив медичних відкриттів, досліджень, досягнень, проведення
тих чи інших організаційних змін в медичній галузі і т.п. на розвиток
загальноісторичних подій, а особливо в історії медицини.
Особлива складність аналізу матеріалів полягає в фрагментарності історичних
джерел та науково-історичних фактів, а досить часто в їх суб’єктивному
трактуванні та відображенні, яке сформувалось в різні періоди розвитку історії.
Творять історію особистості, кожна з яких має своє бачення, своє відношення до
загальних фактів і под