Вы здесь

Музичний документ: визначення поняття, класифі-кація та методика описування (на прикладі творчої спадщини композитора Ю.С. Мейтуса (1903-1997)

Автор: 
Тупчієнко-Кадирова Люція Георгіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002358
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Поняття музичного документа та формата описування. Можливості
гіпертекстових технологій для архівного описування музичних докуіментів
2.1. Музичний документ: деякі аспекти визначення та описування
Музичний документ розглядається нами як явище музичної культури. Тому, для
дослідження змістовного ядра архівної спадщини композитора, розглянемо
структуру сфери музики, яка у широкому розумінні збігається зі сферою музичної
культури.
Життя та діяльність українського радянського композитора Ю.С. Мейтуса повністю
вкладається у ХХ століття, тому для структурного аналізу ми взяли уявлення
даного століття про музику, що містяться у Музичній енциклопедії, Радянському
енциклопедичному словнику, частково також був використаний Короткий словник з
естетики [1216; 1217; 1179; 1190].
Основний принцип та деякі аспекти структурного розгляду інформації взяті з
роботи [1229]. Спочатку подаються цитати, потім – їх структурний аналіз, в
якому показані предмети та типи відносин (ТВ) між предметами (ТВ – у подвійних
дужках), поняття, яких немає у цитатах, але які логічно необхідні, – взяті нами
у квадратні дужки (про типи відносин див. детальніше [1262]).
Музика визначається як “вид мистецтва, який відображає дійсність і впливає на
людину засобом осмисленних та особливим чином організованих по висоті і в часі
звукових послідовностей, які складаються в основному із тонів (звуків певної
висоти)” [1216, С. 730]. Або музика визначається як “вид мистецтва, що
відображає дійсність у звукових художніх образах і активно впливає на психіку
людини” [1217, С. 841]. Таким чином, під музикою розуміється відображення
дійсності у звукових художніх образах, що активно впливають на психіку людини.
Звичайно, канал передавання/сприймання музики – слуховий, (є й інший канал
сприймання вібрацій – тілом людини, про що свідчить сприймання музики глухими,
коли вони відчувають вібрації звуку, але детально це нами не розглядається). І
далі із статті в енциклопедії [1216, С. 738]: “усе цінне, що створено у музиці,
залишається жити у вигляді творів, які складають класичну спадщину, і в якості
творчих традицій, які переходять (рос. “перенимаемых”) у наступні епохи”;
“музична діяльність людини розділяється на три основні різновиди: творчість
(див. Композиція), виконання (див. Виконання музичне) і сприйняття (див.
Психологія музична). Їм відповідають три етапи існування музичного твору:
створення, відтворення, слухання.” “Разом з такими видами діяльності, як
розповсюдження і пропаганда музики за допомогою різних засобів інформації,
наукове дослідження музики (див. Музикознавство, Етнографія музична, Естетика
музична), критика (див. Критика музична), підготовка кадрів, організаційне
керівництво і т.д., і відповідні ним заклади, суб`єктами цієї діяльності і
цінностями, які нею породжені, творчість, виконавство і сприйняття створюють
систему – музичну культуру суспільства” (МКС).
Структурний аналіз.
Музика – ((її родове явище)) – мистецтво;
музика – ((функція)) – ((відображати)) – дійсність, – ((впливати на)) – людину
– її психіку, людина – ((складова людини)) – психіка людини;
музика – ((суб’єкт (впливу)) – людина;
музика – ((засоби відображення)) – звукові, в основному, тонові послідовності,
звукові художні образи;
звукові тонові послідовності – ((характеристика)) – осмислені та особливим
чином організовані – ((спосіб організації)) по висоті і в часі;
музика – ((функція)) – передає емоції та пов’язані із почуттями узагальнені
ідеї;
музичні образи – ((засоби утілення)) – звуки;
музика – ((інші складові)) – часто використовує слово, засоби інших мистецтв,
музика – ((функція: сполучення)) – з хореографією: балет, танець; з театральним
мистецтвом: опера, оперетта, мюзікл, водевіль; з кіно;
музика – ((основні елементи та засоби виразності)): лад, ритм, метр, темп,
динаміка, тембр; мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка.
музика – ((складові)) – підрозділи музики: вокальна, інструментальна,
вокально-інструментальна;
музика – ((складові)) – розрізняють одноголосну (монодія) і багатоголосну
(гомофонія, поліфонія);
музика – ((роди та види)) – опера, симфонічна, камерна тощо;
музика – (жанри)) – героїчна опера, комічна опера, пісня, танець, марш,
симфонія, сюїта, соната тощо;
музика – ((форма існування)) – музичний твір або фрагмент;
музика – ((результати)) – твори (класична спадщина); творчі традиції;
музичний твір – ((етапи існування)), ((процеси)) – створення, виконання,
сприйняття;
твори – ((зберігаються));
творчі традиції – ((передаються)) – у майбутнє;
музична культура суспільства – ((складові)) – твори [власне музика, що звучить,
або яка записана], – музична діяльність, – відповідні цій діяльності заклади, –
відповідні цій діяльності суб`єкти, – відповідні цій діяльності цінності, –
творчі традиції;
музична діяльність людини – ((основні складові)) – творчість (композиція),
виконавство, сприйняття;
музична діяльність – ((складові)) – творчість (композиція), виконавство,
сприйняття, – розповсюдження та пропаганда музики (різними засобами
інформації), – наукове дослідження (музикознавство, етнографія музична,
естетика музична), – критика музична, – підготовка кадрів, – організаційне
керівництво та ін.
Додамо те, що лишилося поза цитат, наведених вище:
музика – ((сфера існування-сприймання)) – свідомість людини, – свідомість
суспільства;
музика ((специфіка виду мистецтва: основні складові)) – звукові художні образи,
звуковий канал сприйняття, образно-звуковий канал
створення-відтворення-сприйняття;
музика – ((етнічно-культурологічна сфера розгляду)) – західно-європейська
традиція;
музика – ((час уявлення)) – XX століття;
музика – ((с