Вы здесь

"Діагностичне значення показників метаболізму ліпідів і білків у пацієнтів з хронічними ураженнями печінки та щитоподібної залози"

Автор: 
Гук-Лешневська Зоряна Орестівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002420
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Набір та обстеження хворих проводилось на клінічних базах кафедри
факультетської терапії впродовж 2000 – 2004 років (у терапевтичному відділенні
1 МКЛ ім. Князя Лева, терапевтичній клініці 1120 ЦВКГ, терапевтичному
відділенні 5-ї лікарні м. Львова), в інфекційній клінічній лікарні м. Львова,
Львівському обласному ендокринологічному диспансері, ІІІ хірургічному
відділенні Львівської обласної клінічної лікарні.
Для вивчення клініко-лабораторних особливостей перебігу хронічних уражень
печінки різної етіології обстежено 144 хворих з ознаками ураження печінки.
Вивчено клініку та частоту виявлення хронічних вірусних гепатитів у 66 хворих
на автоімунний тироїдит.
Вивчено клініку і частоту ураження щитоподібної залози у 19 хворих на хронічний
вірусний гепатит С та 20 інфікованих HCV хворих на гемофілію.
Для вивчення і порівняння гістологічних та клініко-лабораторних ознак ураження
печінки обстежено 20 хворих.
Контрольну групу становили 24 практично здорових волонтерів віком від 18 до 25
років, яким проведено повний комплекс обстежень, як в основних групах.
2. 1. Загальна характеристика обстежених хворих.
Алгоритм обстеження хворих з ознаками ураження печінки включав аналіз
анамнестичних даних (паління тютюну, перенесені гемотрансфузії, тривала
інфузійна терапія, ін’єкційна наркоманія, оперативні втручання, донорство,
частий контакт з кров’ю, пов’язаний із професією, екстракції зубів, вживання
гепатотоксичних ліків, робота із токсичними речовинами; надуживання алкоголю за
анкетою CAGE [103, 111]), аналіз скарг, повне фізикальне обстеження для
верифікації клінічного діагнозу і комплекс лабораторних та інструментальних
досліджень: визначення маркерів вірусних гепатитів В і С, синдрому цитолізу,
холестазу, альбумін- і протромбінсинтезуючої функції печінки, фракцій
глобулінів, СРП, фібриногену та загальних ознак запалення (лейкоцитозу та
підвищення ШОЕ). Пацієнтам проводилось визначення загального рівня холестерину,
холестерину ліпопротеїнів низької густини (ХС-ЛНГ), холестерину ліпопротеїнів
дуже низької густини (ХС-ЛДНГ), холестерину ліпопротеїнів високої густини
(ХС-ЛВГ), тригліцеридів; титрів антитіл до щитоподібної залози, гормонів ЩЗ:
тироксину, трийодтироніну, тиротропного гормону. При встановленні діагнозу
враховували дані ультрасонографічного дослідження печінки, підшлункової залози,
щитоподібної залози, фіброгастродуоденоскопії, електрокардіографії,
ехокардіографії, морфологічного дослідження біоптатів печінки (проводили за
показаннями).
144 пацієнти були розділені на 4 групи, відповідно до встановленого діагнозу.
Перша (I) включала 54 хворих із хронічними вірусними гепатитами В і С. Друга
група (ІІ) - 54 пацієнти з алкогольною хворобою печінки - хворі з
клініко-лабораторними ознаками ураження печінки, надуживанням алкоголю за
анкетою CAGE [98, 106] та відсутніми маркерами вірусних гепатитів. У третю
(ІІІ) групу увійшло 13 хворих із ураженням печінки вірусної етіології, які
надуживали алкоголь. До четвертої (IV) зараховано 23 обстежених із різним
ступенем підвищення амінотрансфераз, ознаками жирового гепатозу при
сонографічному дослідженні, які не надуживали алкоголь, не мали маркерів
вірусних гепатитів, гемохроматозу та інших хвороб печінки - хронічні
неалкогольні і невірусні активні гепатити.
У групі 144 обстежених було 107 чоловіків (74 %) та 37 жінок (26 %). Розподіл
пацієнтів за статтю і віком у групах показаний на рисунках 2.1, 2.2, 2.3 і 2.4.
У хворих на ХВГ (І група) та на АХП (ІІ група) при розподілі за статтю
переважали чоловіки (рис. 2.1, 2.2). Серед хворих цих груп найбільше було людей
зрілого та середнього віку.
Рис. 2.1 Розподіл хворих на ХВГ за віком та статтю.
Рис. 2.2 Розподіл хворих на АХП за віком та статтю.
Серед пацієнтів з вірусним ураженням печінки, які надуживали алкоголь (ІІІ
група), жінок не було (рис. 2.3.). При розподілі за віком переважали люди
зрілого віку.
Рис. 2.3 Розподіл хворих на ХВГ, які надуживали алкоголь, за віком та статтю.
У хворих на ХНАГ (ІV група) було найбільше людей молодого, зрілого та похилого
віку (рис. 2.4). У цій же групі майже половину пацієнтів (48 %) становили
жінки.
Рис. 2.4 Розподіл хворих на ХНАГ за віком та статтю.
За тривалістю хвороби пацієнти обстежених груп різнилися між собою (рис. 2.5).
У найбільшої кількості пацієнтів всіх груп хвороба тривала 2-6 років.
Тривалість хвороби більше 11 років виявлялась із найчастіше у хворих ІІІ групи,
а 7-10 років – в ІІ групі.
Рис. 2.5. Розподіл хворих на ХВГ (І), АХП (ІІ), ХВГ, які надуживали алкоголь
(ІІІ), та ХНАГ (ІV) за тривалістю хвороби.
Як видно із табл. 2.1, при розподілі за віковими групами обстежених з АІТ (66
хворих) та ХВГ С (19 хворих) переважає кількість хворих зрілого (30 - 44 роки)
та середнього віку (45 - 59 років). Наймолодшими за віковою структурою були
хворі на гемофілію, інфіковані вірусом гепатиту С. 50 % серед них становили
діти і підлітки (10 - 17 років) та молоді люди (18 - 29 років).
Таблиця 2.1
Вікова структура обстежених пацієнтів
Вік
Хворі на АІТ
Хворі з хронічним ВГС
Хронічний ВГС
гемофілія+HCV
абс.
абс.
абс.
10-17 років
5,3
30
18-29 років
13
19,7
5,3
20
30-44 років
20
30,3
10
52,6
40
45-59 років
28
42,5
26,3
60-74 років
4,5
10,5
Всього
66
100
19
100
20
100
Середній вік,
M±m
40 ± 2
42 ± 2
29 ± 3
Середній вік пацієнтів, у яких вивчали клініко-гістологічні паралелі
пошкодження печінки (20 осіб), становив 57 ± 2 роки. Серед хворих було 65 %
жінок та 35 % чоловіків. При розподілі