Вы здесь

Технологія підготування насіння соняшнику із застосуванням дисперсних мінералів

Автор: 
Максімова Ірина Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002588
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І ОБЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ УМОВ ЗБЕРІГАННЯ СОНЯШНИКУ
2.1. Загальний план робіт з вивчення умов зберігання насіння соняшнику
До якості сировини, що заготовляють підприємства стандартом передбачені певні
вимоги [48], а саме ГОСТ 22391-89 ставить вимоги при заготівлі та постачанні:
вологість соняшнику – 7,0%;
сміттєві домішки -- 1,0%;
олійні домішки -- 3,0%;
зараження шкідниками -- не допускається .
Для соняшнику, що заготовлюється оліє-жировими підприємствами встановлені
наступні показники. Вологість (по зонах вирощування культури): для Південної
зони – 15,0%; для Центральної зони – 17,0%; для Північної зони – 19,0%.
Вологість для всіх зон, не менше 6,0%;
сміттєві домішки, не більше 10,0%;
олійні домішки, не більше 7,0%;
кислотне число олії, не більше 3,5 мг КОН.
Насіння соняшнику в залежності від кислотного числа жиру ділять на три класи:
вищий, перший, другий.
Таблиця 5
Клас
Кислотне число жиру, мг NaOH, для насіння
що заготовлюється
що постачається
Вищий
ІІ
Не більше 0.8
0.9-1.5
1.6-3.5
Не більше 1.3
1.4-2.2
2.3-5.0
Для збереження якості соняшнику на оліє-жирових комбінатах встановлюється
систематичний контроль за температурою, вологістю насіннєвої маси і оточуючого
середовища, кислотним та пероксидним числом олії, наявністю домішок,
органолептичними показниками якості насіння та зараженістю. Контроль проводять
по кожній окремій партії. Оцінку якості насіння проводять по середній пробі,
сформованій у відповідності з ГОСТ 10852-86 [69].
Схематично план робіт по контролю якості насіннєвої маси можна представити у
вигляді схеми, на якій показана послідовність виконання дослідів (схема 2).
Схема 2

2.2 Основні параметри, що контролюються в процесі
відлежування соняшникового насіння
До основних параметрів, що контролюються в процесі зберігання на оліє-жирових
комбінатах є: температура; вологість соняшникової маси і в приміщенні; кислотне
та пероксидне число; вміст жиру; наявність сміттєвих домішок та їх склад;
сипучість насіннєвої маси; наявність мікрофлори та її склад.
Зниження якості під час відлежування завжди виявляється в підвищенні
температури матеріалу, що зберігається. Підвищення температури може бути
викликано диханням соняшнику, а також життєдіяльністю мікроорганізмів при
одночасному переході вологи в сировину.
Процес дихання насіннєвої маси починає рости лавиноподібно, як тільки перевищує
поріговий показник [41] . Його ще більше підсилює і саме виникаюче при цьому
тепло.
Температура – один з найважливіших параметрів, що контролюється за допомогою
вимірювальної техніки. При збереженні в промислових умовах температурна хвиля в
насіннєвій масі від верхніх шарів до нижніх розповсюджується дуже повільно в
силу низької теплопровідності [75]. Тому температура в середньому шарі насипу
практично залишається незмінною довгий час. Таким чином, відбувається поступове
прогрівання насіннєвої маси в силосі влітку (низькі температури утримуються в
середніх та нижніх шарах насіння) і досить повільне охолодження насіння з
настанням зими (утримується літнє тепло). Необхідно мати на увазі, що швидкість
зміни температури в насіннєвій масі залежить і від виду зерносховищ [76]. При
збереженні в складі, де висота насипу насіннєвої маси значно менша і вона більш
доступна дії атмосферного повітря, температура змінюється значно швидше, ніж в
досить герметичних силосах елеватора, де насіннєва маса захищена стінами, які
мають погану теплопровідність. Тому при збереженні в силосах найбільші
температурні зміни відбуваються на ділянках, які безпосередньо стикаються з
повітрям надсилосного і підсилосного приміщень. У внутрішніх силосах елеватора
температура насіннєвої маси більш постійна, ніж в зовнішніх [39,76].
У весняно-літній період збереження, а також при переході від осені до зими
спостерігаються великі коливання температури між окремими шарами насіннєвої
маси. Це може привести до конденсації вологи в окремих ділянках та спалах в
масі насіння фізіологічних процесів [22,24,37,38,39,77].
З точки зору збереження соняшникової маси низька тепло- та
температуропровідність мають як позитивний, так і негативний вплив. Позитивний
вплив низьких тепло- та температуропровідності полягає в тому, що вони
дозволяють при правильно організованому режимі зберігати низьку температуру
навіть в теплу пору року. Понижена температура сповільнює або призупиняє всі
фізіологічні процеси, що протікають в насіннєвій масі (дихання насіння,
життєдіяльність мікроорганізмів та шкідників тощо) і тим самим консервує її.
Негативний вплив низьких тепло- та температуропровідності полягає в тому, що
при сприятливих умовах для життєдіяльності насіння, мікробів та шкідників
тепло, що виділяється ними, може затримуватися в насіннєвій масі і приводити до
підвищення її температури, іноді і до самозігрівання [76].
З підвищенням температури інтенсивність дихання соняшнику при збереженні
збільшується. Але це відбувається до певної межі, за якою в результаті впливу
підвищеної температури інтенсивність дихання послаблюється, всі інші життєві
функції сповільнюються, клітини відмирають, і насіння, як живий організм, гине.
В умовах низьких температур інтенсивність дихання різко падає. Таким чином,
температурний фактор значно впливає на стійкість насіння при збереженні.
Своєчасне пониження температури насіннєвої маси – один з найважливіших засобів
зниження інтенсивності її дихання, який широко використовується в практиці
збереження [6,12,39,77].
Температуровологопровідність – це переміщення вологи в