Вы здесь

Променеві методи у дослідженні формування дистракційного регенерату кісток кінцівок при їх подовженні у дітей

Автор: 
ЛИСЕНКО НАТАЛЯ СЕРГІЇВНА
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002627
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика пацієнтів
Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань в дисертаційній роботі
нами проведено вивчення результатів клінічних, рентгенологічних і лабораторних
досліджень у 140 хворих дітей віком 4-18 років (середній вік – 10,8±3,3 років)
з вродженими та набутими укороченнями та деформаціями довгих кісток кінцівок,
які знаходилися на обстеженні та хірургічному лікуванні в інституті патології
хребта і суглобів ім. проф. М.І.Ситенка АМН України. Серед досліджуваних
пацієнтів було 65 хлопчиків (46,4%) і 75 дівчаток (53,6%).
Усім хворим проводилось загальне клінічне (скарги, анамнез, об’єктивні дані
тощо) та лабораторне дослідження.
Розподіл хворих з вродженими та набутими укороченнями за віком і локалізацією
уражень представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл хворих за віком і локалізацією укорочень.
Локалізація
Нижня кінцівка
Верхня кінцівка
Всього
Вік хворих
4-10 років
11-18 років
4-10 років
11-18 років
Вроджені
20
22
14
26
82
Набуті
12
18
20
58
Всього
32
40
22
46
140
З вродженими укороченнями та деформаціями кісток кінцівок кількість хворих була
більшою – 82 чол. (58,6%), ніж з набутою – 58 чол. (41,4%). Число пацієнтів з
ураженням нижньої кінцівки переважало над кількістю дітей з ураженням верхньої
– 72 (51,4%) і 68 (48,6%) відповідно.
Компресійно-дистракційний остеосинтез у 102 хворих (72,9%) проводили за
допомогою стержневого АЗФ, у 38 пацієнтів (27,1%) - спицевим АЗФ Ілізарова.
Розподіл хворих за локалізацією, етіологією укорочень і віком із різними
апаратами зовнішньої фіксації представлено у таблицях 2.2 і 2.3.
Таблиця 2.2.
Розподіл хворих за локалізацією, етіологією укорочень і віком (стержневий
АЗФ).
Локалізація
Нижня кінцівка
Верхня кінцівка
Всього
Вік хворих
4-10 років
11-18 років
4-10 років
11-18 років
Вроджені
17
16
10
14
57
Набуті
10
12
17
45
Всього
27
28
16
31
102
Таблиця 2.3.
Розподіл хворих за за локалізацією, етіологією укорочень і віком (апарат
Ілізарова).
Локалізація
Нижня кінцівка
Верхня кінцівка
Всього
Вік хворих
4-10 років
11-18 років
4-10 років
11-18 років
Вроджені
25
Набуті
13
Всього
11
12
38
Як видно з таблиць 2.2, 2.3, незалежно від типу використованого АЗФ переважала
кількість хворих з вродженими вкороченнями та деформаціями кінцівок – 55,9%
серед пацієнтів із стержневим АЗФ і 65,8% - серед хворих з АЗФ Ілізарова.
Кількість дітей віком 11-18 років, яким остеосинтез виконували стержневим
апаратом, переважала над кількістю пацієнтів молодшого віку: 57,8% і 42,2%
відповідно. При остеосинтезі спицевим АЗФ істотної різниці в кількості
пацієнтів різних вікових груп не виявлялось – аналогічно 52,6% і 47,4%. Деяку
перевагу мали вкорочення та деформації нижньої кінцівки у порівнянні з верхньою
в пацієнтів, яким використовували стержни: 54,9% і 46,1% відповідно. У хворих з
АЗФ Ілізарова відмічалась зворотня тенденція: кількість хворих з патологією
нижньою кінцівки дещо менша в порівнянні з верхньою: 44,7% і 55,3% відповідно.
Розподіл хворих із вродженими та набутими захворюваннями опорно-рухового
апарату, які викликали укорочення та деформації кісток кінцівок, за віком та
статтю представлений в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4.
Розподіл хворих за віком і статтю залежно від етіології вкорочень і деформацій.
Вроджені захворювання
Вік і стать пацієнтів
Всього
4-10 років
11-18 років
Хлопчики
Дівчатка
Хлопчики
Дівчатка
Локальні аномалії розвитку
10
16
12
12
50
Екзостозна хондродисплазія
12
Інші хрящові дисплазії
10
18
Фіброзна дисплазія
Набуті захворювання
Травми
11
25
Запальні захворювання (остеомієлит, остеоартрит)
27
Рахіт
Акушерський параліч
Всього
24
30
41
45
140
Серед вроджених захворювань опорно-рухової системи, які призвели до укороченнь
та деформацій кінцівок, локальні форми аномалій розвитку кісток кінцівок
спостерігались у 50 хворих, екзостозна хондродисплазія – у 12, серед інших
хрящових дисплазій на долю дисхондроплазії (хвороби Ольє) припадало 5 випадків,
ахондроплазію – 4, дисплазію кульшового суглобу та епіфізарну дисплазію – 6,
гіпохондроплазію – 3; вкорочення і деформація кінцівки на тлі фіброзної
дисплазії зустрічались в 2 пацієнтів.
Як видно з таблиці 2.4, серед вроджених захворювань кісток, які призводять до
їх вкорочень та деформацій, перевагу мають локальні аномалії розвитку та
екзостозна хондродисплазія – 50 (35,7%) і 12 (8,6%) хворих відповідно. Серед
набутої патології майже однакова кількість хворих з посттравматичними та
післязапальними вкороченнями кісток – 25 (17,9%) і 27 (19,3%) хворих
відповідно.
На локальні аномалії розвитку верхньої або нижньої кінцівки страждали 50
(35,7%) пацієнтів, дівчатка частіше – 28 (20,0%), ніж хлопчики - 22 (15,7%).
Оперативне лікування при даному виді дисплазії переважно проводилось у віковій
групі до 10 років – 27 (54,0%) чол. Екзостозна дисхондроплазія переважала у
дітей старше 10 років – 8 (66,7%) хворих з 12.
Посттравматичні укорочення та деформації у 3 рази частіше спостерігалися у
дітей старше 10 років, тобто середнього та старшого шкільного віку, у
порівнянні з групою до 10 років – 18 (72,0%) і 7 (28,0%) дітей відповідно.
Серед усіх пацієнтів з посттравматичним генезом ураження кінцівок переважали
хлопчики як до, так і старше 10 років – 17 (68,0%); кількість дівчаток з цієї
групи складала 8 (32,0%). Запальні захворювання кісток і суглобів майже з
однаковою частотою уражають дітей будь-якої статі та вікової групи. Деяка
перевага в п