Вы здесь

Статистичне вивчення природного відтворення населення Чернівецького регіону.

Автор: 
Черничук Любов Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002649
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

2.1. Аналіз кількісного та якісного складу населення регіону

Глибокому та розширеному статистичному і науковому вивченню чисельності населення та його відтворення в державному та регіональному масштабах потрібно надавати найважливішого значення як показнику і як чиннику соціально-економічного та екологічного стану, оскільки на цій підставі мають закладатися основи соціально-демографічної політики, державних та регіональних програм.
Чисельність населення - це не лише кількість людей, а й гранична потенційна кількість років, які можуть прожити ці люди в наступному календарному році; крім того, це потенційна кількість новошлюбних, новорозлучених (серед людей відповідного віку) та ново мігрантів. Потрібно цю здатність одного числа подати у вигляді значної, пов'язаної між собою сукупності, використовувати дуже широко. Визначення абсолютної кількості населення та всіх елементів природного руху є необхідною умовою економічно обґрунтованого господарювання в кожному регіоні та в державі в цілому.
Для аналізу динамічного ряду чисельності Чернівецької області було обрано період 1940-2003 роки. Тобто час існування самої області в сучасних територіальних межах. Це необхідно для більш точного дослідження змін в чисельності населення та його структурі. В 1940 році населення новоствореної тоді Чернівецької області складало 812,3 тис. чоловік, з яких 79,4% становило сільське населення (рис.2.1).
Велика Вітчизняна Війна зумовила значне зниження чисельності населення (в 1,5 разів), лише в 1970 році його чисельність зрівнялась з довоєнним рівнем. В цілому з післявоєнного періоду і до 1989 року спостерігається зростання чисельності населення області, але при цьому досить важливим є те, що чисельність сільського населення, починаючи з 1950 року, залишається сталою, коливання становлять 2-5%. За цей же період значно зросла чисельність міського населення - у 2,4 рази, що зумовлено розвитком промисловості, зростанням потреби в робочій силі і, як наслідок, міграцію населення з сільської місцевості у міста. І в 2003 році чисельність населення становила 938,5 тис. чол. із нього лише 57,7% є жителі сільської місцевості.
Починаючи з 1989 року спостерігається зниження чисельності населення (рис. 2.2) і в 2003 році його чисельність зменшилась до 917,6 тис. чол., що на 23,4 тисяч (2,5%) менше ніж у 1989 році.
Але при цьому чисельність сільського населення за аналізований період знизилась на 1,3 тис. чоловік (0,3%), а міського на 22,1 тис. чол. (5,6%). За рахунок цього зросла частка сільського населення на 1,3 п.п. і в 2003 році становила 59,2% всього населення. В цілому кількість сільського населення перевищує міське в 1,5 рази.
Це пояснюється тим, що починаючи з 90-х років почався перехідний період, який заключався в переході від соціалізму, адміністративно-командної системи до ринкових відносин. Тому для аналізу закономірностей розвитку регіону необхідно порівняти соціальні, економічні, демографічні процеси на самому початку перехідного періоду, коли вони ще носять відбиток минулої епохи, з цими ж процесами у сучасний період, коли припинилось різке падіння економіки. Тому аналізуючи динаміку та прогнозуючи перспективу, було вирішено 1989 рік взяти за початок динамічного ряду, а 2003 рік, як кінцевий.
Зміна економічного рівня в країні особливо гостро відчутна у містах, де зупиняються промислові підприємства, тому сьогодні відбувається міграція населення з міст. За рахунок зниження чисельності міського і зростання сільського населення відбулись зміни у структурі населення, коли в 1989 році міське населення становило 42,1%, то в 2003 році - 40,8%.
Дану ситуацію можна пояснити економічними реформами в державі. В 1990-1995 роках передбачалось піднесення села і його процвітання, що спричинило зростання кількості населення, а коли ця ситуація не підтвердилась - люди почали виїжджати з сіл у міста та за кордон для працевлаштування.

На рис. 2.3 зображений базисний темп приросту населення області, як бачимо, загальна чисельність населення по області в порівнянні з 1989 роком, коливається у 1992-1997збільшується, а починаючи з 1997 - зменшується. Досить виразно видно зовсім відмінні ситуації у зміні чисельності населення у містах і в сільській місцевості. Сільське населення в динаміці має досить значні коливання, так з 1990 по 1994 роки відбувається збільшення на 3%, порівняно з 1989 роком, пізніше з 1994 по1998 роки чисельність населення зменшується до рівня 1989 року. А починаючи з 1999 року відбувається різке зниження чисельності на 6%.
Коливання чисельності міського населення є меншим і мають зовсім протилежну тенденцію: 1989-1998 зниження на 1%, а 1998-2002 збільшення на 1%. Зміна чисельності населення в основному зумовлена зміною у чисельності сільського населення, зважаючи на його чисельність і значні коливання.
Зміни в чисельності населення по районах області за останні 15 років (рис.2.4) відбулись слідуючі - зросла чисельність населення в Сторожинецькому і Путильському районах, у Вижницькому і Новоселицькому - залишилась без змін, а в усіх інших знизилась. Слід зауважити, що за досліджуваний період за рахунок адміністративних реформ було створено Герцаївський район і виокремлено, як адміністративну одиницю м. Новодністровськ.
Аналізуючи структуру населення Чернівецької області по районах, встановлено, що 27% всього населення складає населення м. Чернівці, тобто лише 14,9% міського населення проживає в інших містах області. Серед районів найбільше населення проживає в Сторожинецькому - 10%, а найменше в Герцаївському 4% всього населення області. Побудований ранжирований ряд адміністративних районів по величині території має наступний вигляд - на першому місці - Сторожинецький район - 14%. За рахунок невідповідності території і чисельності населення - досить різна і щільність населення по районах.
Картограма на рис. 2.5 показує щільніс