Вы здесь

Державний земельний кадастр як інформаційна основа еколого-економічної оцінки використання земель

Автор: 
Євсюков Тарас Олексійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002671
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА СТАНУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ

2.1. Система земельно-кадастрової інформації

Як відомо, носіями інформації є всі явища матеріального світу і процеси, що відбуваються в ньому. Ця інформація становить, поряд з матерією й енергією, тріаду найважливіших характеристик навколишнього світу [98, 179]. Вона є абстрактним поняттям, але не може виникати довільно, оскільки відображає об'єктивні властивості та явища матеріального світу [64]. Інформація має властивості матерії: існує можливість її нагромадження, обміну, знищення, передачі від джерела до споживача. Але при передачі її з однієї системи в іншу збільшення інформації в приймаючій системі не зменшує її в передавальній системі, тобто інформація є таким ресурсом, що в ході розвитку людства не тільки не виснажується, а й постійно збільшується.
Під інформацією в практичному розумінні слід розуміти документовані або ж публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі [64]. Наявність інформації зменшує ступінь невизначеності, неповноту знань про особи, предмети, події тощо.
Земельно-кадастрова інформація об'єднує облікову інформацію, яка в своїй сукупності дає різнобічну характеристику стану використання земель, у тому числі його якісних та кількісних сторін. Тобто по суті система державного земельного кадастру формує інформаційну базу для проведення еколого-економічної оцінки земель.
Державний земельний кадастр у даний час включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель [66].
Державний земельний кадастр ведеться за єдиною для України системою на базі нормативних документів, затверджених Держкомземом. Держкомзем також забезпечує постійне вивчення потреби в земельно-кадастровій інформації.
Документація державного земельного кадастру ведеться по територіях сільських, селищних, міських, районних рад, областей, Республіки Крим і України в цілому з урахуванням природно-сільськогосподарського і лісогосподарського районувань та функціонального зонування територій населених пунктів.
Облік кількості земель ведеться по власниках землі і землекористувачах, у тому числі орендарях, а облік земель за якістю проводиться за всіма категоріями земель. Бонітування ґрунтів проводиться на основі даних про їх природні властивості, що мають сталий характер та істотно впливають на врожай сільськогосподарських культур [125].
Віднесення земель до зон різного ступеня містобудівної цінності територій населених пунктів проводиться на основі даних про їх природні властивості та рівень облаштування, що істотно впливають на умови життя населення та функціонування об'єктів.
Економічна і грошова оцінка сільськогосподарських угідь проводиться за їх продуктивністю, окупністю затрат і диференціальним доходом [90, 141, 202]. Економічна оцінка земель населених пунктів проводиться у розмірі зон економічної оцінки їх територій з урахуванням місцеположення ділянок відносно центрів громадського обслуговування, магістральних, інженерно-транспортних мереж, а також архітектурно-ландшафтного та історико-культурного значення територій, їх функціонального призначення.
Економічна та грошова оцінка земель лісового фонду проводиться на основі нормативів економічного ефекту від водоохоронних, кліматорегулюючих, захисних та інших корисних природних властивостей лісів, а також їх лісосировинного значення.
Економічна та грошова оцінка земель водного фонду проводиться за їх місцеположенням, якісним складом і кількістю води водного об'єкта, його екологічним значенням, а також соціально-економічними умовами використання. При оцінці земель водного фонду враховується також їх продуктивність.
Економічна та грошова оцінка інших земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення проводиться за їх місцеположенням, екологічним значенням, інженерним облаштуванням територій, соціально-економічними умовами використання.
Власники землі та землекористувачі щорічно не пізніше 15 січня подають виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад народних депутатів звіти за станом на 1 січня про зміни, що відбулися у складі земель, які знаходяться у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. Звітні дані про кількість земель складаються щорічно, якість земель - один раз у п'ять років [125].
Виходячи з того, що земельно-кадастрова інформація містить об'єктивну оцінку стану земель, вона апріорі є основою для аналізу існуючого стану землекористування і його відповідності критеріям раціональності й екологічної безпечності.
У згаданому контексті особливого значення набуває цілісність земельно-кадастрової інформації, взаємозв'язок її екологічних та економічних складових. Ця характеристика найбільше властива сучасним системам земельно-кадастрової інформації, які, по-перше, сформувалися у процесі тривалої історичної еволюції і, по-друге, пріоритетно орієнтовані серед всього іншого, на еколого-економічне вивчення земель. Слід також відзначити, що оцінка стану використання земель лише за окремими показниками земельно-кадастрового обліку, як правило, не може бути достатньо інформативною, а отже, обґрунтованою.
Дані кількісного обліку, матеріали ґрунтових обстежень, показники економіки землекористування, якісної характеристики сільськогосподарських угідь і т.д. поодинці є менш індикативні та фрагментарні, ніж цілісний масив даних, який, по-перше, дозволяє дати комплексну оцінку стану використання земель регіону і, по-друге, розробити науковообґрунтовані рекомендації подальших напрямів удосконалення землекористування з урахуванням системи екологічних, економічних та соціальних критеріїв [50].
Таким чином, систему земельно-кадастрової інформації слід розглядати цілісно як певну сукупність взаєм