Вы здесь

Методи багатокритеріальної оцінки ефективності інформаційно-інтелектуальних технологій

Автор: 
Бандоріна Лілія Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002698
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЮВАННЯ БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
2.1. Модель процесу оцінювання і вибору інформаційно-інтелектуальних технологій

Важливою проблемою, що стоїть перед керівниками компаній, є вибір і впровадження інформаційно-інтелектуальної технології, використання якої дасть найкращі результати в досягненні запланованих соціально-економічних цілей. Порівняльна оцінка ІІТ дуже ускладнена через відсутність у користувача інструментарію для вибору такої ІІТ, яка б відповідала його вимогам. У цьому зв'язку виникає необхідність розробки спеціальної моделі оцінювання інформаційно-інтелектуальних технологій.
Елементи процесу оцінювання ІІТ повинні включати цілі та обмеження, що уточнюються в ході процесу оцінювання; потреби користувачів, які відображають їх кількісні і якісні вимоги до інтелектуальних технологій; критерії, що обумовлюють перелік параметрів, відповідно до яких виконується оцінювання системи; формалізовані результати оцінювання. Процес оцінювання може бути початий тільки тоді, коли кінцевий користувач або група користувачів повністю визначили для себе конкретні потреби і формалізували їх у вигляді кількісних і якісних вимог у заданій предметній області. Теоретичною базою для процесу оцінювання ефективності ІІТ може стати запропонована система оцінних позицій (рис. 2.1), в основі якої закладено:
- позиції оцінювання, засновані на уявленні (точці зору) користувача;
- позиції оцінювання, засновані на властивостях інформаційно-інтелектуальних технологій;
- позиції оцінювання, пов'язані з ринковим середовищем;
- позиції оцінювання, засновані на принципі вибору найбільш ефективної ІІТ.

Рис. 2.1. Схема зв'язку позицій оцінювання ІІТ

Позиції оцінювання, засновані на уявленнях користувача, спираються на три категорії: корисність, заміщення і очікування. Під категорією корисності розуміється здатність ІІТ задовольняти потреби користувача (компанії) протягом визначеного періоду часу. Під категорією заміщення розуміється максимальна вартість ІІТ як величина мінімальних фінансових вкладень, які можуть бути здійснені в інший проект із аналогічною корисністю (подібно поняттю "альтернативних витрат"). Під категорією очікування розуміється прогнозування поточної вартості доходів та інших вигід, які можуть бути отримані в майбутньому за умови впровадження ІІТ, а також задоволення потреби в зручностях використання ІІТ й інше.
Позиції оцінювання, засновані на властивостях інформаційно-інтелектуальних технологій, припускають оцінювання з урахуванням сукупної вартості володіння ІІТ (Total Cost of Ownership - TCO), технологічності, соціальності. Для можливих інвесторів інформаційно-інтелектуальні технології з високими технологічними можливостями і високим ступенем позитивного соціального впливу, однак, з дуже високою вартістю володіння можуть втратити в ціні на ринку. Водночас, ІІТ з аналогічними властивостями, що допускають можливість коректування ТСО, можуть користуватися підвищеним попитом.
Позиції оцінювання, пов'язані з ринковим середовищем, спираються на категорію відповідності та категорію попиту-пропозиції. Категорія відповідності має на увазі відповідність ІІТ ринковим стандартам якості, продуктивності, патентної чистоти і захищеності. Проект, що не відповідає цим стандартам, найчастіше програє як у фінансовому відношенні, так і при виборі з можливих альтернативних варіантів. Категорія попиту-пропозиції визначає залежність вартості проекту від збалансованості пропозиції та попиту. Якщо на ринку існує надмірно багато пропозицій або спостерігається нестача попиту, то рівень цін на ІІТ знижується. Протилежний тиск на ціни інтелектуальних технологій має місце тоді, коли пропозиція є недостатньою, а попит - високим. Характер попиту може змінюватися під впливом таких факторів, як сплеск користувальницьких припущень і очікувань, об'єм грошової маси, розмір процентних ставок й ін.
Позиції, засновані на принципі вибору найбільш ефективної ІІТ, ґрунтуються на тому, що в процесі оцінювання серед розумних, можливих і законних альтернативних варіантів ІІТ буде обраний варіант, який забезпечить компанії найвищий ступінь досягнення поставленої мети. Ці позиції являють собою синтез всіх розглянутих вище принципів і дають можливість побудувати концептуальну модель оцінювання ІІТ, з огляду на фактори економічного, технологічного, якісного, соціального, ергономічного та іншого характеру.
Оцінювання ІІТ можна визначити як процес трансформації аналізованої інформації в інформацію для багатокритеріальної оцінки і впровадження інформаційно-інтелектуальних технологій (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Модель процесу оцінювання ІІТ

Цілі, альтернативи, критерії, а також витрати на момент прийняття рішення стосовно впровадження ІІТ відомі лише частково і уточнюються в процесі прогнозування і детального аналізу наслідків. Наслідками прийняття таких рішень являється якісна зміна стану компанії, яка характеризується невизначеністю.
Одним з головних етапів процесу оцінювання ІІТ є визначення цілей (див. рис. 2.2).
Ключова мета будь-якого господарюючого суб'єкта - це успішність господарювання в часі. Дана мета проектується на фінансову систему як задача економічної ефективності (негайної - як одержання прибутку на поточному тимчасовому інтервалі фінансової діяльності, або відкладеної - як одержання майбутнього прибутку для покриття інвестиційних і операційних витрат у процесі проектної діяльності). На системному рівні ця задача формується як системна мета.
Прийняття рішень стосовно ІІТ може переслідувати кілька цілей одночасно [93] і варто знайти той альтернативний варіант інформаційно-інтелектуальної технології, який щонайкраще відповідає кожній із цілей.
Найпоширеніші, вивірені практикою цілі впровадження компанією інформаційно-інтелектуаль