Вы здесь

Вплив паління на функцію зовнішнього дихання, показники якості життя у підлітків.

Автор: 
Слепченко Наталія Степанівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U003166
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Характеристика груп обстежених

На першому етапі роботи ми вивчали розповсюдженість та інтенсивність паління тютюну, а також ряд проблем, щодо ставлення респондентів до нього, у юнаків та дівчат міста Вінниці у віці від 13 до 17 років ( 1988 - 1984 років народження). Обстежено 2123 учні з 8 по 11 клас на базі 1-ї, 2-ї, 4-ї, 7-ї, 16-ї, 17-ї шкіл м. Вінниці.
В дослідження була включена вибірка осіб віком 13 і 16 років загальна кількість яких склала 837 осіб. Група 13 річних складалась з 221 хлопця і 183 дівчат, до складу групи 16 річних підлітків входило 198 хлопців і 235 дівчат (табл.2.1). Підлітки були поділені на 2 категорії: курці, й ті, що не палять.
Таблиця 2.1
Статево-вікова структура обстежуваного контингенту (n=837)
КонтингентХлопці (n=419)Дівчата (n=418)А.ч.%А.ч.%13-річні221261832216-річні1982423528

В подальшому з 837 респондентів було виділено 250 підлітків віком 13 років для подальшого клініко-функціонального обстеження, вивчення показників якості життя. З них було сформовано дві групи (табл.2.2).
Перша група включала 128 підлітків зі стажем паління близько 5 років, з різними ступенями нікотинової залежності, яким згідно з МКХ-10 було діагностовано синдром залежності, викликаний вживанням тютюну (F17.2). Для визначення ступеня нікотинової залежності використовували опитувач К.O.Fagerstrom. Встановлено:
* 0 ступінь нікотинової залежності - 47 осіб,
* 1 ступінь нікотинової залежності - 63,.
* 2 ступінь нікотинової залежності - 14,.
* 3 ступінь нікотинової залежності - 6.
Друга група - це 122 підлітки, які ніколи не палили та згідно з медичною документацією не мають хронічних захворювань.
Критерієм включення підлітків у дослідження була відсутність хронічних захворювань дихальної і серцево-судинної системи.
Критеріями виключення з дослідження визнавались:
* відмова респондента брати участь у дослідженні;
* наявність анамнестичних, клінічних ознак патології в разі яких протипоказано проведення спірографії.
Статево-вікова структура обстежуваних підлітків наводиться в табл.2.2.
Таблиця 2.2
Статевий склад курців і здорових респондентів
ОзнакиКурціЗдоровіtА.ч.P?m, %А.ч.P?m, %Усього12851,2?3,212248,8?3,20,5Дівчата 5446,6?4,66253,4?4,61,1Хлопці 7455,2?4,36044,8?4,31,8
Для порівняльного аналізу групи були стандартизовані за статево-віковим складом із вірогідністю Р?0,05.
Вірогідність результатів оцінювали з обчисленням середньої помилки (m) та за допомогою критерію Стьюдента (t). Якщо величина t дорівнювала 2,0 та більше, то можна стверджувати, що різниця показників не випадкова, залежить від певної причини, вірогідність помилки не перевищує 5% (Р

2.2. Характеристика застосованих методів дослідження

В зв'язку з метою і завданням дослідження застосовано анкетний, клінічний, соціально-демографічний та статистичний методи.
Збір медико-статистичної інформації проведено експедиційним методом і самореєстрацією. У першому випадку дослідник опитує хворого і з його слів заповнює картку, контролюючи правильність наданих відповідей. У другому особа, яка обстежується, заповнює картку самостійно
Як складові клінічного методу здійснені інструментальні дослідження (спірографія, провокаційні проби).
Соціально-демографічний метод вжито для аналізу факторів, які впливали на формування і наступний перебіг тютюнопаління в обстежуваного контингенту. Під час опитування та вивчення документів збиралась необхідна інформація про респондентів, зокрема про стан здоров'я, спадковість, шкідливі звички. Соматичний стан обстежуваних встановлювався шляхом вивчення їх амбулаторних карт, а в деяких випадках, обстеження лікарем.
Порівняння показників проводилось за середнім з урахуванням стандартного відхилення, медіани. Медіана в разі відхилення від нормального має ліво- чи правобічний характер, і є більш наочним показником, коли середнє не буде найбільш характерним для певного ряду. Адже для закону розподілу, який не є нормальним, медіана вважається більш сталою і коректною оцінкою положення центру розподілу [71].
Медіана - це значення, яке поділяє ранжований варіаційний ряд на дві рівні за обсягом групи. Для інтервального варіаційного ряду медіану розраховують за формулою:

(2.1)

Де, Хме - початок медіанного інтервалу;
h - величина медіанного інтервалів;
m - частоти зі всіх інтервалам;
mmax/x - частота, накопичена до початку медіанного інтервалу;
mm - частота медіанного інтервалу.
Медіанним інтервалом є інтервал, в якому знаходиться значення медіани.
Перед порівнянням варіаційні ряди перевірялись на нормальність розподілу за рекомендаціями С.Н. Лапач та ін.і [71]. Непараметричні критерії застосовують в тих випадках, коли закон розподілу відрізняється від нормального або дані вимірюють в дискретних шкалах. У більшості випадків встановлено, що розподіл показників ЯЖ в обстежених групах відрізнявся від нормального, мав виражений ліво- чи правобічний характер Тому для порівняння середніх використано непараметричний критерій Манна-Уїтні, який є непараметричним аналогом t-критерію для перевірки середніх значень.
Для зв'язаних груп вжито критерій Уїлкоксона (одновибірковий критерій Уїлкоксона, критерій знакових рангів). Це аналог t-критерію у випадку ненормального розподілу. Його використовують для зв'язаних пар спостережень.
Тут потрібно розрахувати значення різниць пар двох вибірок, проранжувати абсолютні значення різниць пар в наростаючому порядку, призначити їм відповідні значення рангів від 11 і вище. Нульові значення різниці не розглядаються.
Знаком рангу тре