Вы здесь

Відтворення лісових природних комплексів заповідних територій Західного Поділля (на прикладі природного заповідника "Медобори")

Автор: 
Музика Михайло Ярославович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U003224
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкти досліджень

Загальна площа природно-заповідних об`єктів Тернопільської області перевищує 116,5 тис.га, в т.ч. по Західному Поділлю 74,1 тис.га - 63,6% [170]. Площа природного заповідника "Медобори" 10521 га, в межах Західного Поділля (основний масив заповідника) 9521 га, з них 8805,9 га (92,5%) вкрито лісовою рослинністю. Інші вкриті лісовою рослинністю природоохоронні об'єкти регіону - заказники загальнодержавного і місцевого значення та заповідні урочища. В межах держлісфонду площа заказників загальнодержавного значення складає 5202,5 га, заказників місцевого значення - 4599,9 га, заповідних урочищ - 394,0 га.
Природні комплекси Західного Поділля внаслідок довготривалого господарського впливу значно змінені, порушена їх первісна структура, розбалансовані механізми саморегуляції1. Особливо істотних змін зазнали ліси - в дібровах корінні повночленні різновікові ценози з домінуванням дуба значною мірою замінені похідними угрупованнями, екологічний потенціал таких угруповань і можливості виявлення ними середовищестабілізуючих функцій обмежені.
Відповідно до поставленої мети, об'єктом досліджень обрано ліси основного масиву природного заповідника "Медобори", які за станом, структурою, інтенсивністю попередньої лісогосподарської діяльності, динамічними тенденціями є репрезентативними для лісових природних комплексів території Західного Поділля.
Територія ПЗ "Медобри" попередньою господарською діяльністю змінена нерівномірно. В лісовому фонді основного масиву заповідника деревостанів віком до 20 років близько 1300 га, старше 100 років 380 га, похідних деревостанів 5504,8 га, галявин 170 га; молодняки штучного походження займають більше 50% площі. Майже 900 га займають культури інтродукованих деревних порід. Є культури незімкнуті. З огляду на тривалий антропогенний вплив на природні комплекси Західного Поділля, інтенсивну попередню лісогосподарську діяльність, згідно з проектом організації і розвитку, заповідником виконуються реконструктивні заходи - освітлення, прочистки, прорідження, вибіркові і суцільні санітарні рубки, лісокультурні роботи. Інтенсивність названих заходів змінюється в залежності від стану окремих об'єктів та по мірі досягнення поставленої мети, в підсумку мають бути створені передумови для абсолютної заповідності.

2.1.1. Історія створення ПЗ "Медобори"

Питання охорони природи Товтрової гряди піднімалися природодослідниками та активістами-природолюбами ще на початку ХХ ст. В 1910 р. землевласник В. Федорович запропонував взяти під охорону гори Гостру і Любовню, що знаходились в околицях його маєтку в с. Вікно. Пропозицію підтримали науковці, гори Гостра і Любовня були оголошені пам'яткою природи і включені в державний список природоохоронних об'єктів під №105 і 106 як степові резервати, створені з метою охорони моховатково-коралових скель сарматської доби з подільськими степовими рослинами і місцезростанням шиверекії подільської [251, 253, 255]. Загальна площа резерватів дорівнювала 10,25 га. Тоді ж запроектовано лісовий резерват у Волиці. Гора Гостра входить тепер в територію заповідника "Медобори".
В 1968 р. в межах сучасного заповідника рішенням Тернопільського облвиконкому було утворено заказник "Подільський Товтровий Кряж". Одночасно вивчалось питання створення заповідника. Одну з пропозицій висловив В.Радзієвський [173]: заснувати на території Тернопільської та Хмельницької областей в центральній частині Товтрової гряди комплексний заповідник площею близько 10 тис. га.
В 1982 р. в межах Гусятинського, Підволочиського і частково Збаразького районів Тернопільської області було створено Медоборський державний геологічний заказник республіканського значення площею 8701 га.
В 1987 р. утворена за рішенням Президії АН УРСР комісія під головуванням д.б.н. Б.В.Заверухи обстежила Товтровий кряж і Кременецькі гори, відзначила унікальність єдиного в Європі товтрового ландшафту, його геологічних, бальнеологгічних, ценофлористичних, фауністичних природних комплексів і внесла пропозицію про створення Медоборського державного заповідника. Висновки комісії були підтримані в Тернопільському облвиконкомі, Держкомприроді УРСР, Міністерстві лісового господарства УРСР. Наступна комісія під головуванням член-кореспондента АН УРСР М.А. Голубця (нині академік НАН України) у складі директора УкрНДІЛГА д.с.-г.н. П.С. Пастернака, професора Львівського лісотехнічного інституту С.В.Шевченка, начальника управління лісового господарства Мінлісгоспу УРСР В.С. Андрусишина вивчила матеріали, що стосувалися обґрунтування доцільності організації Медоборського державного заповідника з філіалом "Кременецькі гори", проаналізувала лісовпорядні і статистичні документи, обстежила лісові масиви території і підтвердила доцільність створення заповідника. З метою підготовки лісів до абсолютно заповідного режиму комісія рекомендувала встановити для заповідника на найближчі 15-20 років режим регульованої заповідності. В межах режиму регульованої заповідності рекомендувалось проведення освітлень, прочищень і частково проріджень в молодняках штучного походження для попередження заглушування і відмирання головних порід та спонтанного поновлення похідних грабових угруповань. Допускалась також реконструкція похідних деградованих осичників, березняків, грабняків з метою відтворення корінних деревостанів з домінуванням дуба і домішкою ясена, бука, липи, черешні, яблуні, груші та інших цінних деревних і чагарникових компонентів дубових лісів. При реконструктивних а також при доглядових рубаннях рекомендувалось приділяти увагу формуванню галявин і ремізних ділянок для лісової фауни, що мало б сприяти забезпеченню біологічної стабільності лісової екосистеми і позитивно впливати на стійкість і продуктивність суміжних угідь. Комісія також вважала необхідним:
1) для забезпечення максимального збереження генофонду рослин і тварин передати заповідникові усі прилеглі до його території ділянки земел