Вы здесь

Особливості використання лісових лікарських рослин в умовах радіоактивного забруднення Полісся України

Автор: 
Гетьманчук Анатолій Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U003244
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися у Волинській, Рівненській та Житомирській областях, які розташовані у північно-західній та північній частинах України, лісові насадження яких зазнали значного радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Загальна площа вказаних областей становить - 70,1 тис. кв. км, а їх частка складає 11,5% від території країни [120]. Загальна площа земель лісового фонду у Волинській області становить 697,3 тис.га, у Рівненській - 845,9 тис.га, у Житомирській - 1089,5 тис.га, а лісистість - 30,9%, 36,5% та 32,6% відповідно [121]. Регіон досліджень знаходиться в межах західного "сліду" аварійних викидів Чорнобильської АЕС, радіонуклідне забруднення якого в теперішніх умовах головним чином визначається вмістом 137Cs.

2.1. Характеристика рельєфу та геоморфологія

Дослідження проводилися у північно - західній частині України, яка за фізико - географічним районуванням відноситься до Волинського та Житомирського Полісся. Територія даного регіону відноситься також до значної за площею зони мішаних лісів [122]. На півночі регіон досліджень межує з республікою Білорусь, на заході - з Польшею, на сході - з Київським Поліссям. На півдні межа проходила по лінії розмежування Полісся та лісостепової зони через наступні населені пункти: Володимир-Волинський-Луцьк-Рівне-Корець-Шепетівка-Полонне-Чуднів-Троянів-Житомир-Корнін. Головні дослідження проводилися в північній, найбільш забрудненій радіонуклідами частині регіону.
У межах Волинського Полісся на значній його території поширені крейдяні та мергелеві відкладення, які відносяться до верхньокрейдяного періоду. Більша частина з них залягає вище базису ерозії. Завдяки високому положенню крейдяних відкладень вони відіграють визначальну роль у формуванні природних комплексів і карстових форм рельєфу (своєрідна горбкуватість, різні за розміром западини, воронки). Значне розповсюдження мають льодовикові форми рельєфу, які утворюють Волинську моренну гряду. В регіоні значне розповсюдження мають долинні ландшафти на широких заплавах і надплавних терасах рік. В західній частині Волинського Полісся зустрічаються численні озера карстового походження (біля 170 шт.), з яких найбільше - Свитязь має площу 24.2 кв.км. Рельєф даної частини регіону досліджень не однорідний, характеризується наявністю горбистих, хвилястих і грядових ділянок. Його загальний нахил - на північ. В цілому, це плоска, злегка хвиляста низовина [1233].
Житомирське Полісся розташоване в межах піднятої частини Українського кристалічного масиву [124]. Кристалічні породи знаходяться або дуже близько від поверхні і покриваються четвертинними відкладеннями, або виходять на поверхню. Частіше подібне спостерігається на водорозділах і у долинах річок. Природньо, що рельєф Житомирського Полісся тісно зв'язаний з наявністю кристалічного фундаменту, тому ті чи інші нерівності, які притаманні поверхні кристалічних пород, відбиваються у сучасному рельєфі. Абсолютні висоти коливаються в дуже незначних межах: на півдні та у центральній частині - 200 - 220 м, на півночі вони знижуються до висоти 150 - 200 м [125]. На півночі Житомирської області знаходиться Словечансько - Овручська височина, максимальна висота якої сягає 316 м, який виділяється на фоні в цілому рівнинної місцевості Житомирського Полісся. Загальний ухил рельєфу: на північ та північний - схід, на що також вказують напрям річок, що тут протікають.
Волинське та Житомирське Полісся розділяється за геоморфологічним районуванням на: Верхньоприп'ятьську акумулятивну низовину, Волинську моренну гряду, Турійсько-Костопільську денудаційну рівнину, Сарненську акумулятивну низовину, Клесівську денудаційну рівнину, Новоград-Волинську денадуційну рівнину, Олевську акумулятивну рівнину, Словечансько-Овруцьку височину, Коростенську морено-зандрову рівнину, Случсько-Тетерівську рівнину. Основними типами рельєфа регіону досліджень є акумулятивні рівнини (алювіальні, моренні, морено-зандрові, зандрові) [126].
Найбіль поширеними четвертинними відкладеннями Волинського Поліссі є піщані та глинисто-піщані флювіогляціального і озерногляціального походження Вони, головним чином, приурочені до понижених і слабохвилястих міжрічь і характеризуються слоїстістю та відсутністю валунів. Їх потужність нерівномірна і коливається від 1 до 15 м. Меньше, але також мають значне поширення, алювіальні та озерні відклади. Вони представлені пісками на борових терасах річок і суглинками та супісями в озерних котловинах та заплавах річок. На півдні Волинського Полісся поширені повністю змиті льодовикові, моренні та флювіогляціальні відклади. Досить часто зустрічають моренні утворення двох оледенінь. В пониженнях дольодовитого рельєфу, під більш молодими флювіогляціальними і алювіальними пісками і суглинками, нижня морена представлена у вигляді пісків[124].
Четвертинні відклади Житомирського Полісся поширені на всій його території і відсутні тільки у місцях виходу на поверхню кристалічних порід і кори вивітрювання. Формувалися вони під впливом дії льодовика та геологічних процесів, що зв'язані з Дніпровським оледенінням. Найбільш поширеними утвореннями є наступні генетичні типи: флювіогляціальні, древньоалювіальні, моренні відклади, а також леси, лесоподібні суглинки, продукти вивітрювання твердих порід. Морені відклади частіше вкриті флювіогляціальними різної потужності (супіщаного або легкосуглинистого механічного складу) і являють собою алюмосилікатну кислу породу. Флювіогляціальні та древньоалювіальні відклади характеризуються безкарбонатністю і легким механічним складом (піщані, глинисто-піщані, супіщані). У північній частині регіону поширені органогенний і еоловий рельєфи. Останні накладуються на інші форми рельєфу [127, 128].
Для Волинського і Житомирського Полісся є характерними торфоболотні відклади, які можуть досить часто досягати значної потужності - до 10 м. Цьому сприяють кліматичні умови, а також геологічна будова та рельєф місцевості. Все це ві