Вы здесь

Особливості образу Я у бездоглядних підлітків.

Автор: 
Кацеро Анжеліка Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U003324
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА МЕТОДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ОБРАЗУ Я
2.1. Засади і принципи емпіричного дослідження образу Я у бездоглядних підлітків

2.1.1. Теоретичні основи дослідження образу Я у підлітків

Для вивчення особливостей трансформації розвитку образу Я в підлітковому віці у бездоглядних нами було зроблено огляд теоретичних і практичних підходів до цієї проблеми.
Відзначається, що підлітковий вік характеризується найбільш яскравими змінами в самоусвідомленні людини. Звідси наступні задачі дослідження: а) визначити будову і специфіку образу Я в підлітковому віці, б) виокремити особливості психічного відображення в цьому віковому періоді у бездоглядних підлітків.
Відомості про особливості образу Я у підлітковому віці розкриваються у матеріалах сучасних досліджень (В. Абрамєнкова, В. Алексєєв, Ю. Антонян, А. Ареф'єв, А. Болотова, І. Бушай. С. Бикова, Т. Говорун, В. Шульгата ін) [1,3,7,9,23,32,34,43] в різних аспектах: як структури і специфіки змісту образу Я; як фактора індивідуальних проблем та внутрішньоособистісних конфліктів; як умови соціальних відносин та взаємодії; соціально-психологічної адаптації. Варто зазначити, що більшість наукових і практичних інтересів спрямована на підлітків, які виховуються у функціонально спроможних сім'ях (цілісних та неповних) або знаходяться у дитячих закладах (притулках, інтернатах, дитячих будинках тощо) [64, 93, 112, 135, 148, 163, 164, 167, 168, 173, 211]. В той же час проблема особливостей образу Я бездоглядних, які не належать до вище означених категорій, висвітлена недостатньо.
У спробі розглянути особливості образу Я у підлітків виявлено, що в період підлітковості остаточно формується здатність осмислено конструювати своє власне світобачення, образ свого Я. Саме на цьому етапі людина відкриває своє Я і починає виокремлювати як значущі для себе ті чи інші види діяльності. Також вона вже може узагальнювати й осмислювати свої ставлення в діяльності і до діяльності як стійкі якості, що характеризують особистість. Разом з тим, уточнюється та самоудосконалюється когнітивний і афективний компоненти в структурі образу Я. Саморегуляція перебуває в цей період на тому рівні, який дозволяє підлітку займатися такою специфічною діяльністю, як самовиховання, саморозвиток [17, 148, 149, 171, 177, 204].
Образ Я в цей час нестабільний, менш позитивний порівняно з молодшим шкільним віком. Саме в цей період починається осмислення всієї інформації, що стосується Я. Більшість дослідників вказують на провідну роль системи міжособистісних стосунків у формуванні образу Я [26, 24, 81, 82, 190]. Дійсно, в підлітковому віці розширюються соціальні зв'язки, міжособистісні стосунки стають більш інтенсивними, диференційованими, серед них найбільш значущі - стосунки з однолітками, з референтною групою.
Відкриття свого внутрішнього світу стимулює у підлітка розширення життєвого простору, появу таких різних феноменів, як почуття самотності, почуття дорослості, відчування життєвого простору особистості, що містить в собі відчуття часу. Разом з тим відзначається, що найбільш суттєва трансформація життєвого простору підлітків відбувається саме в часовому вимірі, який полягає в появі майбутнього як психологічної детермінанти розвитку особистості в цілому (А. Болотова, В. Штроо). В структурі самосвідомості підлітка засвоєння і реалізація часових відносин образів Я-ідеального та-Я-в майбутньому так само, як і орієнтація в модусах Я-в-теперішньому і Я-в-минулому є найважливіша детермінанта вікового розвитку особистості, процесу її соціалізації [23].
Підлітки найбільш схильні до домінантності, успішності у владі над іншими, в справах. При цьому значення авторитарного типу образу самого себе в міжособистісних стосунках збільшуються від Я-в-минулому через Я-в-теперішньому до Я-в-майбутньому, а максимальне значення має Я-ідеальне. Значення Я-ідеальне і Я-в-майбутньому означають схильність підлітків ідеалізувати своє майбутнє, бачити його не досить реалістично.
Найменш вираженими є образи покірливості, сором'язливості, слабовілля. Спостерігається послідовне зниження покірно-сором'язливого образу Я в міжособитісних стосунках від Я-в-минулому до Я-в-теперішньому і Я-в-майбутньому, значення якого дорівнюється Я-ідеальному. Зниження може вказувати на бажання підлітків або позбутися цих якостей, або притаїти їх.
Підлітки розмежовують образи Я-ідеальне і Я-в-майбутньому.
Критично ставляться до себе в минулому за параметром "егоїстичність".
Уявлення про себе, як про агресивного, мінімалізовано в Я-в-минулому і максималізовано в Я-в-теперішньому і в Я-ідеальному. Середнє значення має за цією характеристикою Я-в-майбутньому. Це може свідчити як про критичне ставлення до свого минулого, про задоволеність своїм теперішнім, так і достатньо критичне бачення майбутнього.
Підозрілість, недовірливість, критичність максимально проявляються в Я-в-теперішньому, а мінімально - в Я-ідеальному, яке значно не відрізняється від Я-в-майбутньому, а проміж ними займає середнє значення Я-в-минулому.
Образ залежності максимально властивий Я-в-минулому, мінімально - в Я-в-майбутньому, а для Я-ідеального та Я-в-теперішньому характерні середні значення. Це свідчить про задоволеність своїм теперішнім, а також про деякий конфлікт між уявленнями про себе в минулому, з одного буку, ідеалом себе - з іншого. Таке відбувається тому, що в підлітковому віці прагнення до самостійності знаходиться в конфлікті з конформністю, за допомогою якої засвоюються суспільні норми і цінності.
Дружелюбність в образі самого себе має максимальну виразність для Я-ідеального, мінімальну - для Я-в-минулому, середню - для Я-в-теперішньому і Я-в-майбутньому, які не мають фактичної різниці.
Подібна картина спостерігається і з образом Я за альтруїстичним показником. Однак, для Я-ідеального виразність значення набагато вища, ніж для інших характеристик, що свідчить або про велику значущість такого типу стосунків, або