Вы здесь

Формування природної резистентності організму телят залежно від середовищних та генетичних факторів

Автор: 
Степанов Олександр Дмитрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U003418
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Матеріал та загальна методика

Експериментальна частина роботи щодо вивчення впливу середовищних та генетичних факторів на фізіологічний стан та природну резистентність телят проводилася протягом 1996 - 1999 рр. на молочно-товарній фермі № 1 колективного сільськогосподарського підприємства ім. Котовського Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
КСП ім. Котовського - господарство, в якому провідною галуззю тваринництва є скотарство м'ясо-молочного напрямку, з середньорічним поголів'ям великої рогатої худоби 2235 тварин, у тому числі 790 корів. У господарстві використовується худоба української чорно-рябої молочної породи.
Відповідно до завдань досліджень було проведено 3 досліди.
Перший дослід щодо вивчення впливу факторів навколишнього середовища на фізіологічний стан та резистентність телят проводився з грудня 1996 року по травень 1997 року [219, 233].
Дослідження проводилися на теличках української чорно-рябої молочної породи, віком від народження до шести місяців. Дослідному періоду передував підготовчий, під час якого були відібрані клінічно-здорові корови української чорно-рябої молочної породи тільністю близько дев'яти місяців. У період запуску корови утримувалися в окремому приміщенні, і з їх раціонів були виключені кислі корми. До початку прогнозованого отелення проводили клініко-гінекологічний контроль, спостерігали за проведенням родів та післяродового періоду. З отриманого від корів-матерів приплоду було сформовано дві групи теличок (дослідна та контрольна) по 12 тварин у кожній, підібраних за принципом аналогів за породою, віком і живою масою.
Порівняльному вивченню підлягали два технологічні варіанти утримання телят до двомісячного віку: "холодним" методом (в індивідуальних будиночках-профілакторіях) - дослідна (І) група і традиційним способом (у закритих приміщеннях) - контрольна (ІІ) група. З двомісячного віку піддослідні телята утримувалися традиційним способом (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схема проведення першого досліду
Група
тваринКількість тваринУмови проведення дослідуІ
дослідна12 Телята знаходилися протягом першої доби життя разом із матір'ю на підсисі. 3 однодобового віку впродовж двох місяців їх утримували в індивідуальних будиночках-профілакторіях, з двох- до шестимісячного віку - в групових клітках телятника (по 8 тварин у клітці).II
контрольна12 Телята знаходилися протягом першої доби життя разом із матір'ю, молозиво їм випоювали із соскових напувалок. До 21-добового віку їх утримували в індивідуальних клітках профілакторію, а відтак - у групових клітках телятника (по 8 тварин у клітці) до шестимісячного віку.
Телят дослідної групи через добу після народження з родильних боксів переводили в "профілакторій на холоді" [251]. Обабіч бетонної доріжки зведено сто будиночків-кліток, ізольованих один від одного огорожею. Довжина клітки 250 см., ширина - 120 см., висота в передній частині - 120 см., а в задній - 110 см. Зовні будиночки стягнуті руберойдом. Поруч - невеличкий майданчик для вигулу телят. Дверцята будиночка, в які вільно входить і виходить тварина, зроблено з щільного брезенту. В будиночку глибока біологічна підстилка: знизу шар тирси 15 - 20 см., а зверху 5 - 10 кг соломи. Протягом усього періоду утримання підстилку не викидали, а щодня додавали до 1 кг соломи. Годівничка, куди закладали сіно, концентрати - на майданчику. Тут же встановлено пристрій для напування. Після закінчення циклу вирощування й переведення телят у групові клітки, будиночки перевертали, підстилку вибирали, вигульні майданчики і будиночки дезінфікували, білили і після 1,5 - 2 тижневої санації заселяли телятами.
У віці 60-діб телят дослідної групи перевели в телятник, у групових клітках якого їх утримували по 8 - 10 тварин (із розрахунку 2,0 м2 площі на одне теля) до шестимісячного віку. Стінки кліток вимурувані із цегли, підлога бетонована з дерев'яним настилом на 2/3 площі.
Теличок контрольної групи через добу після народження з денників родильного відділення переводили в індивідуальні клітки багатосекційного профілакторію, де вони утримувались до 21-денного віку, після чого їх вирощували до шестимісячного віку в групових клітках телятника по 8 - 10 тварин у клітці.
Тварини дослідної групи протягом першої доби життя в денниках родильного відділення отримували молозиво корів-матерів природним способом, перебуваючи на регульованому підсисі. Після переведення в індивідуальні будиночки, випоювання молозива їм проводили з соскових напувалок. Телятам контрольної групи, починаючи з перших порцій молозива, які вони отримували не пізніше, як через годину після народження, молозиво випоювали з соскових напувалок. До семиденного віку телятам обох груп із соскових напувалок випоювали материнське молозиво по 2 літри три рази на день. Починаючи з сьомого дня життя теличок переводили на збірне молоко корів родильного відділення, яке їм випоювали з відра по 2 літри тричі на день.
Годівля піддослідних тварин була однаковою і проводилась згідно з деталізованими нормами для телиць із запланованим середньодобовим приростом живої маси 650 - 700 г [163]. Раціон телят складався з врахуванням віку тварин (подекадно) і включав: молоко, сіно, силос, кормовий буряк, концентровані корми, сіль. Всього за весь період досліджень кожній теличці планувалося згодувати по 360 кг молока, 260 кг сіна, 400 кг силосу, 160 кг коренеплодів, 200 кг конц. кормів.
Вивченням стану мікроклімату закритих приміщень, в яких утримувалися піддослідні телята доведено, що в основному мікрокліматичні умови в них знаходилися в межах допустимих зоогігієнічних норм [74]. Так, температура повітря в секціях профілакторію становила всередньому 13°С з коливаннями від 12°С до 15°С, відносна вологість повітря: 70 (65 - 77)%, швидкість руху повітря: 0,2 (0,12 - 0,35) м/с, концентрація аміаку в повітрі: 8 (5 - 18) мг/м